Тійт Набер
| Тійт Набер | |
|---|---|
| Надзвичайний та Повноважний посол Естонії в Україні | |
| 1999 — 2000 | |
| Попередник | Тійт Матсулевич |
| Наступник | Пауль Леттенс |
| Народився | 7 липня 1952 (72 роки) Таллінн, Естонська РСР, СРСР |
| Відомий як | дипломат |
| Громадянство |  Естонія |
| Національність | естонець |
| Alma mater | Талліннський університет, Університет Осло і Лондонська школа економіки та політичних наук |
| Професія | дипломат |
Набер Тійт (ест. Tiit Naber, 7 липня 1952, Таллінн, Естонська РСР, СРСР) — естонський дипломат, Надзвичайний та Повноважний посол Естонії в Україні з липня 1999 до квітня 2000.
Інженер-механік, випускник Талліннського політехнічного існитуту (Естонія).
У 1992 зарахований до складу працівників МЗС Естонії.
У 1993—1997 — представник Естонії в Королівстві Норвегія. По поверненню очолив Департамент зовнішньоекономічної політики МЗС Естонії. Після невдалих переговорів з чиновниками ЄС, відправлений у дипломатичне відрядження.
У 1999 прийняв естонську дипломатичну місію в Україні з рук першого посла Тійта Матсулевича, а через дев'ять місяців передав найяскравішому послу Естонії у новому часі — Паулю Леттенсу. Найбільший успіх — організація візиту до Києва Міністра закордонних справ Естонії Томаса Гендріка Ільвеса (жовтень 1999).
Під час перебування у Києві домігся практичної реалізації договору про вільну торгівлю, сприяв розвитку діалогу між НАТО та Україною.
Брав участь у громадських акціях, організував гастролі естонських музикантів. Підтримував щільні контакти з Естонським земляцтвом у Києві. Одна із вагомих акцій — відкриття комп'ютерного класу у середній школі с. Іванківка Київської області коштом Естонії. Також виставка естонської літератури з Фондів Парламентської бібліотеки України, на якій представлено близько 100 оригінальних та перекладних видань, зокрема українська естоністика.
У травні 2000 призначений послом в Азербайджан, за сумісництвом — у Грузії та Молдові.
У 2002 повертається на Батьківщину, 2004 — віце-канцлер МЗС Естонії та депутат парламентської делегації Естонії в Європейському Союзі.
У 2005 — голова Комітету старших посадових осіб Ради держав Балтійського моря (РДБМ).
Спеціалізувався на проблемах міжнародного судноплавства, морської торгівлі, екологічної безпеки.
З 13 жовтня 2008 — посол Естонії в Литві.
- Спеціальна місія Естонії в Єгипті (англ.)
- Інтерв'ю посла Тійта Набера газеті «День» (рос.)
- Baltic News Service [Архівовано 16 квітня 2016 у Wayback Machine.] (рос.)
- Виступ гітариста Петерсона в Києві. Молодёжь Эстонии [Архівовано 30 червня 2013 у Wayback Machine.] (рос.)
- Р. Кривонос. Набер Тійт // Українська дипломатична енциклопедія: У 2-х т./Редкол.:Л. В. Губерський (голова) та ін. — К.:Знання України, 2004 — Т.2 — 812с. ISBN 966-316-045-4
  | ||
в Україні | Едуард Рітсон1 (1918—1920) • Андрєй Біров (1992—1995) • Тійт Матсулевич (1996—1999) • Тійт Набер (1999—2001) • Леттенс Пауль (2001—2006) • Яан Хейн (2007—2011) • Лаурі Лепік (2011—2012) • Сулев Канніке (2012—2016) • Герт Антсу (2016—2019) • Каімо Кууск (2019—2023) • Аннелі Кольк (2023—) | |
в Естонії | Володимир Кедровський2 (1919—1921) • Михайло Паращук2 (1921) • Євген Голіцинський2 (1921) • Євген Терлецький3 (1921—1923) • Віктор Гладуш (1992—1993) • Юрій Олененко (1993–1999) • Микола Макаревич (1999—2005) • Павло Кір'яков (2005—2010) • Володимир Решетняк4 (2010) • Віктор Крижанівський (2010—2017) • Василь Яковенко4 (2017—2018) • Мар'яна Беца (2018—2023) • Максим Кононенко (2023—) | |