Економіка Туреччини
| Економіка Туреччини | |
|---|---|
 Бізнес-район Левент у Стамбулі | |
| Валюта | 1 турецька ліра = 100 курушів |
| Фінансовий рік | календарний рік |
| Організації | ВТО |
| Статистика | |
| ВВП | ▲ $1,994 трлн (2016) |
| Зростання ВВП | ▲ 3,2 % (2016) |
| ВВП на душу населення | $25,000 (2016) |
| ВВП за секторами | сільське господарство: 6,9 %, промисловість: 32,3 %, послуги: 60,8 % (2016) |
| Інфляція (ІСЦ) | 7,8 % (2016) |
| Населення поза межею бідності | 21,9 % (2015) |
| Індекс Джіні | 40,2 (2010) |
| Робоча сила | 30,55 млн (2016) |
| Робоча сила за секторами | сільське господарство: 18,4 %, промисловість: 26,6 %, послуги: 54,9 % (2015) |
| Безробіття | 10,9 % (2016) |
| Галузі виробництва | текстиль, харчова промисловість, автомобілі, електроніка, видобуток корисних копалин (вугілля, хромат, мідь, бор), сталь, нафта, будівництво, пиломатеріали, папір |
| Зовнішня діяльність | |
| Експорт | $150,2 млрд (2016) |
| Експортні товари | одяг, продукти харчування, текстиль, металеві вироби, транспортне обладнання |
| Партнери |  Німеччина 9,8 %.svg){kind=small} Велика Британія 8,2 % Ірак 5,4 % Італія 5,3 % США 4,7 % Франція 4,2 % (2016) |
| Імпорт | $191 млрд (2016) |
| Імпортні товари | машини, хімікати, напівфабрикати, паливо, транспортне обладнання |
| Партнери |  КНР 12,8 % Німеччина 10,8 % Росія 7,6 % США 5,5 % Італія 5,2 % (2016) |
| Державні фінанси | |
| Борг | $404,9 млрд (2016) |
| Доходи | $183,6 млрд (2016) |
| Витрати | $193,3 млрд (2016) |
| Головне джерело: CIA World Fact Book[1] | |
Туреччина — індустріально-аграрна країна. Основні галузі промисловості: гірнича (вугілля, хроміти, бор, мідь), чорна і кольорова металургія, нафтопереробна, машинобудування, паперова, харчова. Транспорт — автомобільний, залізничний, трубопровідний, морський, річковий, повітряний. Протяжність державних залізниць Туреччини в 1994 становила 10,4 тис. км. Вони напряму пов'язані з рейковою мережею Сирії, Ірану і європейських країн. Шосейних доріг з твердим покриттям в 1995 нараховувалося близько 46 тис. км. У 1992 торговий флот Туреччини мав водотоннажність близько 3 млн т. Головні морські порти: Стамбул, Ізмір, Ізміт, Іскендерун, Мерсін, Самсун, Трабзон. Аеропорти Стамбулу: Аеропорт Стамбул-Сабіха Гекчен та Міжнародний аеропорт Ататюрк, а також Анкари обслуговують декілька десятків міжнародних авіаліній.
З 1980 по 1987 річне зростання ВВП коливалося між 3,3 % і 8,1 %, але в 1988 скоротилося до 2,5 %, а в 1989 до 1,1 %, після чого уряд ввів обмеження, направлені на сповільнення інфляції. Після зниження показника до 0,9 % в 1990, що було пов'язано з війною в Перській затоці (1990—1991), ВВП Туреччини почав поступово збільшуватися: в 1995 на 8,1 %, в 1996 — на 7,1 і в 1997 — на 8 %.
