Руданці
| село Руданці | |
|---|---|
.jpg) | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська |
| Район | Львівський |
| Тер. громада | Новояричівська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA46060290130067105 |
| Основні дані | |
| Засноване | до 1423 |
| Населення | 614[1] |
| Площа | 1,2 км² |
| Густота населення | 511,67 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 80464[2] |
| Телефонний код | +380 3254 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°57′3″ пн. ш. 24°15′29″ сх. д. / 49.95083° пн. ш. 24.25806° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
234 м[3] |
| Водойми | Думниця (Думний Потік) |
| Відстань до обласного центру |
28 км[4] |
| Відстань до районного центру |
28 км[4] |
| Найближча залізнична станція | Колодно |
| Відстань до залізничної станції |
10 км |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 80465, Львівська обл., Львівський р-н, смт Новий Яричів, пл. Єдності, 22[1] |
| Карта | |
  Руданці | |
 Руданці | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Руда́нці — село в Україні, у Новояричівській селищній об'єднаній територіальній громаді Львівського району Львівської області. Населення за переписом 2001 року становило 614 осіб. Орган місцевого самоврядування — Новояричівська селищна громада[1].
Перша згадка про Руданці наявна у четвертому томі збірки «Акти ґродські і земські», саме у документі № 63 від 12 липня 1423 року, яким райці міста Львова засвідчують, що Мишко Творкович з Руданців, колишній солтис Зубри, визнав Яна, власника Зубри, в отриманні грошей за продане солтиство[5]. Наступна письмова згадка про село належить до 1469 року.
Село Руданці засноване на місці поселення ранньої залізної доби. Відомо, що колись на території села видобували болотну залізну руду.
Село завжди відзначалося потягом до освіти й господарництва, колись тут діяла читальня «Просвіти», гуртки «Рідна школа» й «Сільський господар», «Луг», кузня, олійня, збірня сметани[6].
В селі діють школа, Народний дім та медичний заклад.
Дерев'яна церква святого Івана Богослова розташована на південній околиці Руданців, на підвищенні. Вперше існування місцевої церкви згадується у документах 1515 року. Теперішній тризрубний триверхий храм, завершений дзвонястими банями, збудований у 1781 році (за іншими даними — 1741 року) коштом Івана Стрілецького, дідича села. У 1835 та 1858 роках храм ремонтували, 1895 року бані покрили бляхою, а 1909 року — добудували вівтар і бабинець[7].
Вівтар з півночі та півдня має невеликі ризниці, а до бабинця прибудований традиційний присінок. Іконостас храму датований XVIII століттям. У міжвоєнний період, 1927 року, церкву відновили. По другій світовій війні, у 1946—1989 роках святиня перебувала у підпорядкуванні Російської православної церкви. Останній раз (станом на 2000 рік) ремонт всередині церкви робили у 1987 році, а зовні — у 1998 року[7]. Нині храм належить до ПЦУ.
-
Головний вхід до церкви -
Вигляд на церкву від села -
Вигляд на церкву від села -
Вигляд на церкву з дзвіницею від села
.jpg)
.jpg)
.jpg)
.jpg)
- ↑ а б в Новояричівська селищна (сільська) громада. gromada.info. Gromada.info. Процитовано 20 листопада 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Знайти поштовий індекс. ukrposhta.ua. Укрпошта. Процитовано 19 листопада 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Прогноз погоди в селі Руданці. weather.in.ua. Погода в Україні. Процитовано 20 листопада 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ а б Відстані від села Руданці. della.com.ua. Процитовано 20 листопада 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) - ↑ Akta grodzkie i ziemskie z czasów Rzeczypospolitej Polskiej z archiwum tak zwanego bernardyńskiego we Lwowie w skutek fundacyi śp. Aleksandra hr. Stadnickiego // Wyd. staraniem Galicyjskiego Wydziału Krajowego. — Lwów: Księgarnia Seyfartha i Czajkowskiego, 1873. — t. 4. — S. 119. (пол.)(лат.)
- ↑ Дума І. Дивосвіт Кам'янеччини / Іван Дума. — Львів : Камула, 2008. — 100 с.
- ↑ а б В. Слободян. с. Руданці. Церква Св. Івана Богослова (1781). decerkva.org.ua. Дерев'яні Церкви Західної України. Процитовано 20 листопада 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
- Слободян В. Церкви України. Перемиська єпархія / Василь Слободян; Наукове товариство імені Шевченка у Львові; Інститут українознавства імені І. Крип'якевича НАН України. — Львів : б. в, 1998. — 864 с.
- Rudańce, po rus. Rudanci // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1888. — Т. IX. — S. 901. (пол.)
- Села і селища Кам'янка-Бузького району. Теперішні населені пункти району сформувались в основному починаючи з XIII ст. kambuzcrbiblio.blogspot.com. Комунальний заклад «Публічна бібліотека Кам’янка-Бузької міської ради». 29 квітня 2014. Процитовано 20 листопада 2021.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання)
|
Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
