Перейти до вмісту

Смош (село)

Координати: 50°40′8″ пн. ш. 32°34′1″ сх. д. / 50.66889° пн. ш. 32.56694° сх. д. / 50.66889; 32.56694
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Смош
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Прилуцький район
Тер. громада Сухополов'янська сільська громада
Код КАТОТТГ UA74080170480049785
Основні дані
Засноване 1629[1]
Населення 321
Площа 2,189 км²
Густота населення 146,64 осіб/км²
Поштовий індекс 17531
Телефонний код +380 4637
Географічні дані
Географічні координати 50°40′8″ пн. ш. 32°34′1″ сх. д. / 50.66889° пн. ш. 32.56694° сх. д. / 50.66889; 32.56694
Середня висота
над рівнем моря
116 м
Водойми Смош (річка)
Місцева влада
Адреса ради 17531, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, с.Смош, вул.Покровська,32
Карта
Смош. Карта розташування: Україна
Смош
Смош
Смош. Карта розташування: Чернігівська область
Смош
Смош
Мапа
Мапа

Смош — село в Україні, у Прилуцькому районі Чернігівської області. Населення становить 321 особа. Входить до складу Сухополов'янської сільської громади. Розташоване на річці Смош (притока Удаю), за 19 км від райцентру і залізничної станції Прилуки.

Історія

[ред. | ред. код]

Уперше згадується 1629 року. У 16541781 роках Смош входив до складу Прилуцького полку як ратушне село.

1732 року віддане на ранг генеральному осавулу Лисенку.

З 1744 року відійшло до Розумовських.

Найдавніше знаходження на мапах за 1787 рік як Смож.

Є запис: «…….и по жене Полтавской губернии Прилукского уезда в селе Смоиш (?) 107 душ и земли 844 десятины ……»

У цьому записі перерахований посаг Любові Іванівни (до шлюбу Маркович). Чоловік Олександр Гнатович Гижицький (1791/1792 — після 1845).

Дочка колезького асесора Івана Дмитровича Марковича та Варвари Василівни, уродженої Кулябко-Корецької (разом з батьками була внесена до 6-ї частини Дворянськогой родоводу книги Чернігівської губернії). Засновник роду Марковичів — Марко Аврамович (пом. 1712), орендар прилуцький та пирятинський, ім'я якого і стало родовим прізвищем для його нащадків. Онучатим племінником Любові Іванівни був історик Олексій Іванович Маркович (1847—1903).

У 1862 році в селі володарському казенному та козачому Смошь (Смож[2]) була церква, завод та 142 двори, де жило 477 осіб[3].

У 1911 році в селі Смошь була Покровська церква [4][5], церковно-парафіївська школа та жила 1321 особа[6].

Під час революції 19051907 років у Смоші відбувалися селянські заворушення.

Протягом 1917—1921 років у селі кілька разів змінювалась влада.

На 1988 рік у селі — центр, садиба колгоспу ім. 60-річчя утворення СРСР, відділення зв'язку, 8-річна школа, фельдшерсько-акушерський пункт, будинок культури, бібліотека. 1965 року споруджено обеліск у пам'ять про воїнів-односельців, які загинули (185 чоловік) на фронтах німецько-радянської війни, надгробок на могилі червоноармійця, загиблого під час громадянської війни, і надгробок на могилі радянського воїна, який поліг 1943 року під час визволення села від нацистських загарбників[7]. Збереглася дерев'яна Покровська церква (1831)[8].

До 2019 року орган місцевого самоврядування — Смоська сільська рада, якій були підпорядковані села Високе, Заудаївське і Лісове.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Уродженцем села є історик 19 сторіччя Маркевич Олексій Іванович.

Див. також

[ред. | ред. код]

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. ВРУ
  2. Карта частей Киевского, Черниговского и других наместничеств 1787 года. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 11 січня 2022. Процитовано 11 січня 2022.
  3. ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | [Вып.] 33 : Полтавская губерния. - 1862. elib.shpl.ru. Архів оригіналу за 15 січня 2021. Процитовано 1 січня 2022.
  4. Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України). Архів оригіналу за 9 січня 2022. Процитовано 9 січня 2022.
  5. Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.10, кн..1, ст. 114, 544 та 631 (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 9 січня 2022.
  6. Полтавский губерский статистический комитет. (1911). Список населенных мест Полтавской губернии, с кратким географическим очерком губернии (російською) . Полтава: Электроная типография Д.Н. Подземского Петровская улица собственый дом, 1912. с. 316 з 562.
  7. Чернігівщина: Енцикл. довідник. — К.: УРЕ, 1990. — С.752-753.
  8. http://ukrainaincognita.com/ru/derevyannye-khramy-ukrayny/smosh [Архівовано 27 лютого 2015 у Wayback Machine.].


Посилання

[ред. | ред. код]