Сілець (Добротвірська селищна громада)
| село Сілець | |
|---|---|
| |
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Шептицький район |
| Тер. громада | Добротвірська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA46120130140066919 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1565[2] |
| Населення | 581[1] |
| Поштовий індекс | 80413[3] |
| Телефонний код | +380 3254[4] |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°11′15″ пн. ш. 24°24′29″ сх. д. / 50.18750° пн. ш. 24.40806° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
203 м[5] |
| Водойми | Західний Буг, Бобрівка |
| Відстань до обласного центру |
54 км[6] |
| Відстань до районного центру |
57 км[6] |
| Найближча залізнична станція | Селець-Беньків |
| Відстань до залізничної станції |
4 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 80411, Львівська обл., Шептицький район, смт Добротвір, вул. Івана Франка, 20[7] |
| Карта | |
  Сілець | |
 Сілець | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Сіле́ць (давня назва — Сілець Беньків) — село в Україні, у Добротвірській селищній громаді, Шептицького району Львівської області[7]. До 2020 року — адміністративний центр Сілецької сільської ради, якій підпорядковувалися села Сілець, Долини, Перекалки, Тартак та Тичок[8], нині — у складі Добротвірської селищної громади[7]. Населення становить 581 особу[1].
Село Сілець розташоване на правому березі Західного Бугу у гирлі річки Бобрівки[2]. Відстань до обласного та до районного центрів відповідно 54 км та 57 км, звідси 14 км на схід до адміністративного центру селищної громади та 4 км до найближчої залізничної станції — пасажирської зупинної залізничної платформи Селець-Беньків, розташованої поблизу села Тартак[6].
- Вулиці
- У селі Сілець налічується 4 вулиці[9].
- Жовтнева
- Нагірного Василя
- Надбужна
- Підлісна
Станом на 1 січня 1939 року у селі Сілець Беньків разом з присілком Гавлики мешкало 3690 осіб, з них: 2170 українців, 1160 поляків, 290 латинників та 70 юдеїв[10], наприкінці 1960-х років — 798 осіб[2]. За даними всеукраїнського перепису населення 2001 року у селі мешкало 581 особа[1].
- Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року був наступним[1]:
| Мовний склад населення с. Сілець | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Мова | Число ос. | Відсоток | ||||||||||||
| українська | 576 | 99,14 | ||||||||||||
| російська | 4 | 0,69 | ||||||||||||
| інші | 1 | 0,17 | ||||||||||||
Село Сілець Беньків вперше згадується в історичних джерелах за 1565 рік[2].
У другій половині XIX століття власником маєтку до якого входило й село Сілець Беньків, був граф Кароль Мієр (пом. 1885)[11]. на той час до римо-католицької парафії у Добротворі належало 594 мешканці села Сілець Беньків[12]. Тут працювали спиртовий та лісопильний заводи, які належали місцевому землевласнику Казимиру Бартманському[2]. По смерті графа маєток перейшов у спадок його дружині графині Гелені Мієр[13].
За радянських часів село Сілець було адміністративним центром Сілецької сільської ради Кам'янка-Бузького району, якій підпорядковувалися села Сілець, Долини, Перекалки, Тартак та Тичок. На території Сілецької сільської ради був розташований колгосп «Росія», що спеціалізувався на вирощуванні зернових та технічних культур. При колгоспі працював відгодівельний міжколгоспний пункт. Діяли восьмирічна школа, бібліотека та клуб[2].
Величаву дерев'яну церкву Усікновення Голови святого Івана Хрестителя зводили коштом громади понад 10 років та завершили у 1929 році за проєктом відомого архітектора Василя Нагірного близько від місця, де стояла знищена під час першої світової війни (1914 рік) дерев'яна церква Введення Господнього, збудована була ще 1738 року[14]. До 1939 року покровителями церкви були місцеві землевласники Роман Уєйський та Казимир Бартманський[15]. По закінченню другої світової війни діяла, але вже як православна церква. Ремонт проведений у 1960 році, пізніше розписана в інтер'єрі. При бабинці та частково наві є галерея-опасання. На північний-захід від церкви розташована мурована дзвіниця[14]. Для зручності мешканців сусідніх сіл та селища Добротвір через Добротвірське водосховище просто до церкви збудований понтонний пішохідний міст[16].
- Церква Усікновення Голови святого Івана Хрестителя з каплицею
-
-
-
-
-
Поблизу села Сілець археологи дослідили стоянки середньокам'яної доби — доби мезоліту (близько 12000 років до н. е.)[2].
- Народилися;
- Маркіян Марисюк (1886—1961) — український церковний діяч, василіянин, редактор часопису «Місіонар», видавець.
- Мельник-Солудчик Ольга Омелянівна — українська художниця декоративного мистецтва; член Національної спілки майстрів народного мистецтва України.
- Рихва Степан Іванович (1905—?) — український радянський діяч, селянин, депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання.
- Перебували;
- Франц Ксаверій Бонн — український дипломат бельгійського походження, священник УГКЦ, капелан УГА, чернець-редемпторист. Мешкав у селі з грудня 1912 року до квітня 1913 року.
