Перейти до вмісту

4-й піхотний полк (Австро-Угорщина)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
4-й Нижньоавстрійський піхотний полк великого магістра Німецького (Тевтонського) ордену
Каппен 4-го піхотного полку.
На службі1696–1918
Країна Священна Римська імперія →
Австрійська імперія Австрійська імперія →
Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Вид Сухопутні війська
Типпіхота
Штаб-квартираВідень
Прізвиськадойчмейстери
ОборонецьВеликі магістри Тевтонського ордену
Полковий колір    
Марш«Pfalz-Neuburg Deutschmaister March»
Річниці18 червня
Війни/битви
Почесне найменуванняНижньоавстрійський
Знаки розрізнення
Каппени полку
Медіафайли на Вікісховищі

4-й Нижньоавстрійський піхотний полк великого магістра Німецького (Тевтонського) ордену (нім. k.u.k. Infanterieregiment Hoch- und Deutschmeister Nr. 4) — піхотний полк Спільної армії Збройних сил Австро-Угорщини.

Історія

[ред. | ред. код]
Барельєф «Граф Соро при Коліні, 1757». Монумент 4-му полку у Відні.

Полк було сформовано у 1696 р. за договором імператора Леопольда I з Гросмейстером Німецького ордена Францем Людвігом Пфальц-Нейбурзьким, який став командиром та шефом полку. Протягом всієї історії існування полку його шефами були Великі магістри Тевтонського ордену. Офіційним днем створення полку вважається 3 червня 1696 р., коли він заступив на службу імператору.

Полк остаточно не припинив своє існування після 1918 р. Він існував у міжвоєнній Австрії, а після її окупації Третім Рейхом його правонаступником стала 44-а піхотна дивізія Вермахту. В сучасних австрійських збройних силах спадкоємцем дойчмейстерів став 1-й віденський єгерський батальйон.[1]

Штаб-квартири — Мостар (1903), Відень (1904–1914).[2] Особовий склад розміщувався в Россауерських казармах. До 200 річчя полку на площі перед казармами було встановлено монумент «Граф Соро при Коліні, 1757».

Бойовий шлях

[ред. | ред. код]

Полк брав участь в Австро-турецьких війнах, Семирічній війні, Наполеонівських війнах, Угорській революції 1848–1849 рр., Австро-прусській війні та в Першій світовій війні.

Другий кулеметний відділ 4-го піхотного полку обороняє Сокаль. 20 липня 1915 р.
Россауерівські казарми. 2015 р., Відень.

11 вересня 1697 року полк відзначився в битві під Зентою, за що від імені Євгена Савойського було направлено лист подяки командиру полку, барону Даміану Уго фон Фірмонту цу Неерзену.

Монумент 4-му піхотному полку, встановлений на честь 200 річчя полку. Відень.

У 1717 році під Белградом відзначився командир Даміан Казімір фон Дальберг, а 18 червня 1757 року в битві при Коліні (одна з битв Семирічної війни) полк розбив досі непереможну прусську армію Фрідріха Великого, після чого день 18 червня став полковим святом, а після війни на території Віденського лісу (у передмісті Відня) було зведено полкові казарми. З 1769 полк отримав іменний 4-й номер.

Церемонія пам'яті героїв дойчмейстеру (після Сокальської битви 1915 р.). Ерцгерцог Євген в уніформі німецького полковника.

У 1799 брав участь у битві при Нові під командуванням Олександра Суворова. У завзятому багатогодинному бою полк втратив до 3/4 особового складу та майже всіх офіцерів. Під час Першої світової війни полк перебував на східному фронті.

Склад

[ред. | ред. код]

Національний склад (1914):

  • 95% — німці;
  • 5% — інші національності.

Почесні шефи

[ред. | ред. код]
  • 1696: Франц Людвіг Пфальц-Нейбурзький;
  • 1853–1863: ерцгерцог Максиміліан Йосиф;
  • 1863–1894: ерцегрцог Вільгельм Австрійський;
  • 1894–1918: ерцегрцог Ойген Австрійський.

Командування

[ред. | ред. код]
  • 1697: барон Даміан Уго фон Фірмонт цу Неерзен;
  • 1859: полковник Йоган Плохль;
  • 1865: полковник Йоган Тьопли фон Хоенфест;
  • 1879–1895: полковник Густаф Борозіні фон Хоенштерн;
  • 1895–1900: полковник Фердинанд Пфайффер;
  • 1903–1904: полковник Норберт Кнопп фон Кірхвальд;
  • 1905–1908: полковник Хуго Далер;
  • 1909–1912: полковник Едуард Пьольц;
  • 1913: полковник Едуард Стерц фон Понтегуерра;
  • 1914: полковник барон Людвіг фон Хольцхаузен.[2]

Підпорядкування

[ред. | ред. код]

2-й піхотний полк підпорядковувався 25-й піхотній дивізії, 2-го армійського корпусу.

Однострій

[ред. | ред. код]

Перед Великою війною полк мав стандартний однострій німецьких полків піхоти Спільного війська Австро-Угорщини. Полковим кольором був світло синій. Прикладним металом – жовтий. Як і переважна більшість австро-угорських полків дойчмейстери мали власні відзнаки (каппени) на головні убори. Нині відомі два різновиди таких відзнак. Відзнака 1916 р. виготовлялась з металу із застосуванням емалей. Містила на собі символіку Тевтонського ордену. Друга відзнака була виготовлена у 1917 р., на згадку про Різдво на фронті. Вона мала більш простий вигляд.

  • Мушкетер та гауптман полку у 1696 р.
    Мушкетер та гауптман полку у 1696 р.
  • Однострій полку часів Семирічної війни.
    Однострій полку часів Семирічної війни.
  • Вояки 4-го полку у 1804 р.
    Вояки 4-го полку у 1804 р.
  • Піхотинець та гренадер 4-го полку 1836–1848 рр.
    Піхотинець та гренадер 4-го полку 1836–1848 рр.
  • Офіцер та вояк 4-го полку 1860–1867 рр.
    Офіцер та вояк 4-го полку 1860–1867 рр.
  • Оберлейтенант 4-го полку в парадній формі, 1914 р.
    Оберлейтенант 4-го полку в парадній формі, 1914 р.
  • Парадний кітель штабсфельдфебеля 4-го полку, 1914 р.
    Парадний кітель штабсфельдфебеля 4-го полку, 1914 р.
  • Каппен 4-го піхотного полку.
    Каппен 4-го піхотного полку.
  • Каппен 4-го піхотного полку (1917 р.). Різдво в окопах.
    Каппен 4-го піхотного полку (1917 р.). Різдво в окопах.
  • Каппен 4-го піхотного полку.
    Каппен 4-го піхотного полку.

Галерея

[ред. | ред. код]

Військовослужбовці

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Bundesheer - Milizbataillone - Jägerbataillon Wien 1. www.bundesheer.at. Архів оригіналу за 5 грудня 2021. Процитовано 5 грудня 2021. [Архівовано 2021-12-05 у Wayback Machine.]
  2. ↑ а б в k.u.k. Infanterieregimenter. www.mlorenz.at. Архів оригіналу за 15 березня 2018. Процитовано 5 грудня 2021.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=4-й_піхотний_полк_(Австро-Угорщина)&oldid=44682826