Перейти до вмісту

Список смертельно отруйних видів грибів

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Нижче представлений список видів грибів, вживання в їжу яких може стати причиною смерті людей.

Смертельно отруйні гриби
Гриби, вживання яких в більшості випадків призводить до смерті
Наукова назва Українська назва Токсини Ушкоджені органи Ареал Подібні їстівні види Зображення
Amanita abrupta(інші мови)

Peck[1][2] 		ненасичені амінокислоти печінка змішані ліси східної частини Північної Америки і Східної Азії Agaricus sp.
Amanita arocheae

Tulloss, Ovrebo & Halling[3] 		аматоксини печінка дубові ліси Мексики
Amanita bisporigera

G.F. Atk.[4] 		аматоксини, фаллоцидин печінка змішані ліси східної Північної Америки Agaricus sp., Volvariella sp.
Amanita exitialis(інші мови)

Zhu L. Yang & T.H. Li[5][6] 		аматоксини печінка листяні ліси Китаю і Індії [1] [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Amanita magnivelaris(інші мови)

Peck[7] 		аматоксини печінка Гватемала, Північна Америка
Amanita ocreata

Peck[8] 		аматоксини печінка дубові ліси Північної Америки
Amanita phalloides

(Vaill. ex Fr.) Link[9] 		Мухомор зелений аматоксини, фаллотоксини печінка ліси Євразії, Північної Америки і Океанії Volvariella sp., Russula virescens, Amanita lanei, Tricholoma equestre
Amanita smithiana(інші мови)

Bas[10] 		невідомо нирки ліси Північної Америки і Японії Agaricus sp.
Amanita sphaerobulbosa(інші мови)
Hongo(інші мови) 		2-amino-4,5-hexadienoic acid печінка мішані ліси Східної Азії
Amanita subpallidorosea(інші мови)
Qing Cai, Zhu L. Yang & Y.Y. Cui 		аматоксини печінка Китай
Amanita subjunquillea(інші мови)

S. Imai[11] 		аматоксини печінка ліси Азії [2] [Архівовано 6 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
Amanita verna(інші мови)

(Bull.: Fr.) Lam.[12] 		аматоксини печінка ліси Європи Agaricus arvensis, Agaricus campestris, Lycoperdon spp.
Amanita virosa

(Fr.) Bertill. 		Мухомор білий смердючий аматоксини печінка ліси Європи Agaricus arvensis, Agaricus campestris, Lycoperdon spp.
Claviceps purpurea Ріжки пурпурові ерготамін(інші мови) ерготизм на полях
Clitocybe dealbata

(Sowerby) Gillet 		Клітоцибе червонуватий отруйний мускарин ЦНС поля і луки Європи і Північної Америки Marasmius oreades
Clitocybe rivulosa

(Pers.) P. Kumm. 		Клітоцибе червонуватий отруйний мускарин ЦНС поля і луки Європи і Північної Америки Marasmius oreades
Cortinarius gentilis

(Fr.) Fr.[13] 		орелланін нирки Європа і Північна Америка
Cortinarius eartoxicus(інші мови)

Gasparini (2004) 		орелланін нирки Тасманія
Cortinarius orellanus

Fr.[14] 		Павутинник оранжево-червоний отруйний орелланін нирки хвойні ліси Північної Європи
Cortinarius rubellus

Cooke[15] 		орелланін нирки хвойні ліси Північної Європи
Cortinarius splendens(інші мови)

Rob. Henry[16] 		орелланін нирки Європа
Galerina marginata

(Batsch) Kühner[17] 		Галерина оторочкувата аматоксини печінка Kuehneromyces mutabilis
Galerina sulciceps

(Batsch) Kühner[18] 		аматоксини печінка Індонезія
Gyromitra esculenta

(Pers. ex Pers.) Fr.[19] 		Строчок звичайний гіромітрін(інші мови) печінка хвойні ліси Євразії і Північної Америки Morchella spp.
Inocybe erubescens

