Перейти до вмісту

Цепкало Валерій Вільямович

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Цепкало Валерій Вільямович
Цапкала Валерый Вільямавіч
Народився22 лютого 1965(1965-02-22) (60 років)
Гродно, Білоруська РСР
ГромадянствоБілорусь Білорусь
Діяльністьдипломат
Галузьполітологія[1], світова економіка[1], релігія[1], зовнішня політика[1] і інформаційні технології[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materМосковський державний інститут міжнародних відносин (1991)[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Науковий ступінькандидат юридичних наук
Знання мованглійська[3], фінська[3], російська[1] і білоруська Редагувати інформацію у Вікіданих
ПосадаПерший заступник Міністра МЗС Білорусіd[4], посол Білорусі в СШАd[5], посол Білорусі в Мексиціd[5], Assistant to the President of Belarusd[3] і Голова адміністрації Білоруського парку високих технологійd[3] Редагувати інформацію у Вікіданих
У шлюбі зЦепкало Вероніка Валеріївна Редагувати інформацію у Вікіданих
IMDbID 11826398 Редагувати інформацію у Вікіданих
Сайтtaplink.cc/tsepkalo.official Редагувати інформацію у Вікіданих

Валерій Вільямович Цепкало (нар. 22 лютого 1965, Гродно, Білоруська РСР) — білоруський державний діяч, дипломат і керівник, ініціатор та засновник Білоруського парку високих технологій.

Випускник Московського державного інституту міжнародних відносин (МДІМВ). Кандидат юридичних наук в галузі міжнародного права. Має ранг надзвичайного і повноважного посла. З 24 лютого 1997 по 2 квітня 2002 року обіймав посаду посла Республіки Білорусь в США і Мексиці. З 7 жовтня 2005 по 2 березня 2017 року був директором парку високих технологій. З 2018 року бере участь у розвитку Інноваційного центру Mirzo Ulugbek Innovation Center (MUIC)[6].

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 22 лютого 1965 року в Гродно, в сім'ї інженерів хімічної галузі. Закінчив гродненську середню школу № 14 з поглибленим вивченням англійської мови. У 1982—1984 роках навчався в Білоруському технологічному інституті в Мінську. У 1984 році був призваний до лав Радянської армію, де проходив службу в ракетних військах стратегічного призначення. Після служби в 1986 році вступив до Московського державного інституту міжнародних відносин МЗС СРСР, який закінчив з відзнакою[7]. Після навчання залишився в аспірантурі, яку закінчив на «відмінно», вчителював, став кандидатом юридичних наук[8].

Кар'єрний шлях дипломата розпочав у 1991 році співробітником посольства СРСР у Фінляндії. Після розпаду Радянського Союзу вирішив повернутися до Мінська і в 1992 році зайняв дипломатичну посаду МЗС Білорусі. У 1993—1994 роках був Радником Голови Верховної ради Білорусі із зовнішньополітичних питань. Пізніше став радником виконавчого секретаря СНД[9].

На президентських виборах 1994 року став одним з керівників передвиборного штабу Лукашенка[10], після його перемоги був призначений першим заступником міністра закордонних справ Білорусі. У 1997–2002 роках був послом Білорусі в США і в Мексиці (за сумісництвом). Після закінчення дипломатичної служби став помічником Президента Республіки Білорусь з питань науки і технологій, в 2004 році виступив ініціатором створення парку високих технологій[11].

Керівництво парком високих технологій

[ред. | ред. код]

Ще будучи послом у США і виступаючи з лекціями в Кремнієвій долині, вирішив створити подібне і в Білорусі. Однією з проблем пострадянських країн наприкінці 1990-х — на початку 2000-х року став «витік мізків», коли фахівці, через відсутність можливості розвиватися на батьківщині, виїжджали до багатших країн Заходу. Створення ІТ-кластеру вбачалося як спосіб утримання цих людей вдома, що могло б дати поштовх розвитку в Білорусі галузі розроблення комп'ютерних програм.

