Координати: 49°11′14.100000099996″ пн. ш. 25°47′6.9000001000048″ сх. д. / 49.18725° пн. ш. 25.78525° сх. д. / 49.18725; 25.78525

Церква Воскресіння Христового (Кобиловолоки)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Церква Воскресіння Христового (Кобиловолоки)

49°11′14.100000099996″ пн. ш. 25°47′6.9000001000048″ сх. д. / 49.18725° пн. ш. 25.78525° сх. д. / 49.18725; 25.78525
Типцерква
Країна Україна
РозташуванняКобиловолоки
КонфесіяПравославна церква України
ЄпархіяТернопільсько-Теребовлянська єпархія ПЦУ
Будівництво1882
Церква Воскресіння Христового (Кобиловолоки). Карта розташування: Україна
Церква Воскресіння Христового (Кобиловолоки)
Церква Воскресіння Христового (Кобиловолоки) (Україна)
Мапа

CMNS: Церква Воскресіння Христового у Вікісховищі

Церква Воскресіння Христового в Кобиловолоках — парафія і храм православної громади Теребовлянського деканату Тернопільсько-Теребовлянської єпархії Православної церкви України в селі Кобиловолоки Тернопільського району Тернопільської области.

Історія церкви

[ред. | ред. код]

У 1882 році в селі збудували церкву у візантійському стилі.

29 березня 2009 року відбулася архієрейська хіротонія ієромонаха Павла (Кравчука) на єпископа Тернопільського і Теребовлянського у Володимирському кафедральному соборі м. Києва, в якій брали участь: Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет, митрополит Переяслав-Хмельницький Димитрій, архієпископ Тернопільський і Кременецький Іов, Тернопільський і Бучацький Нестор, Васильківський Євстратій.

У селі є капличка з фігурою Пречистої Діви з Ісусом на руках, викопано криницю для освячення води і встановлено хрест. Ініціатором спорудження став житель села Василь Пиріжок, який в дитинстві був свідком того, як у 1942—1943 роках насипано символічну могилу Борцям за волю України і яку за радянських часів знищили. Нині богослужіння здійснюють протоієрей та його син.

Настоятелі

[ред. | ред. код]

Парохи

[ред. | ред. код]
  • о. Степан Соханевич (1743—1785),
  • о. Гопа Федькевич (1785—1823),
  • о. Іван Створжинський (1823),
  • о. Гопа Крайківський (1823—1826),
  • о. декан Стефан Янович (1826—1854),
  • о. Теофіль Царевич (1854—1915),
  • о. Орест Лотоцький (1915—1918),
  • о. Іван Чарторинський (1918—1937),
  • о. Мирослав Горинь (1938—1950),
  • о. Олекса Лазечко (1950—1953),
  • о. Іван Збараіцук (1953—1968),
  • о. Кпим (до 1970),
  • о. Михайло Кравчук (з 1970),
  • єпископ Тернопільський і Теребовлянський Павло (з ?, син о. Михайла Кравчука).

Сотрудники

[ред. | ред. код]
  • о. Григорій Содомора (1889—1891)
  • о. Іван Сірко (1891—1893)
  • о. Миколай Чубатий (1893—1895)
  • о. Іван Маркевич (1895—1899)
  • о. Платон Карпінський (1899—1901),
  • о. Петро Патрило (1901—1903),
  • о. Петро Кішик (1903—1908)
  • о. Антін Шебець (1908—1915),

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]