За даними [Index of Economic Freedom, The Heritage Foundation, U.S.A. 2001]: ВВП — $ 201 млрд. Темп зростання ВВП — 2,8 %. ВВП на душу населення — $3167. Прямі закордонні інвестиції — $ 102 млн. Імпорт — $ 61,3 млрд (г.ч. Німеччина — 15,9 %; Італія — 9,3 %; США — 8,8 %; Франція — 6,6 %; Велика Британія — 5,8 %). Експорт — $ 54 млрд (г.ч. Німеччина — 20,3 %; США — 8,3 %; Велика Британія — 6,4 %; Італія — 5,8 %; Росія — 5 %).
Протягом 1950-1960-х років індустріалізація країни протікала швидкими темпами. У 1970-х роках в обробних галузях було зайнято приблизно 15 % всієї робочої сили, в 1993 21 %, а частка промисловості в ВВП зросла з 12 % в 1952 до 30,6 % в 1995. Близько 3/4 усього індустріального виробництва і зайнятого в ньому населення зосереджені в Стамбулі та Ізмірі та в прилеглих до цих міст прибережних районах Мармурового та Егейського морів. Іншими найважливішими промисловими центрами є Анкара, район Чукурова, а також Зонгулдак на узбережжі Чорного моря, де добувається кам'яне вугілля і поблизу, в Карабюке й Ереглі, де виросли два великих металургійних комбінати. У 1993 виплавка сталі досягла бл. 10,3 млн т. По всій країні розкидана безліч невеликих підприємств, які також вносять серйозний внесок у виробництво. Провідними галузями турецької промисловості є текстильна і харчова.
Велику популярність у світі здобули компанії із випуску світло-, електро- та електронно-технічної продукції, такі як Üstün Avize San. ve Tic. Ltd. Şti, MEPA ELEKTRIK тощо.
У 1994 аграрний сектор економіки, включаючи лісове і рибне господарство, забезпечував створення 15,7 % ВВП і давав робочі місця бл. 40 % працездатного населення країни. На Анатолійському плоскогір'ї традиційно вирощують зернові та розводять худобу. У багатших прибережних районах, зокрема на узбережжі Егейського моря, поширені великі землеволодіння. У цих районах обробляють такі товарні культури, як бавовник, тютюн і плодові. Виробництво зернових і тваринництво забезпечують 2/3 всієї сільськогосподарської продукції. Із зернових культур бл. 2/3 припадає на пшеницю та 1/4 — на жито. Тваринництво залишається найважливішою галуззю передусім в гірських східних районах, де заняття землеробством обмежене через складні природні умови. У 1994 в Туреччині нараховувалося 36 млн голів овець, від яких отримують вовну для килимарства, а також шкури і м'ясо. Стадо великої рогатої — 12 млн голів; 10 млн кіз, з яких 1/4 — ангорські, що дають мохер. 1/3 аграрної продукції практично в рівних частках формується шляхом зборів фруктів та овочів і урожаю технічних культур, основу якого складають бавовна (837 тис. т в 1995), тютюн (178 тис. т) і цукровий буряк (11,7 млн т).
Первинна енергія, яка необхідна країні може бути оцінена в 90 млн т нафтового еквівалента в 2000, 117 млн т — в 2005 і 156 млн т — в 2010. Однак, власне виробництво енергії покриває потреби на 45 % в 2001, до 42 % в 2005 і 38 % в 2010.
Вироблення електроенергії зросло з 4 млрд кВт·год. в 1963 до 86,3 млрд кВт·год. в 1995. У 1995 3/5 всієї електроенергії країни вироблялося на ТЕС, інша частина — на ГЕС. Найбільшими гідроенергетичними об'єктами в Туреччині стали ГЕС Кебан на р. Євфрат і ГЕС Хірфанли на р. Кизил-Ірмак. Виробництво електроенергії у 2015 році склало 245,8 млрд кВт·год.
