Федченко Василь Харлампійович

Федченко Василь Харлампійович
Федченко Василь Харлампійович
Народився	22 березня (4 квітня) 1907; Но́вий Буг, Ново-Бузька волость, Херсонський повіт, Херсонська губернія, Російська імперія
Помер	24 червня 1979 (72 роки); Ворошиловград, Українська РСР, СРСР
Країна	Російська імперія; УНР; СРСР
Діяльність	скульптор
Alma mater	Миргородський художньо-промисловий коледж імені М. В. Гоголя і Національна академія образотворчого мистецтва і архітектури
Вчителі	Кратко Бернард Михайлович, Гельман Макс Ісайович, Севера Іван Васильович і Балавенський Федір Петрович
Відомі учні	Кохан Кузьма Федорович, Берегова Зоя Ізраїлівна, Бірюков Олексій Петрович, Бунін Микола Леонтійович, Лакатош Олексій Федорович, Вовк Федір Федорович, Можаєва Ельвіна Максимівна і Слєпцов Григорій Кузьмич
Членство	Національна спілка художників України
Партія	КПРС
Нагороди
Премії
	; ; ;

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Федченко.

Васи́ль Харлампі́йович Фе́дченко (4 квітня 1907, Новий Буг — 24 червня 1979, Ворошиловград) — український радянський скульптор і педагог; член Спілки радянських художників України.

Біографія

Народився 22 березня [4 квітня] 1907(19070404) року в місті Новому Бузі (нині Миколаївська область, Україна). Протягом 1926—1928 років навчався в Миргородському художньо-керамічному технікумі (викладач Федір Балавенський); протягом 1928—1932 років — у Київському художньому інституті (викладачі Бернард Кратко, Макс Гельман і Іван Севера).

Працював викладачем у Ворошиловградському художньому училищі. Серед його учнів Микола Бунін, Олексій Лакатош, Ілля Овчаренко^[1]. Член КПРС з 1962 року.

Проживав у Ворошиловграді (нині Луганськ), у будинку на вулиці Демехіна № 27, квартира № 65. Помер у Ворошиловграді 24 червня 1979 року.

Творчість

Працював у галузі станкової та монументальної скульптури. Серед робіт:

скульптура

«В школу» (1947, бронза);
«Молодогвардійці» (1951, у співпраці з Василем Агібаловим і Віктором Мухіним; Національний художній музей України^[2]);
«Прокляття війні» (1957, цемент);
портрет Героя Радянського Союзу льотчика М. Писаревського (1961);
«Катерина» (1964);
«Сергій Тюленін» (1964, штучний камінь);
«Володимир Ленін» (1966);
«Комсомоліє, на коня!» (1967, залізобетон)
«Портрет лікаря» (1968, бетон);
«Чайка» (1969);
портрет мологвардійця Івана Земнухова (1970, металізований бетон);

пам'ятники

Володимиру Леніну у Красному Лучі (1944, бронза; у співпраці);
радянським воїнам на братських могилах у Кадіївці (1946, бетон) та Ворошиловграді (1947);
Молодогвардійцям у Краснодоні (1954, бронза, граніт; у співпраці з Віктором Мухіним та Василем Агібаловим, архітектор Олександр Сидоренко);
Володимиру Леніну у Ворошиловграді (1958, у співпраці з Віктором Мухіним, Василем Агібаловим та Іваном Чумаком);
Героям — визволителям Ржева (1963, у співпраці з Віктором Мухіним та Іваном Чумаком, архітектори Т. Шульгіна, О. Усачов);
«Україна — визволителям» у смт Міловому (1972, у співпраці зі скульпторами Віктором Мухіним, Іллею Овчаренком, Іваном Чумаком, архітекторами Анатолієм Єгоровим, Георгієм Головченком, Іваном Міньком).

Брав участь у всеукраїнських виставках з 1931 року, всесоюзних з 1951 року, зарубіжних з 1953 року.

Відзнаки

Заслужений діяч мистецтв УРСР з 1956 року;
Державна премія УРСР імені Тараса Шевченка (1973; за монумент «Україна — визволителям»)^[1].

Примітки

↑ ^а ^б Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка.
↑ Київський державний музей українського мистецтва. Каталог художніх творів (експозиція). Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР. Київ, 1958, сторінки 68—69.

Література

Федченко Василь Харлампійович // Український радянський енциклопедичний словник : [у 3 т.] / гол. ред. М. П. Бажан. — 1-ше вид. — К. : Голов. ред. УРЕ АН УРСР, 1968. — Т. 3 : Плюс — Ь. — С. 617.;
Федченко Василь Харлампійович // Українські радянські художники : довідник / відпов. ред. І. І. Верба. — Київ : Мистецтво, 1972. — С. 478.;
Федченко Василь Харлампійович // Словник художників України / відпов. ред. М. П. Бажан. — Київ : Головна редакція Української радянської енциклопедії, 1973. — 272 с.;
Федченко Василь Харлампійович // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
Федченко Василь Харлампійович // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1980. — Кн. 2, [т. 9] : Тимошенко — Хмельницький Богдан. — С. 3492. — ISBN 5-7707-4049-3.;
Федченко Василь Харлампійович // Митці України : Енциклопедичний довідник. / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1992. — С. 601 . — ISBN 5-88500-042-5.;
Федченко Василь Харлампійович // Мистецтво України : Біографічний довідник. / упоряд.: А. В. Кудрицький, М. Г. Лабінський ; за ред. А. В. Кудрицького. — Київ : «Українська енциклопедія» імені М. П. Бажана, 1997. — С. 603 . — ISBN 5-88500-071-9.;
Федченко Василь Харлампійович // Шевченківські лауреати. 1962–2001 : енциклопедичний довідник / автор-упор. М. Г. Лабінський ; вступ. слово І. М. Дзюби. — К. : Криниця, 2001. — С. 577—578. — ISBN 966-7575-29-2.

Біографії Скульптура Луганщина

[КПШ-1] а ^б Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка.

[2] Київський державний музей українського мистецтва. Каталог художніх творів (експозиція). Державне видавництво образотворчого мистецтва і музичної літератури УРСР. Київ, 1958, сторінки 68—69.

[1]

[2]