Очікує на перевірку

Фредерік Бастіа

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Фредерік Бастіа
фр. Frédéric Bastiat
Ім'я при народженніфр. Claude Frédéric Bastiat
Народився29 червня 1801(1801-06-29)
Байонна
Помер24 грудня 1850(1850-12-24) (49 років)
Рим, Папська держава
·туберкульоз
ПохованняСан-Луїджі-дей-Франчезі[1]
Країна Франція
Діяльністьфілософ, економіст, есеїст, політик, магістрат, письменник
Галузьполітика[2] і економіка[2]
Alma materabbaye-école de Sorèzed
Знання мовфранцузька[3][2][4]
Magnum opusМетафора про розбите вікно, Economic Harmoniesd, Петиція свічкарів і The Lawd
ПосадаQ67194597?, член генеральної радиd і мирові суди

Фредері́к Бастіа́ (фр. Frédéric Bastiat; повн. Claude-Frédéric Bastiat, 29 червня 1801, Байонна — 24 грудня 1850, Рим) — французький економіст, проповідував гармонію інтересів капіталу і праці, представляючи капіталізм як природну організацію суспільства. Бастіа розвинув економічну концепцію альтернативної вартості та ввів метафору про розбите вікно в економічну теорію. Також він був "вільним каменярем" і членом Національної асамблеї Франції.[5]. Взаємини між класами Бастіа розглядав як обмін послугами, а прибутки капіталістів як процент на капітал.

Теорія капіталу Бастіа

[ред. | ред. код]

Бастіа створював свої роботи напередодні і безпосередньо під час революцій 1848-1849. Одночасно з ним заявив про себе Карл Маркс. Однак позиції двох економістів були діаметрально протилежні.

Бастіа доводив, що нагромадження капіталу веде до збагачення найманих працівників: за підвищенням продуктивності праці слідує зростання реальних доходів робітників, як за рахунок зростання оплати праці, так і за рахунок здешевлення продуктів, які виробляють і споживають ті ж робітники. Одночасно з ростом капіталу знижується і його ціна, тим самим прискорюючи розвиток економіки. Таким чином, інтереси і капіталістів, і робітників збігаються — як мінімум, у вимозі вільної торгівлі та обмеження державного втручання.

Капітал, за твердженням Бастіа, завжди працює на інтереси людей, які їм не володіють — тобто, на інтереси споживачів. Тому для Бастіа економіка — це перш за все точка зору споживача: «будь-які явища в економіці слід оцінювати з точки зору споживача». Банкіри контролюють конкретні адреси, куди тече капітал, але загальний напрямок інвестицій визначається масою споживачів. Втручання держави в практику приватних капітальних вкладень спотворює волю споживачів і призводить до неефективного, сповільненого, розвитку.

Бастіа як популяризатор економічної науки

[ред. | ред. код]

Бастіа відомий як активний популяризатор економічної науки. Широку відомість він отримав після публікації серії статей, в яких піддав жорсткій критиці протекціонізм. На ці статті Бастіа надихнула кампанія Річарда Кобдена проти британських законів про зерно, які обмежували імпорт зернових). Бастіа поклявся стати «французьким Кобденом».

Метафора про розбите вікно

[ред. | ред. код]

Бастіа використав образ розбитого вікна для ілюстрації помилковості думки про те, що будь-яка нещасна подія, катастрофа, сприятиме економічному пожвавленню і зростанню.

Докладніше: Метафора про розбите вікно

Париж нагодований!

[ред. | ред. код]

Одна з найбільш відомих фраз Бастіа — «Париж нагодований!», яку він виголосив, усвідомивши, що за відсутності централізованого постачання, дефіциту продуктів у Парижі XIX ст. не спостерігається. Ця фраза є синонімічною до метафори Адама Сміта «невидима рука ринку» і ілюструє самоорганізованість вільного ринку. Джин Келлахан використав цю фразу Бастіа у своїй «Економіці для звичайних людей»:

«Ніхто не складав єдиний план завозу товарів для міста, але набір і обсяг товарів, які декларувалися у міських воріт, виявлялися приблизно «вірними». У XIX ст. французький економіст Фредерік Бастіа звернув увагу на це дивовижне явище, вигукнувши «Париж нагодований!»

