Бендюга
| село Бендюга | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Червоноградський район |
| Тер. громада | Червоноградська міська |
| Код КАТОТТГ | UA46120130040075447 
|
| Основні дані | |
| Населення | 418 |
| Площа | 0,66 км² |
| Густота населення | 633,33 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 80084 |
| Телефонний код | +380 3257 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°22′33″ пн. ш. 24°15′25″ сх. д. / 50.37583° пн. ш. 24.25694° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
188 м |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 80084, Львівська обл., Червоноградський р-н, с.Межиріччя |
| Староста | Лемеха Ольга Євгенівна |
| Карта | |
  Бендюга | |
 Бендюга | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Бендюга — село в Україні, у Шептицькому районі, Львівської області. Населення становить 418 осіб.
Село Бендюга підпорядковується Межирічанській сільській раді[1].
У «Географічному словнику Королівства Польського», виданому наприкінці ХІХ століття, Бендюга згадувалась, як присілок Бендюга (пол. Przysiółek Bendiuha). Також вказувалися альтернативні варіанти назв: «Бедіухи» (Bediuchy) та «Бендзюха» (Bendziucha)[2]. У Генеральному довіднику місцевих громад і міст Австрії за результатами перепису населення 1910 року село іменувалось Бендюхи (нім. Bendiuchy)[3]. За роки радянської влади село в документах називали «Биндюга». 1989 р. селу повернули історичну назву.[4]
До початку ХХ ст. Бендюга, як і Вілька Поторицька, були присілками села Поториця[2][3][5].
На відстані близько 500 метрів на північний схід від села, на правому березі Західного Бугу, поблизу ДОТа археологи знайшли поселення пшеворської культури. А в самому селі під час розкопок знайдено поховання з прахом тієї ж культури[6].
Через село Бендюга проходила так-звана Лінія Молотова — система фортифікацій, яка поспіхом зводилась у 1939-1941 рр. безпосередньо на кордоні між СРСР та Німеччиною. Навколо села знаходяться залишки ДОТів опорного пункту "Бендюха", які брали участь у Другій світовій війні[7][8][9].
- Пшеничний Степан Андрійович — референт пропаганди Крайової Екзекутиви ОУН ЗУЗ. Загинув поблизу села.
У селі працює гончарна майстерня, де подружжя Івашківих виготовляє відому сокальську кераміку. Глину для своїх виробів гончарі беруть з родовищ Сокальщини та Золочівщини[10].
- ↑ Межирічанська сільська рада - Львівська область. www.rada.info. Процитовано 2 січня 2025.
- ↑ а б Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom I - wynik wyszukiwania - DIR. dir.icm.edu.pl. с. 132. Процитовано 2 січня 2025.
- ↑ а б Allgemeines Verzeichnis der Ortsgemeinden und Ortschaften Österreichs nach den Ergebnissen der Volkszählung vom 31. Dezember 1910. Wien: Hof- und Staatsdr. 1915. с. 380.
- ↑ Картка постанови. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 27 жовтня 2019.
- ↑ Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom XIII - wynik wyszukiwania - DIR. dir.icm.edu.pl. с. 853. Процитовано 2 січня 2025.
- ↑ Археологія та стародавня історія Сокальського району на сайті zamky.com.ua. Архів оригіналу за 13 липня 2018. Процитовано 12 липня 2018.
- ↑ Гринів, Юрій (14 листопада 2020). Доти поблизу Червонограда (фото). Krystynopol.info - Краєзнавчо-туристичний портал. Процитовано 2 січня 2025.
- ↑ Blukach (23 січня 2021). Подорож дотами Струмилівського укріпрайону. Червоноград. Krystynopol.info - Краєзнавчо-туристичний портал. Процитовано 2 січня 2025.
- ↑ ДОТ ГКПК № 2155 - Бендюга. wikimapia.org (укр.). Процитовано 2 січня 2025.
- ↑ Замок, Високий (19 листопада 2022). Подружжя Івашківих відроджує мистецтво Сокальської кераміки — Високий Замок. wz.lviv.ua (укр.). Процитовано 24 лютого 2024.
- Погода в селі Бендюга [Архівовано 21 грудня 2011 у Wayback Machine.]
- Шахта «Бендюзька»
- Bendiuha // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 132. (пол.)
