Перейти до вмісту

Товкачівка

Координати: 50°39′19″ пн. ш. 32°15′28″ сх. д. / 50.65528° пн. ш. 32.25778° сх. д. / 50.65528; 32.25778
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
село Товкачівка
Країна Україна Україна
Область Чернігівська область
Район Прилуцький район
Тер. громада Малодівицька селищна громада
Код КАТОТТГ UA74080090110012907 Редагувати інформацію у Вікіданих
Основні дані
Засноване 1629
Населення 802
Площа 2,981 км²
Густота населення 269,04 осіб/км²
Поштовий індекс 17541
Телефонний код +380 4637
Географічні дані
Географічні координати 50°39′19″ пн. ш. 32°15′28″ сх. д. / 50.65528° пн. ш. 32.25778° сх. д. / 50.65528; 32.25778
Середня висота
над рівнем моря 		121 м
Місцева влада
Адреса ради 17541, Чернігівська обл., Прилуцький р-н, с.Товкачівка, вул.Миру,88
Карта
Товкачівка. Карта розташування: Україна
Товкачівка
Товкачівка
Товкачівка. Карта розташування: Чернігівська область
Товкачівка
Товкачівка
Мапа
Мапа

Товкачі́вка — село в Україні, у Малодівицькій селищній громаді Прилуцького району Чернігівської області. Населення становить 802 осіб.

Село постраждало внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР 1932—1933 та 1946—1947.

Географія

[ред. | ред. код]

Розташована на р. Галці, за 15 км від райцентру і за 9 км від залізнич. ст. Галка, за 4 км — колишнє село Петруші.

Історія

[ред. | ред. код]

У складі Польщі

[ред. | ред. код]

Вперше згадується 1629 як слобода, заснована у Чернігівському воєводсті Речі Посполитої. Оселена остерським шляхтичем Романом Товкачем, що підтверджує люстрація Остерського староства за цей рік.

Гетьманщина

[ред. | ред. код]

1666 в селі налічувалося 29 дворів. Відомостей про дальшу долю села немає до початку 18 ст., коли воно належало до ратушних сіл. У 1717 тут налічувалося 102 двори, 1718 — 131 двір, 1729 — 213 дворів, 1740 — 103 двори, 112 хат, 1780 — 98 дворів, 130 хат.

Після обрання гетьманом Лівобережної України Данила Апостола (1727), до нього звернувся прилуцький полковник Гнат Ґалаґан з проханням віддати йому на ранг Товкачівку. Це прохання задоволене. Але незабаром гетьман скасував свій універсал про надання села Ґалаґану.[1]

У 18 ст. Товкачівка — ратушне село, із 1730-х рр. — віддана на ранг Генеральному хорунжому Якову Горленку. 1770 Товкачівка перейшла до Завадовського.

Не пізніше 1764 року у селі була Покровська церква.[2][3]

Російська імперія

[ред. | ред. код]

Найдавніше знаходження на мапах 1787 рік[4]

Про село та його життя після скасування кріпацтва у 1861 році була опублікована стаття "Изъ села Товкачівки, підъ г. Прилукою" в першому україномовному чаописі "Основа".[5]

У 1862 році у селі володарському та козачому Товкачівка було 2 церкви, 2 заводи та 272 двори де жило 1486 осіб[6]

У 1911 році у селі Товкачівка була Троїцька церква, земська та церковно-парафіївська школи та жило 2585 осіб[7]

Доба УНР та комуністичне лихоліття

[ред. | ред. код]

З 1917 — у складі УНР. Частина товкачівців мобілізована до національного війська. З 1918 — в Українській Державі гетьмана Павла Скоропадського. З 1921 — стабільний комуністичний уряд.

Звільнення від СССР

[ред. | ред. код]

Станом на 1988 рік у селі — центральна садиба колгоспу «Комунар» (спеціалізація — молочне тваринництво, зернові, технічні культури), відділення зв'язку, середня школа, фельдшерсько-акушерський пункт, дитсадок, будинок культури на 250 місць, бібліотека.

У Товкачівці жив і працював український письменник Анатолій Шиян. На матеріалах з життя села він написав оповідання «Квіти».

Населення

[ред. | ред. код]

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:

Мова Кількість Відсоток
українська 781 97.38%
російська 20 2.49%
білоруська 1 0.13%
Усього 802 100%

Освіта і культура

[ред. | ред. код]

Бібліотека

[ред. | ред. код]

Дата заснування: 1923 — хата-читальня; 1940 — Товкачівська приклубна бібліотека; 1950 — Товкачівська сільська бібліотека; 1978 — Товкачівська сільська бібліотека-філіал Прилуцької ЦБС.

Бібліотека надає послуги: -ВСО; В тому числі платні послуги: -видача комерційної літератури та періодики.

Фонд бібліотеки — 10515.

Після війни в приміщенні сільського клубу розмістилися контора і бібліотека. Завідувачем клубу на той час був Хамко Микола Андрійович. У клубі були книги, збережені за роки війни, в кількості 100 екземплярів. М. А. Хамко був і бібліотекарем. Він працював безкоштовно, так як і М. І. Коваленко. В серпні 1960 року в бібліотеку прийшла працювати Ходосенко К. А.

Товкачівська сільська бібліотека плідно працює з будинком культури та школою. При бібліотеці створено два клуби за інтересами, дорослий «Фольклорний переспів» та дитячий «Театр — книги». Багато уваги приділяється роботі з молоддю. Робота націлена на відродження українських звичаїв та традицій, розвиток інтересу до культурної спадщини народу, залучення членів клубу до пошуків, популяризації краєзнавчого матеріалу, народної творчості, виховання у дусі патріотизму[9].

Видатні земляки

[ред. | ред. код]
 *Брачун Юрій Віталійович(1968-2024)-солдат збройних сил України,боєць 3ОШБР,загинув  під час українсько-російської війни під Авдіївкою.

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Виноски

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Чернігівщина: Енцикл. довідник. — К.: УРЕ, 1990. — С.800-801.
  2. ↑ Зведений каталог метричних книг, клірових відомостей та сповідних розписів (укр.). Центральний державний історичний архів України, м. Київ (ЦДІАК України).
  3. ↑ Зведений каталог метричних книг що зберігаються в державних архівах України т.10, кн..1, ст. 116, 546 та 636 (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства.
  4. ↑ Карта частей Киевского, Черниговского и других наместничеств 1787 года. www.etomesto.ru. Процитовано 24 січня 2022.
  5. ↑ Ромашка, Павло (Июль 1861). Изъ села Товкачівки під г. Прилукою // Основа: южно-русский литературно-ученый вестник. С.-Петербург: В типографии Н. Тиблена и комп. с. 13—17.
  6. ↑ ИнфоРост, Н. П. ГПИБ | [Вып.] 33 : Полтавская губерния. - 1862. elib.shpl.ru. Процитовано 1 січня 2022.
  7. ↑ Полтавский губерский статистический комитет. (1911). Список населенных мест Полтавской губернии, с кратким географическим очерком губернии (російською) . Полтава: Электроная типография Д.Н. Подземского Петровская улица собственый дом, 1912. с. 311 з 562.
  8. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  9. ↑ http://www.prcb.org.ua/index.php?option=com_content&view=category&layout=blog&id=6&Itemid=91
  10. ↑ http://www.warheroes.ru/hero/hero.asp?Hero_id=7094


Герб Чернігівської області Це незавершена стаття з географії Чернігівської області.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Товкачівка&oldid=44441706