Після закінчення дипломатичної служби з 2004 року Цепкало починає просувати створення в Білорусі аналога американської Силіконової долини. У своїй книзі «Парк високих технологій: 10 років розвитку» Цепкало згадував, як він роз'яснював чиновникам суть пропозицій зі створення парку зі спеціальним пільговим податковим режимом для компаній резидентів[10]. В результаті чиновники схвалили ідею парку, зі слів Цепкало виходячи з такого міркування: «Гаразд, нехай буде така іграшка, адже грошових вливань не вимагає. Користі вона не принесе, але й шкоди теж»[12].

При створенні у 2005 році парку високих технологій його керівництво поставило завдання вийти через 10 років на рівень експорту в 300 мільйонів доларів. Згідно з дослідженнями[13][14] і на думку експертів[15] парку високих технологій вдалося вивести білоруську ІТ-галузь на світовий рівень[16][17]. Такі компанії EPAM, IBA, Exadel, ITransition та інші вийшли на рівень провідних постачальників ІТ-послуг в регіоні і в світі, а створені білорусами Viber, World of Tanks, MSQRD покращили імідж країни на світовому ринку. Парк високих технологій став одним з найбільших ІТ-кластерів в Центральній і Східній Європі[18][19]. Про парк високих технологій з'явилися матеріали у провідних світових медіа (Bloomberg Business Week, Wall Street Journal, Financial Times, Euronews, НТВ та інші).

За час роботи Цепкало на посаді директора парку: у 59 разів зросла кількість резидентів парку високих технологій (з 4 компаній у 2006 до 237 — в 2017 році), у 49 разів зріс річний обсяг експорту товарів і послуг (з 21 млн доларів за підсумками 2006 року до 1025 млн за підсумками 2017 р.), у 13 разів зросла кількість фахівців, що працюють у парку (з 2506 у 2006 році до 32 598 в 2017 р.), Білорусь піднялася на 41-е місце в світовому рейтингу розвитку інформаційних технологій міжнародного союзу електрозв'язку[20][21]. Згідно з дослідженням аналітичного агентства Gartner в 2016 році Білорусь увійшла до топ-10 країн — постачальників програмного забезпечення в регіоні Європи, Близького Сходу і Африки (EMEA — Europe, Middle East, Africa), а за часткою індустрії інформаційних технологій у ВВП зайняла друге місце (після Ізраїлю)[22][23].

Дослідження і публікації

[ред. | ред. код]
  • Автор книг «Дорогою дракона» (про економічний розвиток постіндустріальних країн південно-східної Азії), «Код Безсмертя» (про таємниці смерті і воскресіння людини) і «Парк високих технологій: 10 років розвитку».
  • Автор 80 статей про релігії, світову економіку та зовнішню політику.[24]
  • Автор 20 публікацій про електронний уряд, інформаційні технології та інтелектуальну власність.
  • Публікації у виданнях Foreign Affairs, Journal of Congress, Washington Post, Frankfurter Allgemeine, Horizons.[25]
  • Автор патенту на метод пошуку людей за непрямими ознаками.[26]

Громадська діяльність

[ред. | ред. код]
  • Член стратегічної ради Глобального альянсу за інформаційно-комунікаційні технології і розвиток Організації Об'єднаних Націй.[27]
  • Урядовий експерт Генерального секретаря ООН у галузі комунікаційних та інформаційних технологій та інформаційної безпеки.[28]
  • 2018 року брав участь у розвитку Інноваційного центру Mirzo Ulugbek Innovation Center[6].

Політика

[ред. | ред. код]

2020 року заявив про участь в президентських виборах в Білорусі[29]. На думку експертів, він вважався одним з найсерйозніших суперників Лукашенку разом з банкіром Віктором Бабариком та опозиціонером Олегом Гайдукевичем з Ліберально-демократичної партії[30][31].

20 травня 2020 року ЦВК Білорусі зареєструвала серед 15 ініціативних груп претендентів в кандидати на пост президента і групу Валерія Цепкала[32][33].

24 липня Цепкало виїхав з Білорусі до Росії та вивіз із собою дітей. Він заявив, що його хотіли затримати, а його дружину позбавити батьківських прав[34]. Згодом і Вероніка Цепкало, дружина Валерія, виїхала з Білорусі, пояснивши це страхом щодо можливого арешту[35].