A. Blytt 		Іноцибе Патуйяра мускарин ЦНС букові ліси Європи Calocybe gambosa,

Agaricus sp.,

Cortinarius caperatus[20]
Lepiota brunneoincarnata

Chodat & C. Martín[21] 		Лепіота коричнево-червонувата ціаніди, нітриди ЦНС і дихальна система хвойні ліси Європи
Lepiota castanea(інші мови)

Quél. 		Лепіота каштанова аматоксини печінка хвойні ліси Європи
Lepiota helveola

Bres. 		Лепіота отруйна аматоксини печінка хвойні ліси Європи [3] [Архівовано 16 липня 2014 у Wayback Machine.]
Lepiota subincarnata

J.E. Lange[22] 		аматоксини печінка хвойні ліси Північної Америки і Європи
Lepiota xanthophylla(інші мови)

P.D. Orton 		[4] [Архівовано 22 квітня 2021 у Wayback Machine.]
Pholiotina rugosa

(Fr.) Шаблон:Singer[23] 		аматоксини печінка поля, луки і узлісся Північної Америки
Podostroma cornu-damae(інші мови)

(Pat.) Hongo & Izawa[24] 		трихотецени Японія
Trogia venenata(інші мови)

Zhu L.Yang, Y.C.Li & L.P.Tang (2012) 		(2S,4R)‐2‐amino‐4‐hydroxyhex‐5‐ynoic acid [5] гіпоглікемія Китай Pleurotus
Гриби, вживання яких іноді призводить до смерті
Amanita muscaria Мухомор червоний мусцимол ЦНС північна півкуля Lycoperdon spp.

Calvatia spp.

Amanita caesarea

Boletus pulcherrimus

Thiers & Halling 		мускарин шлунково-кишковий тракт ліси Північної Америки Boletus spp.
Entoloma sinuatum

(Bull.) P. Kumm.[25] 		Ентолома жовтувато-сиза отруйна невідомо шлунково-кишковий тракт листяні ліси Європи і Північної Америки Clitopilus prunulus, Calocybe gambosa
Hypholoma fasciculare

(Huds. : Fr.) P. Kumm. 		Опеньок сірчано-жовтий несправжній фасцикулол шлунково-кишковий тракт ліси Євразії і Північної Америки Armillaria mellea, Hypholoma capnoides
Lactarius torminosus
(Schaeff.) Gray 		Вовнянка невідомо шлунково-кишковий тракт ліси Північної Європи Lactarius deliciosus
Omphalotus illudens
(Schwein.(інші мови)) Bresinsky & Besl 		іллудіни(інші мови) M і S, мускарин сильні судоми, блювота та діарея Північна Америка Cantharellus californicus(інші мови)
Omphalotus japonicus
(Kawam.) Kirchm. & O.K.Mill.(інші мови) (2002) 		іллудіни M і S, мускарин гостра нудота і блювота Японія Pleurotus ostreatus
Lentinula edodes
Panellus serotinus
Pleurocybella porrigens(інші мови) Плевроцибелазиридин[26] ЦНС Північна Америка, Європа та Азія Pleurotus pulmonarius
Paxillus involutus

(Batsch: Fr.) Fr.[27] 		Свинуха тонка невідомо гемоліз Америка, Океания і Євразія
Russula subnigricans(інші мови)

Hongo[28] 		циклопропенова кислота рабдомиолиз Азія і Північна Америка Russula sp. [5] [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.]
Tricholoma equestre