Туризм є однією з важливих галузей турецької економіки, туризм складає близько 13% всієї економіки Туреччини.[2]
За даними СОТ у 2019 році Туреччина була шостою за популярністю туристичним напрямком у світі. У 2019 році туризм приніс Туреччини 34 мільярди доларів США (25 мільярдів фунтів стерлінгів).[2]
У 2022 році мешканці Туреччини зіткнулися з девальвацією національної валюти[3][4] та гіперінфляцією (стрімким зростанням споживчих цін).
| 2022 | 2023 | 2024 | |||
|---|---|---|---|---|---|
| Дата | Відсоток зростання | Дата | Відсоток зростання | Дата | Відсоток зростання |
| 01.2022 | 36,08 % | 01.2023 | 64,27 % | 01.2024 | 64,86 % |
| 02.2022 | 48,69 % | 02.2023 | 57,68 % | 02.2024 | 67,07 % |
| 03.2022 | 54,44 % | 03.2023 | 55,18 % | 03.2024 | 68,50 % |
| 04.2022 | 61,14 % | 04.2023 | 50,51 % | 04.2024 | 36,08 % |
| 05.2022 | 69,79 % | 05.2023 | 43,68 % | 05.2024 | 69,80 % |
| 06.2022 | 73,50 % | 06.2023 | 39,59 % | 06.2024 | 75,45 % |
| 07.2022 | 78,62 % | 07.2023 | 38,31 % | 07.2024 | 71,60 % |
| 08.2022 | 79,60 % | 08.2023 | 58,94 % | 08.2024 | |
| 09.2022 | 80,21 % | 09.2023 | 61,53 % | 09.2024 | |
| 10.2022 | 83,45 % | 10.2023 | 61,36 % | 10.2024 | |
| 11.2022 | 85,51 % | 11.2023 | 61,98 % | 11.2024 | |
| 12.2022 | 84,39 % | 12.2023 | 64,77 % | 12.2024 | |
Кожен п'ятий молодий чоловік у Туреччині не має роботи. З жінками ситуація ще гірша.[6]
За даними ОЕСР Туреччина займає четверте місце у світі за кількістю молоді яка не має роботу, освіти або професійної підготовки.[6]
- Корисні копалини Туреччини
- Історія освоєння мінеральних ресурсів Туреччини
- Гірнича промисловість Туреччини
- Геологія Туреччини
- Гідрогеологія Туреччини
- Сейсмічність Туреччини
- Güleryüz
- Анатолійські Тигри
- Список найбільших компаній Туреччини
- ↑ Усі дані, якщо це не зазначені окремо, подані у доларах США.
- ↑ а б Can tourism ease the inflation pressure in Turkey?. BBC News (брит.). 5 лютого 2022. Архів оригіналу за 6 лютого 2022. Процитовано 6 лютого 2022.
- ↑ Liranın değer kaybı: Kur kaç kez ve ne zaman rekor kırdı? (тур.). BBC Türkçe. 9 серпня 2018. Процитовано 23 липня 2024.
- ↑ Dolar/TL 23,65'i aştı: Kur neden yükseliyor? (тур.). BBC Türkçe. 12 червня 2023. Процитовано 23 липня 2024.
- ↑ Tüketici Fiyat Endeksi, Haziran 2024 (тур.). TÜİK. 3 липня 2024. Процитовано 23 липня 2024.
- ↑ а б Why Turkey's currency crash does not worry Erdogan. BBC News (брит.). 3 грудня 2021. Архів оригіналу за 3 грудня 2021. Процитовано 3 грудня 2021.
- Гірничий енциклопедичний словник: у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X
- Turkish-U.S. Business Council [Архівовано 29 листопада 2020 у Wayback Machine.] (TAIK)
- OECD's Turkey country Web site [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] and OECD Economic Survey of Turkey [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.] [Архівовано 24 вересня 2015 у Wayback Machine.]
- Deutsche Bank Research [Архівовано 12 лютого 2010 у Wayback Machine.]
- A Guide on Doing Business in Turkey
- Invest in Turkey [Архівовано 1 травня 2009 у Wayback Machine.]
- Core Indicators of Turkish Economy-Association of Treasury Controllers
- Turkey Economic Development, каталог посилань Open Directory Project
