90-й піхотний полк (Австро-Угорщина)
| 90-й Галицький піхотний полк Едлера фон Горзецького | |
|---|---|
 | |
| На службі | 1 січня 1883–1918 |
| Країна | .svg){kind=small} Австро-Угорщина |
| Вид |  Сухопутні війська |
| Тип | піхота |
| Штаб-квартира | Ярослав |
| Оборонець | Адольф фон Горсецький Едлер де Горнталь |
| Полковий колір | |
| Марш | нім. «Windisch-Grätz-Marsch» |
| Війни/битви | |
| Почесне найменування | Галицький |
90-й Галицький піхотний полк Едлера фон Горзецького (нім. k.u.k. Galizisches Infanterieregiment „Edler von Horsetzky“ Nr. 90[1]) — піхотний полк Спільної армії Збройних сил Австро-Угорщини.
Полк було сформовано 1 січня 1883 року в Перемишлі шляхом об'єднання чотирьох батальйонів, виключених зі складу 10–го, 40–го, 45–го і 77–го піхотний полків Спільної армії.
З 1883 року по 1904 рік мав назву 90–й Галицький піхотний полк Людвіга Віндіш–Гретца.
Штаб–квартири: Відень (1886), Ярослав (1887, 1905–1914), Жешув (1898–1905). Округ поповнення: Ярослав (№90), на території 1–го армійського корпусу, з 1889 року — 10–го армійського корпусу.
З 18 серпня до 15 вересня 1917 року полк брат участь в Одинадцятій битві при Ізонцо на Італійському фронті. 24 серпня 1-й батальйон полку, виконуючи наказ командування, зайняв нові позиції на захід від пагорба Вольник (956 м.), близько 3 км від Локовець поблизу Чепована.[2]
- 1-й батальйон (1889: Перемишль; 1898–1905: Дембиця; 1906–1909: Ярослав; 1910–1914: Сараєво);
- 2-й батальйон (1898: Жешув; 1903–1914: Ярослав);
- 3-й батальйон (1898, 1906–1914: Ярослав, 1903–1905: Жешув);
- 4-й батальйон (1898–1905: Жешув; 1905–1911: Рава-Руська; 1912–1914: Любачів).[1][3]
Національний склад (1914):
- 75 % ― поляки;
- 25 % ― інші національності.[3]
- 1883–1904: генерал кавалерії князь Людвіг Віндіш–Гретц;
- 1904–1918: генерал піхоти Адольф фон Горсецький Едлер де Горнталь.
-
Адольф фон Горсецький Едлер де Горнталь
.jpg)
- 1903: Еміль Кастнер;
- 1904–1906: Еміль Колішер;
- 1907–1910: Раймунд Ріттер Бачинський фон Лешкович;
- 1911–1914: Конрад Прусеновський.[3]
Полк входив до складу 3-ї піхотної бригади 2-ї піхотної дивізії. В 1914 році полк (без 2-го батальйону) входив до 4-ї піхотної бригади 2-ї піхотної дивізії, а окремий 1-й батальйон входив до 10-ї гірської бригади 48-ї піхотної дивізії.
-
Гауптман 90-го піхотного полку в парадній формі одягу -
Мундир фенріха 90-го піхотного полку -
Полкова печатка 90-го піхотного полку
_in_Parade.png)
| Ім'я | Роки життя | Звання | Місце народження | Місце смерті або поховання |
|---|---|---|---|---|
| Бельдигар Антон[4] | † 30.01.1915 | Бохня (Польща), кладовище №314 | ||
| Зітхалер Йоганн[4] | † 11.08.1914 | піхотинець | Бохня (Польща), кладовище №314 | |
| Мазур Станіслав[4] | † 05.06.1915 | цугсфюрер | Грибів (Польща), кладовище №130А | |
| Чапковесь Юзеф[4] | піхотинець | Стальова Воля (Польща) | ||
| Гоффман Стефан[4] | піхотинець | Стальова Воля (Польща) | ||
| Кеппер Стефан[4] | піхотинець | Стальова Воля (Польща) | ||
| Московіт Міло[4] | піхотинець | Стальова Воля (Польща) | ||
| Цехмейстер Йоганн[4] | піхотинець | Стальова Воля (Польща) | ||
| Шварцер Ернест[2] | † 25.08.1917 | лейтенант | г. Вольник, Локовець (Словенія) |
- ↑ а б Schematismus für das k. u. k. Heer und für die k. u. k. Kriegsmarine 1914 (Wien, 1914) | Könyvtár | Hungaricana. library.hungaricana.hu. Процитовано 29 жовтня 2024.
- ↑ а б Vinko Avsenak, Simon Kovačič, dr. Renato Podbersič ml., Vili Prinčič, ред. (2018). NA FRONTI, revija za vojaško zgodovino, številka 13, december 2018 (словен.). ul. Nikole Tesle 19, Šempeter pri Gorice: Društvo soška fronta 1915-1917. с. 40—42.
{{cite book}}: Вказано більш, ніж один параметрeditor-name-list (довідка) - ↑ а б в k.u.k. Infanterieregimenter. www.mlorenz.at. Процитовано 29 жовтня 2024.
- ↑ а б в г д е ж и Spis poległych w Pierwszej Wojnie Światowej. wicy.pl. Процитовано 29 жовтня 2024.