(L.) P. Kumm.[29] 		Рядовка зелена циклопропенова кислота рабдоміоліз Єврізія і Північна Америка Tricholoma sp.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Kawaji A, Sone T, Natsuki R, Isobe M, Takabatake E, Yamaura Y. In vitro toxicity test of poisonous mushroom extracts with isolated rat hepatocytes // The Journal of Toxicological Sciences. — 1990. — Вип. 15 (3) (27 грудня). — С. 145—156. — PMID 2243367 .
  2. ↑ Yamaura Y, Maezawa H, Takabatake E, Hashimoto T. Biochemical effects of poisonous mushroom suspected of causing cholera-like symptoms in mice // Journal of the Food Hygienic Society of Japan. — 1982. — Вип. 23 (27 грудня). — С. 314.
  3. ↑ Tulloss, Rodham E. Amanita arocheae. Studies in the Amanitaceae. Архів оригіналу за 27 липня 2012. Процитовано 3 квітня 2011.
  4. ↑ Madhok M, Scalzo AJ, Blume CM, Neuschwander-Tetri BA, Weber JA, Thompson MW. Amanita bisporigera ingestion: mistaken identity, dose-related toxicity, and improvement despite severe hepatotoxicity // Pediatric Emergency Care. — 2006. — Вип. 22(3) (27 грудня). — С. 177—180. — DOI:10.1097/01.pec.0000202459.49731.33. — PMID 16628103 .
  5. ↑ Yang Z., Li T. Notes on three white Amanitae of section Phalloideae (Amanitaceae) from China // Mycotaxon[fr] : journal. — 2001. — Vol. 78 (27 December). — P. 439—448. Архівовано з джерела 4 березня 2017. Процитовано 2010-05-03.
  6. ↑ Hu J., Chen Z. H., Zhang Z. G., Zhang P. Analysis of the main amatoxins and phallotoxins in Amanita exitialis, a new species in China // Weishengwu Xuebao : journal. — 2003. — Vol. 43, no. 5 (27 December). — P. 642—646. — ISSN 0001-6209.
  7. ↑ Logemann H., Argueta J., Guzmán G., Montoya Bello L., Bandala Munoz V. M., De Leon Chocooj R. A deadly poisoning by mushrooms in Guatemala // Revista Mexicana de Micologia. — 1987. — Т. 3 (27 грудня). — С. 211—216. — ISSN 0187-3180.
  8. ↑ Benjamin, Denis R. Mushrooms: poisons and panaceas — a handbook for naturalists, mycologists and physicians. — New York : WH Freeman and Company, 1995. — ISBN 0-7167-2600-9.
  9. ↑ Trim Geoffrey M. et al. Poisoning by Amanita phalloides ("deathcap") mushrooms in the Australian Capital Territory // Medical Journal of Australia. — 1999. — Вип. 171(5) (27 грудня). — С. 247—249. — PMID 10495756 . Архівовано з джерела 18 лютого 2012. Процитовано 19 квітня 2021.
  10. ↑ Saviuc P., Danel V. New Syndromes in Mushroom Poisoning // Toxicological Reviews. — 2006. — Вип. 25(3) (27 грудня). — С. 199—209. — DOI:10.2165/00139709-200625030-00004. — PMID 17192123 .
  11. ↑ Rho HJ, Kim JH, Kang HR, Lee MK, Hyun SH, Kang YM, Lee JM, Kim NS. Clinical manifestations of Amanita subjunquillea poisoning // Korean J. Med.. — 2000. — 제58(4) 출판 (27 12월). — 제453—461 페이지.
  12. ↑ Volk, Tom. Death Angels, Amanita bisporigera, A. virosa, and A. verna. Tom Volk's Fungus of the Month for September 1997. University of Wisconsin. Архів оригіналу за 27 липня 2012. Процитовано 3 квітня 2011.
  13. ↑ Pertti Salo, Tuomo Niemelä, Ulla Salo. Suomen sieniopas. — Kasvimuseo, WSOY, 2006. — С. 201. — ISBN 951-0-30359-3.