6 січня 2021 року Цепкало оголосив про створення Білоруського демократичного форуму з метою об'єднання "всіх розумних сил у конституційній трансформації як розумної альтернативи народній більшості у відповідь на псевдонаціональні Всенародні збори"[36].

У жовтні 2022 року Міністерство внутрішніх справ Республіки Білорусь визнало екстремістським формуванням групу громадян, об'єднаних під керівництвом Валерія Цепкало, у тому числі його сайти та сторінки у соціальних мережах[37].

7 квітня 2023 року суд заочно засудив Валерія Цепкало до 17 років колонії[38].

Родина

[ред. | ред. код]

Одружений із Веронікою Цепкало, має двох дітей.

Посилання

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д е Чеська національна авторитетна база даних
  2. ↑ Кто есть кто в Республике Беларусь — Białystok: Podlaski Instytut Wydawniczy, 2000. — С. 51. — 313 с. — ISBN 978-83-913780-0-7
  3. ↑ а б в г http://who.bdg.by/obj.php?&kod=289
  4. ↑ http://old.bankzakonov.com/d2008/time81/lav81302.htm
  5. ↑ а б http://old.bankzakonov.com/d2008/time73/lav73312.htm
  6. ↑ а б Основатель белорусского ПВТ Валерий Цепкало прибыл в Ташкент (рос.). Архів оригіналу за 21 лютого 2020. Процитовано 21 лютого 2018.
  7. ↑ Диплом Валерия Цепкало.
  8. ↑ Цепкало, на кого ты нас оставил? Голосуем за нового директора ПВТ. KYKY.ORG (рос.). Архів оригіналу за 1 лютого 2022. Процитовано 27 листопада 2018.
  9. ↑ Кто есть кто в Республике Беларусь : Who is who in Belarus. archive.is. 2 травня 2015. Архів оригіналу за 2 травня 2015. Процитовано 27 листопада 2018.
  10. ↑ а б Валерий Цепкало больше не директор ПВТ (обновлено). Архів оригіналу за 5 грудня 2020. Процитовано 27 листопада 2018.
  11. ↑ О назначении Валерия Цепкало директором администрации Парка высоких технологий. Архів оригіналу за 27 листопада 2018. Процитовано 27 листопада 2018.
  12. ↑ «Ладно, пусть будет такая игрушка»: Цепкало рассказал, как продвигал налоговые льготы для ПВТ. dev.by (рос.). Архів оригіналу за 27 лютого 2017. Процитовано 27 листопада 2018.
  13. ↑ Деятельность парка высоких технологий: трехкратное увеличение экспорта ИТ-услуг и что будет, если парк закрыть | Белорусский институт стратегических исследований (рос.). belinstitute.eu. Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 27 листопада 2018.
  14. ↑ Пять главных достижений Цепкало на посту главы ПВТ. dev.by (рос.). Процитовано 27 листопада 2018.
  15. ↑ Subscribe to read (англ.). Financial Times. Архів оригіналу за 5 червня 2020. Процитовано 27 листопада 2018.
  16. ↑ Belarus on the leading IT radars. GoalEurope (англ.). 29 квітня 2016. Архів оригіналу за 27 листопада 2018. Процитовано 27 листопада 2018.
  17. ↑ Belarusian Tech Companies Lead a Global Technological Advance in Outsourcing and Product Development - Emerging Europe. Emerging Europe (англ.). 11 жовтня 2016. Архів оригіналу за 26 вересня 2017. Процитовано 27 листопада 2018.
  18. ↑ Makhovsky, Andrei. World of Tanks shows Belarus potential beyond Soviet-era farms. U.S. (англ.). Архів оригіналу за 8 червня 2020. Процитовано 27 листопада 2018.
  19. ↑ Belarus 2.0: tech's bright spot in a struggling economy. euronews (англ.). 31 березня 2016. Архів оригіналу за 10 травня 2020. Процитовано 27 листопада 2018.
  20. ↑ Парк высоких технологий - Новости и события - Итоги деятельности ПВТ в 2017 году. www.park.by. Архів оригіналу за 7 червня 2020. Процитовано 25 червня 2019. [Архівовано 2020-06-07 у Wayback Machine.]