«Экономика для обычных людей», Джин Кэллахан

Вікіцитати містять висловлювання від або про: Фредерік Бастіа
Докладніше: Невидима рука ринку
Докладніше: Спонтанний порядок

Інші вчені про Бастіа

[ред. | ред. код]

Карл Маркс піддав критиці погляди Бастіа в своїй праці «Кері і Бастіа» (1857) та інших творах. Зокрема, Маркс характеризував Бастіа як «...найбільш ницого, а тому найвдалішого представника вульгарно-економічної апологетики».[6]

Йозеф Шумпетер назвав Бастіа «найяскравішим економічним журналістом поміж усіх будь-коли живших».

Гурток Бастіа

[ред. | ред. код]

У 1953-1959 роках група найближчих друзів та учнів Мюррея Ротбарда, які відвідували семінар Людвіга фон Мізеса у Нью-Йоркському університеті, називала себе "Гуртком Бастіа" (англ. The Circle Bastiat). Серед учасників гуртка були Ральф Райко, Джордж Рісман, Леонард Ліджіо, Роберт Гессен, Брюс Ґолдберґ.[7]

Праці

[ред. | ред. код]
  • "Економічні софізми". Sophismes économiqutes, P., 1846, nouv. éd.. P., 1854, (рос. пер. — Экономические софизмы, СПБ, 1863);
  • "Економічні гармонії". Harmonies économiques. P., 1840, nouv. éd., P., 1954; (рос. пер. — Экономические гармонии [М.], 1904);
  • "Що видно і чого не видно". Ce qu'on voit et ce qu'on ne voit pas. Choix de sophismes et de pamphlets économiques, avec une préface d'Alain Madelin, Éditions Romillat, 1993, (ISBN 2878940040).

Видання українською

[ред. | ред. код]
  • Бастіа Ф. Що ми бачимо і чого не бачимо. Закон. Держава. Кляті гроші / Фредерік Бастіа ; пер. з фр. та англ. Н. Афончиної. — Київ : Free Economy Institute | Інститут вільної економіки, 2021. — 228 с. (ISBN 978-966-521-771-8)

Цитати

[ред. | ред. код]
  • «Держава — це величезна фікція, за допомогою якої всі намагаються жити за рахунок інших»[8]
  • «Коли грабіж стає способом життя групи людей, вони незабаром створюють для себе легальну систему, яка дозволяє це, і моральний кодекс, який прославляє це»
  • «В результаті обміну, добробут кожного приносить користь всім»
  • «Конкуренція — це просто відсутність гноблення»
  • «Поганий економіст відрізняється від доброго тим, що перший керується лише наслідками, які видно, а другий бере до уваги і те, що видно, і всі ті наслідки, які необхідно передбачити». (Що ми бачимо і чого не бачимо)
  • «Податок — це грабунок по закону».
  • «… Коли їм [державним діячам] доводиться вибирати між реальним благом [для себе] і абстрактною справедливістю [для народу], остання сильно ризикує бути невибраною».

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ https://it.findagrave.com/memorial/28652431/
  2. ↑ а б в Чеська національна авторитетна база даних
  3. ↑ Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. ↑ CONOR.Sl
  5. ↑ Initiated in 1820 at "La Zélée" lodge in Bayonne (La Franc-maçonnerie à Bayonne, 1980).
  6. ↑ Маркс К. и Энгельс Ф., Соч., 2 изд., т. 23, с. 18
  7. ↑ David Gordon. The Circle Bastiat, Mises Institute, 03/09/2012
  8. ↑ Bastiat, Frédéric (1848). Journal des Débats (фр.). Journal des Débats, n° du 25 septembre 1848. с. n° du 25.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Економіст Це незавершена стаття про економіста.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Фредерік_Бастіа&oldid=43755272