  14. ↑ Alina Skirgiełło, Andrzej Nespiak. Erfahrungen mit Dermocybe orellana (Fr.) in Polen: A. Cortinarius (Dermocybe) orellanus Fr. non Quél. — cause d'intoxications fongiques en Pologne en 1952-55 // Zeitschrift für Pilzkunde. — 1957. — H. 23 (27 Dezember). — S. 138—139.
  15. ↑ Phillips, Roger. Cortinarius speciosissimus. Rogers Mushrooms. Архів оригіналу за 18 грудня 2011. Процитовано 3 квітня 2011.
  16. ↑ Schliessbach B, Hasler S, Friedli HP, Müller U. Acute kidney failure following Cortinarius splendens (Fries) or "yellow clubbed foot" mushroom poisoning (so-called orellanus syndrome) // Schweiz Med Wochenschr.. — 1983. — H. 113(4) (27 Dezember). — S. 151—153. — PMID 6219459 .
  17. ↑ Tyler VE, Malone MH, Brady LR, Khanna JM, Benedict RG. Chromatographic and pharmacologic evaluation of some toxic Galerina species // Lloydia[en]. — 1963. — Iss. 26(3) (27 December). — P. 154—157.
  18. ↑ Besl H. Amatoxine im Gewächshaus: Galerina sulciceps, ein tropischer Giftpilz // Zeitschrift für Mykologie. — 1981. — H. 47 (27 Dezember). — S. 256—256.
  19. ↑ Lampe KF. Toxic fungi // Annual Review of Pharmacology and Toxicology. — 1979. — Вип. 19(1) (27 грудня). — С. 85—104. — DOI:10.1146/annurev.pa.19.040179.000505. — PMID 376111 .
  20. ↑ Zeitlmayr L. Wild Mushrooms:An Illustrated Handbook. — Hertfordshire : Garden City Press, 1976. — С. 77. — ISBN 0-584-10324-7.
  21. ↑ Herraez Garcia J, Sanchez Fernandez A, Contreras Sanchez P. Fatal Lepiota brunneoincarnata poisoning. — An Med Interna.. — Вип. 18(9). — С. 481—482.
  22. ↑ Hall IR. Edible and Poisonous Mushrooms of the World. — Portland, Oregon : Timber Press, 2003. — С. 107. — ISBN 0-88192-586-1.
  23. ↑ Watling, R. British Fungus Flora: Agarics and Boleti. — Edinburgh, Scotland : Royal Botanic Garden, 1982. — Т. 3. Bolbitiaceae. — 139 с.
  24. ↑ Saikawa Y, Okamoto H, Inui T, Makabe M, Okuno T, Suda T, Hashimoto K, Nakata M. Toxic principles of a poisonous mushroom Podostroma cornu-damae // Tetrahedron. — 2001. — Вип. 14(39) (27 грудня). — С. 8277—8281. — DOI:10.1016/S0040-4020(01)00824-9.
  25. ↑ Benedict, Robert G. Mushroom toxins other than Amanita. — New York : Academic Press, 1972. — Т. VII. — С. 281—320.
  26. ↑ Wakimoto T, Asakawa T, Akahoshi S, Suzuki T, Nagai K, Kawagishi H, Kan T (2011). Proof of the existence of an unstable amino acid: pleurocybellaziridine in Pleurocybella porrigens. Angewandte Chemie International Edition. 50 (5): 1168—1170. doi:10.1002/anie.201004646. PMID 21268219.
  27. ↑ Winkelmann M, Borchard F, Stangel W, Grabensee B. Fatal immunohaemolytic anaemia after eating the mushroom Paxillus involutus // Dtsch. Med. Wochenschr.. — 1982. — H. 107 (27 Dezember). — S. 1190—1194.
  28. ↑ Takahashi A, Agatsuma T, Matsuda M, Ohta T, Nunozawa T, Endo T, Nozoe S. Russuphelin A, a new cytotoxic substance from the mushroom Russula subnigricans Hongo // Chem Pharm Bull (Tokyo).. — 1992. — Вип. 40(12) (27 грудня). — С. 3185—3188. — PMID 1294320 .
  29. ↑ Bedry R, Baudrimont I, Deffieux G, et al. Wild-mushroom intoxication as a cause of rhabdomyolysis // N. Engl. J. Med.. — 2001. — Вип. 345(11) (27 грудня). — С. 798—802. — DOI:10.1056/NEJMoa010581. — PMID 11556299 .
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Список_смертельно_отруйних_видів_грибів&oldid=43443899