- Андрій Веретельник — український письменник, етнограф, перекладач, прозаїк. Саме у селі Сілець Беньків на початку 1903 року А. Веретельник зафіксував коляду «По цілім сьвіті стала сі новина», яка пізніше увійшла до першого тому упорядкованого та опублікованого зусиллями відомого українського етнографа В. Гнатюка видання «Колядки і щедрівки»[17].
- Михайло Ганкевич — священик УГКЦ, політичний та громадський діяч Галичини середини XIX століття. Був адміністратором місцевої парафії у 1847—1855 роках.
- ↑ а б в г Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України: Добротвірська селищна громада, Шептицький район, Львівська область, с. Сілець. socialdata.org.ua. Архів оригіналу за 7 квітня 2023. Процитовано 23 березня 2024.
- ↑ а б в г д е ж ІМСУ, 1968, с. 439.
- ↑ Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 23 березня 2024.
- ↑ Коди автоматичного міжміського зв'язку: Львівська область. ukrtelecom.ua. Укртелеком. Архів оригіналу за 3 грудня 2007. Процитовано 23 березня 2024.
- ↑ Прогноз погоди в селі Сілець. weather.in.ua. Погода в Україні. Архів оригіналу за 15 жовтня 2007. Процитовано 23 березня 2024.
- ↑ а б в Відстані від села Сілець. della.com.ua. Архів оригіналу за 28 жовтня 2021. Процитовано 23 березня 2024.
- ↑ а б в Добротвірська громада, Львівська область, Шептицький район. dobrotvirska-gromada.gov.ua. Кам'янка-Бузька міська громада. Архів оригіналу за 21 березня 2024. Процитовано 23 березня 2024.
- ↑ Сілецька сільська рада. rada.info. Архів оригіналу за 16 березня 2024. Процитовано 23 березня 2024.
- ↑ Знайти адресу. ukrposhta.ua. Укрпошта. Архів оригіналу за 25 грудня 2022. Процитовано 23 березня 2024.
- ↑ Кубійович, 1983.
- ↑ Jerzy Sewer Dunin-Borkowski Almanach błękitny: genealogia żyjących rodów polskich. — Lwów; Warszawa: Nakładem Księgarni H. Altenberga, 1908. — S. 635. — 1140 s. (пол.)}
- ↑ Dobrotwór // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 78. (пол.)
- ↑ Obwieszczenie. Lista posiadaczy dóbr tabularnych… // Gazeta Lwowska. — Nr 109. — 1889. — 12 maja. — S. 6. (пол.)
- ↑ а б Громик, 2014, с. 154.
- ↑ 5.) Sielec Bieńków // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 532. (пол.)
- ↑ Сілець. Церква Усікновення Голови Св. Івана Хрестителя (1912). decerkva.org.ua. Дерев'яні церкви Західної України. Архів оригіналу за 24 квітня 2022. Процитовано 23 березня 2024.
- ↑ Невідомий Андрій Веретельник / М. Глушко // Народознавчі зошити. — 2012. — № 6 (108). — С. 1019—1026.
- Громик В. Дерев'яні церкви Львівської області. — Львів, 2014. — С. 154.
- Сілець // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / Маланчук В. Ю. (голова редколегії), Гнидюк М. Я., Дудикевич Б. К., Івасюта М. К., Крип'якевич I. П., Огоновський В. П., Олексюк М. М., Пастер П. I. (відповідальний секретар редколегії), Сісецький А. Г., Смішко М. Ю., Челак П. П., Чугайов В. П.. АН УРСР. Інститут історії. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 439.
- Кубійович В. Сілець Беньків, Гавлики // Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 35. — ISBN 3-447-02376-7.
- 5.) Sielec Bieńków // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 532. (пол.)
- Dobrotwór // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1881. — Т. II. — S. 78. (пол.)
- Село Сілець, Львівська область, Шептицький район, Добротвірська територіальна громада. decentralization.gov.ua. Процитовано 16 березня 2024.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
| Міста | |
|---|---|
| Смт | |
| Села | Банюнин · Батятичі · Велике Колодно · Великі Підліски · Великосілки · Верени · Вирів · Вислобоки · Високофедорівка · Вихопні · Воля-Жовтанецька · Гайок · Горпин · Грабовець · Грушка · Гряда · Дальнич · Деревляни · Дернів · Дідилів · Долини (Сілецька сільська рада) · Долини (Стародобротвірська сільська рада) · Желдець · Жовтанці · Забужжя · Зубів Міст · Козаки · Колоденці · Кошаковські · Красічин · Кукезів · Липники · Мазярка · Мазярня-Каранська · Маїки · Малі Нагірці · Матяші · Незнанів · Неслухів · Нова Лодина · Новий Став · Обидів · Перекалки · Печихвости · Полонична · Прибужани · Ременів · Рогалі · Рожанка · Рокети · Руда · Руданці · Руда-Сілецька · Сапіжанка · Сілець · Сокіл · Соколів · Спас · Ставники · Старий Добротвір · Старий Яричів · Стрептів · Стриганка · Тадані · Тартак · Тичок · Тишиця · Товмач · Убині · Хренів · Цеперів · Честині · Ягідня · Якимів · Ямне |
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |