Ференц Ронай

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Франциск Ронай)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ф
Ференц Ронай
Особисті дані
Народження 29 квітня 1900(1900-04-29)[1]
  Арад, Румунія
Смерть 6 квітня 1967(1967-04-06) (66 років)
  Тирґу-Муреш, Муреш, Румунія
Громадянство  Румунія
Позиція нападник
Юнацькі клуби
1912–1920 Угорщина АМЕФ Арад
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1920–1935 Румунія «Орадя» ? (?)
1935–1936 Румунія «Краю Йован» (Крайова) ? (?)
1936–1937 Румунія «Орадя» 4 (3)
1937 Румунія «Електрика» (Орадя) ? (?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1922–1932 Румунія Румунія 8 (3)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
1936–1937 Румунія «Орадя»
1940–1944 Угорщина «Надьвараді»
1945 Румунія «Ферар» (Клуж)
1946 Румунія «Дермата» (Клуж)
1947 Румунія ЧФР (Бухарест)
1947 Румунія Румунія
1948–1949 Румунія «КСМ Медіаш»
1950 Румунія ККА (Бухарест)
1952–1953 Румунія «Кимпулунг-Молдовенеск»
1953–1954 Румунія ККА (Бухарест)
1954–1959 Румунія «Рапід» (Бухарест)
1962 Румунія «Крішана» (Орадя)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Ференц Ронай (угор. Ferenc Rónay) або Франциск Ронай (рум. Francisc Rónay, 29 квітня 1900, Арад — 6 квітня 1967, Тиргу-Муреш[2]) — румунський футболіст угорського походження, що грав на позиції нападника, гравець збірної Румунії в 1922—1932 роках, автор першого голу в історії збірної Румунії. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер, очолював національну збірну.

Клубна кар'єра

[ред. | ред. код]

Він почав займатися футболом у віці 12 років у клубі АМЕФ Арад, заснованому роком раніше[3]. Він грав за цей клуб до 1920 року, коли Арад був приєднаний до Королівства Румунія згідно з положеннями Тріанонського договору[3][4].

У віці 20 років він приєднався до клубу «Орадя»[5]. У сезонах 1923/24 і 1934/35 він посів з клубом друге місце в чемпіонаті Румунії[4][5]. У сезоні 1933/34 він забив дванадцять голів, що стало найкращим результатом його кар'єри.

У 1935 році він перейшов до команди другого дивізіону «Краю Йован» (Крайова)[3].

У сезоні 1936/37 він знову грав за «Орадю», будучи також граючим тренером команди[3]. У 1937 році він повернувся до активного футболу і грав за «Електрику» (Орадя), що виступала у другому дивізіоні. Після року виступів за цей клуб він завершив кар'єру гравця.

Виступи за збірні

[ред. | ред. код]

Навесні 1922 року він був включений до складу збірної Румунії на її перший в історії матч проти Югославії[4][6]. Щоб доїхати до Белграда, гравці та тренерський штаб покрили витрати на поїздку за власні кошти[6]. У матчі, який відбувся 8 червня 1922 року Ронай забив перший гол в історії збірної Румунії, перегравши Драгутина Фрідріха з пенальті на 41-й хвилині[6][7]. Матч завершився перемогою румунів з рахунком 2:1, здобувши Кубок короля Олександра. За цим матчем спостерігали королі Олександр I, Фердинанд I і Георг II[6][7]. Загалом у 1922—1932 роках Ронай зіграв за національну збірну 8 матчів і забив 3 голи[3].

На Олімпійських іграх у Парижі був резервним гравцем і на поле не виходив[2].

№ Дата Місце Суперник Рахунок Результат Турнір
1. 8 червня 1922 Стадіон СК Югославія, Белград Югославія Югославія 1:1 2:1 Товариський матч
2. 10 червня 1923 Стадіон ФССР, Бухарест Югославія Югославія 1:2 1:2 Товариський матч
3. 16 жовтня 1932 Linzer ASK Platz, Лінц Австрія Австрія Б 1:0 1:0 Кубок Центральної Європи серед аматорів

Тренерська кар'єра

[ред. | ред. код]

У сезоні 1936/37 він працював граючим тренером в «Ораді».

Після приєднання Трансильванії до Угорщини в рамках Другого Віденського арбітражу в 1940 році він повернувся до тренування клубу, який отримав назву «Надьвараді»[5][8] . У сезоні 1943/44 він виграв з командою чемпіонат Угорщини[4][9].

У 1945 році він тренував «Ферар» (Клуж), у 1946 році «Дермата» (Клуж), а в 1947 році він став тренером ЧФР (Бухарест)[5]. Восени 1947 року він також очолював збірну Румунії в трьох матчах проти Чехословаччини (2:6), Угорщини (0:3) і Польщі (0:0)[4]. У грудні того ж року він залишив посаду і у клубі і у збірній.

У 1948—1949 роках він очолював «КСМ Медіаш», з якою він посів останнє місце в таблиці та опустився до другого дивізіону.

У березні 1950 року він почав тренувати ККА (Бухарест). Клуб під його керівництвом посів 5 місце місце в чемпіонаті і виграв Кубок Румунії[10].

У 1952 році Ронай очолив клуб «Кимпулунг-Молдовенеск», з яким посів 3 місце в чемпіонаті, найбільшого успіху в короткій історії клубу з регіону Сучави[10]. Він був першим тренером у Румунії, який запровадив схему 4-2-4[5]. Наступного сезону його команда була на другому місці в таблиці, але була розпущена Румунською робітничою партією в середині сезону 1953 року[10]. Після цього у серпні 1953 року Ронай і деякі з гравців перейшли до ККА (Бухарест), з яким виграв чемпіонат Румунії[10], але програв зі своєю командою у фіналі кубка. Після першої половини сезону 1954 року команда була на другому місці в турнірній таблиці, відстаючи на три очки від «Арада», коли покинув команду.

У серпні 1954 року він очолив «Локомотиву» (Бухарест)[10]. У першому сезоні «залізничники» під керівництвом Ронай посіли 12 місце і вилетіли до другого дивізіону. У 1956 році «Локомотива» повернулася до вищої ліги Румунії та посіла 4 місце. Надалі «Локомотива» посіла 8 місце в сезоні 1957/58 і 4 місце у сезоні 1958/59 (вже під назвою «Рапід»)[10].

У сезоні 1962/63 Ронай працював у клубі «Крішана» (Орадя), яка програла 5 із 7 матчів під його керівництвом і вилетіла з Дивізії А[5]. В результаті клуб було розформовано, а він завершив тренерську кар'єру.

Приватне життя

[ред. | ред. код]

Він народився в 1900 році в Араді, Австро-Угорщина, в угорській родині[4]. Закінчив середню школу і здобув професію електрика, яким працював на комунальному підприємстві Ораді (Întreprinderile Comunale Oradea)[4]. Наприкінці 1940-х років його звинувачували Секурітате в підтримці та поширенні фашизму, сприянні знищенню євреїв у гетто Ораді та вчиненні хуліганських дій проти представників комуністичної влади[4]. У січні 1951 року заарештований і через 3 місяці звільнений за відсутністю доказів.

Досягнення

[ред. | ред. код]
«Надьвараді»
ККА (Бухарест)

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://www.national-football-teams.com/player/36426.html
  2. ↑ а б Francisc Ronnay (англ.)
  3. ↑ а б в г д Cutia cu amintiri. Portrete alb-verzi - Francisc Rónnay, emblematic pentru anii '20. crisana.ro (рум.).
  4. ↑ а б в г д е ж и Dosarul horror, necunoscut publicului, al primului marcator din istoria României: „A schingiuit evreii. A construit o mașină electrică de tortură”. gsp.ro (рум.).
  5. ↑ а б в г д е Echipe din România interbelică – CAO. Oradea, campioana româno-maghiară. ripensia-sport-magazin.ro (рум.).
  6. ↑ а б в г De Ziua Unirii Principatelor: Debutul ”tricolorilor”. ripensia-sport-magazin.ro (рум.).
  7. ↑ а б Arad: 98 de ani de când Francisc Ronnay, din Arad, marca primul gol din istoria naționalei de fotbal a României, în prezența a trei regi. realitateadearad.net (рум.).
  8. ↑ Internaționali româno-maghiari sau maghiaro-români?. prosport.ro (рум.).
  9. ↑ Hungary - List of Final Tables 1941-1950. www.rsssf.org. Процитовано 19 жовтня 2024.
  10. ↑ а б в г д е Doliu în fotbalul românesc. Nicolae Dodean, fost jucător la UTA, Steaua și Rapid a încetat din viață la 87 de ani. Povestea vieții fostului fotbalist, spusă de clubul arădean. liga2.prosport.ro (рум.).

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ференц_Ронай&oldid=43721062