Перейти до вмісту

9-й піхотний полк (Австро-Угорщина)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
9-й Галицький піхотний полк графа Клерфе
Каппен 9-го Галицького піхотного полку
На службі17451918
КраїнаАвстрійська імперія Австрійська імперія
Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Вид Сухопутні війська
Типпіхота
ОборонецьГраф Клерфе де Круа
Кольори    
Річниці4 червня, битва при Мадженті (1859)
Війни/битви

9-й Галицький піхотний полк графа Клерфе (нім. k.u.k. Galizisches Infanterie Regiment "Graf Clerfait" Nr. 9) — піхотний полк Спільної армії Збройних сил Австро-Угорщини. Полк, з найбільшою кількістю українців у своєму складі.[1]

Історія

[ред. | ред. код]

Полк було створено в 1725 році.

У 1888 році полк отримав «навіки» ім'я фельдмаршала Франца Себастьяна Карла Жозефа Клерфайта де Круа.

Штаб–квартири: Сібіу (1868), Оломоуць (1869–1880), Маглай (188–1881), Львів (1882–1888), Ярослав (1888–1902), Перемишль (1902–1914). Округ поповнення №9 Стрий на території 10-го армійського корпусу.

Полкове свято відзначалося 4 червня, в пам'ять битви при Мадженті в Австро-італо-французькій війні (1859).

Бойовий шлях

[ред. | ред. код]

Брав участь в австро-турецьких війнах, Семирічній війні, Наполеонівських війнах, Австро-прусській війні та в Угорській революції.

В 1914 році полк вирушив на Італійський фронт Першої світової війни. Згодом полк був переведений на Східний фронт, брав участь в боях за гору Маківка (1915).

Склад

[ред. | ред. код]

Національний склад (1914):

  • 73% — українці;
  • 20% — поляки;
  • 7% — інші національності.[2]

Почесні шефи

[ред. | ред. код]
  • 1725–1775: фельдмаршал Франсіско Лос Ріос де Гутьєррес;
  • 1775–1798: граф Франц Себастьян Карл Жозеф Клерфайт де Круа;
  • 1802–1823: князь Адам Казимир Чорторийський;
  • 1825–1823: фельдмаршал-лейтенант Фрідріх Вільгельм Бельгікус фон Бентхайм-Штайнфурт;
  • 1839–1868: фельдцейхмейстер Прокоп фон Гартман-Кларштейн;
  • 1869–1874: фельдцейхмейстер Карл фон Мертенс;
  • 1874–1888: фельдцейхмейстер Фрідріх Пакенж фон Кільштедт.

Командування

[ред. | ред. код]
  • 1868–1869: полковник Фердинанд фон Рюбер;
  • 1869–1873: полковник Рудольф Краутнер фон Татенбург;
  • ? – 1877: полковник Гвідо фон Кобер;
  • 1877–1878: полковник Ніколас Лауперт;
  • 1879–1883: полковник Генріх Пелікан;
  • 1883–1887: полковник Еміль фон Андерс;
  • 1887–1889: полковник Фрідріх Правда;
  • 1889–1893: полковник Леопольд фон Грівичич;
  • 1893–1898: полковник Артур Йонак фон Фрейенвальд;
  • 1898–1904: полковник Карл Фрайгер Даублескі фон Штернек цу Еренштайн;
  • 1904–1907: полковник Річард Шрайер;
  • 1907–1910: полковник Франц Шрайттер фон Шварценфельд;
  • 1910–1914: полковник Фелікс Кір-Соболевський;
  • 1914–1916: полковник Людвіг Кеммель-Шустер фон Мегіфал.[2]

Підпорядкування

[ред. | ред. код]

Полк входив до складу 10-го корпусу 24-ї піхотної дивізії. Станом на серпень 1914 р. 4 батальйон полку входили в 47-му піхотну бригаду.

15 червня 1918 р. – 3 батальйони в 7-й піхотній бригаді, 4-й батальйон перейшов до 109-го піхотного полку під №1. 15 жовтня 1918 – 3 батальйони були в складі 7-ї піхотної бригади.

Однострій

[ред. | ред. код]

Військовослужбовці

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 18 серпня 2020. Процитовано 18 квітня 2022.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання) [Архівовано 2020-08-18 у Wayback Machine.]
  2. а б Österreich-Ungarns Bewaffnete Macht. www.mlorenz.at. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 26 березня 2022.