Сільське господарство Туреччини
Сільське господарство Туреччини — галузь турецької економіки. Забезпечує дохід у 62,7 $ млрд і зайнятість у 6,1 мільйона чоловік (2011)[1]. Сільським господарством займаються переважно у південних областях Туреччини — Анталії, Мерсіни, Хатайї, Мугли, Газіантепа.
У прибережних районах Туреччини населення займається рибальством. В Ізмірському, Бурському, Кайсерійському районах поширене бджільництво. До першої світової війни Туреччина була основним постачальником шовку на світовому ринку.
Продукція сільського господарства постачається у країни Європи, у Росію, в Україну, в Ірак, в арабські країни. У 2015 році, після того, як турецькі війська збили російський військовий літак, у РФ була введена заборона на ввезення турецької сільськогосподарської продукції, включаючи: баклажани, гранати, апельсини, мандарини, тушки і субпродукти домашніх курей та індиків, ріпчаста цибуля і цибуля шалот, кольорова капуста, броколі, огірки та корнішони, виноград, яблука, груші, абрикоси, персики, включаючи нектарини, сливи та терен, суницю та інше[2].
У Туреччині близько 26,3 млн га території використовується для сільського господарства. Висотний рельєф — 55,9 % території Туреччини і має висоту 1000 метрів, переважає середземноморський клімат, який дозволяє вирощувати теплолюбні рослини: цитрусові, оливки, горіхи, чай, тютюн, бавовну і кукурудзу.
У Туреччині переважають гірські, малопотужні і малородючі ґрунти, тому вони, в основному, використовуються як пасовища. На прибережних рівнинах, у річкових долинах зустрічаються родючі алювіальні і червоні ґрунти.
У Туреччині в основному займаються рослинництвом (приблизно 58 %). Частка тваринницької продукції становить близько 30 %, на продукцію з виробництва льону — 6 % і рибальство — 1 %. Близько 85 % продукції сільського господарства по садінню у Туреччині припадає на зернові культури. Пшеницею засівають площу близько 9 млн га. У західній частині країни розташована зрошувана рілля. 10 % по садінню займають фрукти, 7,6 % займають олійні культури, 2,5 % — бавовник.
Близько 90 % пшениці країною споживається у вигляді хліба, 1 % — пшеничної каші («булгур») і 2 % — у вигляді макаронних виробів.
У Туреччині переважає трипілля і двопілля. Парові землі використовуються для пасовищ[3] .
За даними на 1994 рік, у Туреччині налічувалося 36 млн голів овець, великої рогатої худоби — близько 12 млн голів, кіз — 10 млн голів. Велика рогата худоба утримувалася заради молока, м'яса і шкур, вівці — для виробництва вовни для килимарства і м'яса, кози — для виробництва вовни і молока.
| Основна інформація | Туреччина (2002) |
Сільське господарство (2002) |
Частка сільського господарства (у %) (2002) | Туреччина (2011) |
Сільське господарство (2011) |
Частка сільського господарства (в%) (2011) |
|---|---|---|---|---|---|---|
| Населення (у мільйонах чол.) | 69,3 | 23,7 | 34,2 | 74,7 | 17,3 | 23,2 |
| Зайнятість (у мільйонах чол.) | 21,3 | 7,4 | 34,9 | 24,1 | 6,1 | 25,5 |
| Національний дохід (млрд. доларів США) | 230,5 | 23,7 | 10,3 | 772,3 | 62,7 | 8,1 |
| Дохід на душу населення ($) | 3492 | 1064 | 28,6 | 10444 | 3653 | 35,0 |
| Експорт (млрд. доларів США) | 36,0 | 4,0 | 11,2 | 134,9 | 15,3 | 11,3 |
| Імпорт (млрд. доларів США) | 51,5 | 3,9 | 7,7 | 240,8 | 17,6 | 7,3 |
- ↑ Gıda Tarım ve Hayvancılık Bakanlığı.2014 Faaliyet Raporu. 2015, tarim.gov.tr
- ↑ ВЗГЛЯД / Опубликован список запрещённых турецких товаров
- ↑ Сельское хозяйство турок
- ↑ TÜRKİYE TARIM SEKTÖRÜ RAPORU, 2013, tobb.org.tr