  21. ↑ Парк высоких технологий - Новости и события - Парк высоких технологий подвел итоги работы в 2016 году. www.park.by. Архів оригіналу за 10 серпня 2017. Процитовано 27 листопада 2018. [Архівовано 2017-08-10 у Wayback Machine.]
  22. ↑ Аналитическое агентство Gartner представит успехи белорусской IT-отрасли в Великобритании и США. Белорусское телеграфное агентство (рос.). 21 березня 2016. Архів оригіналу за 24 вересня 2020. Процитовано 27 листопада 2018.
  23. ↑ Valery Tsepkalo. Building an Inclusive ICT Innovation Ecosystem (англ.). telecomworld.itu.int. Архів оригіналу за 25 лютого 2019. Процитовано 27 листопада 2018.
  24. ↑ Информация о Цепкало в UNIDO (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 4 грудня 2020. Процитовано 18 травня 2020.
  25. ↑ Building an Inclusive ICT Innovation Ecosystem - ITU Telecom World 2019 - Budapes, Hungary (англ.). ITU Telecom World. 4 листопада 2016. Архів оригіналу за 25 лютого 2019. Процитовано 25 червня 2019.
  26. ↑ United States Patent Application: 0190102470. appft.uspto.gov. Архів оригіналу за 18 вересня 2019. Процитовано 26 червня 2019.
  27. ↑ Парк высоких технологий - Новости и события - Директор ПВТ избран в Стратегический совет Глобального альянса за ИКТ и развитие Организации Объединенных Наций. www.park.by. Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 25 червня 2019. [Архівовано 2020-06-21 у Wayback Machine.]
  28. ↑ Члены группы Генерального секретаря ООН в области коммуникационных и информационных технологий и информационной безопасности (PDF).
  29. ↑ Валерий Цепкало - Кандидат на пост президента Республики Беларусь. tsepkalo2020.by. Архів оригіналу за 3 червня 2020. Процитовано 9 травня 2020. [Архівовано 2020-06-03 у Wayback Machine.]
  30. ↑ Всі спаринг-партнери Лукашенка. Хто хоче бути президентом Білорусі?. Белсат. 13 травня 2020. Архів оригіналу за 25 липня 2020. Процитовано 18 травня 2020.
  31. ↑ Суперпрезидентська Республіка Білорусь: Навіщо Лукашенку шостий президентський термін і хто його суперник на виборах. zik.ua. zik. 18 травня 2020. Архів оригіналу за 2 червня 2020. Процитовано 18 травня 2020. [Архівовано 2020-06-02 у Wayback Machine.]
  32. ↑ 15 инициативных групп будут собирать подписи за выдвижение кандидатов в президенты. naviny.by. 20 травня 2020. Архів оригіналу за 31 травня 2020. Процитовано 22 травня 2020.
  33. ↑ ЦИК Беларуси допустил к сбору подписей 15 претендентов на пост президента. Настоящее время. 20 травня 2020. Архів оригіналу за 2 червня 2020. Процитовано 22 травня 2020.
  34. ↑ Опонент Лукашенка виїхав до Росії. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 25 липня 2020. Процитовано 25 липня 2020.
  35. ↑ Дружина екс-кандидата в президенти Білорусі Цепкало виїхала з країни. РБК-Украина (рос.). Архів оригіналу за 25 січня 2022. Процитовано 9 серпня 2020.
  36. ↑ У адказ на Усебеларускі сход Цапкала ініцыяваў Беларускі дэмакратычны форум. Архів оригіналу за 9 січня 2021. Процитовано 10 січня 2021.
  37. ↑ МВД Беларуси признало соцсети и проекты политика Валерия Цепкало "экстремистским формированием". Настоящее время (рос.). 28 жовтня 2022. Процитовано 6 листопада 2022.
  38. ↑ Виноградова, Уляна (7 квітня 2023). Опонента Лукашенка на виборах засудили до 17 років колонії: подробиці помсти режиму. Обозреватель.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Цепкало_Валерій_Вільямович&oldid=44460117