Теорема Дарбу в математичному аналізі
Теорема Дарбу — теорема в математичному аналізі, що стверджує — якщо деяка функція на замкнутому відрізку є похідною іншої функції, то на цьому відрізку вона набуває усіх проміжних значень між значеннями на краях відрізка. Теорема названа на честь французького математика Жана Гастона Дарбу[1].
У випадку, якщо похідна є неперервною, дане твердження є наслідком теореми Больцано-Коші. Проте теорема Дарбу справедлива навіть якщо похідна не є неперервною.
Нехай — відкритий інтервал, — дійсна диференційована функція. Тоді володіє властивістю середнього значення: якщо і — точки, що належать і , для кожного дійсного числа такого що існує для якого
Розглянемо функцію визначену як
де є дійсним числом, що знаходиться строго між і .
Функція є диференційованою на відрізку і
Зокрема, і , тому і згідно з визначенням .
Функція є неперервною на отже досягає на ньому мінімуму (друга теорема Вейєрштрасса).
Функція не досягає мінімуму в точці , оскільки тоді для всіх :
і взявши границю коли прямує до , одержуємо , що неможливо. Так само мінімум неможливий у точці оскільки звідси випливало б .
Отже мінімум досягається в точці, що є внутрішньою у відрізку . Тоді згідно з теоремою Ферма , звідки .
- ↑ G. Darboux, Mémoire sur les fonctions discontinues, Ann. Sci. E.N.S. 4 (1875) 57-112
- Григорій Михайлович Фіхтенгольц. Курс диференціального та інтегрального числення. — 2024. — 2403 с.(укр.)