Перейти до вмісту

3-й піхотний полк (Австро-Угорщина)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
3-й Моравський піхотний полк ерцгерцога Карла Тешенського
Каппен 3-го піхотного полку ерцгерцога Карла Тешенського.
На службі17151918
Країна Священна Римська імперія
Австрійська імперія Австрійська імперія
Австро-Угорщина Австро-Угорщина
Вид Сухопутні війська
Типпіхота
Штаб-квартираБрно (1903),
Мостар (1904—1905),
Чеський Тешин (з 1906)
Оборонецьерцгерцог Карл Тешенський
Полковий колір    
Річниці22 травня
Війни/битвиАвстро-турецькі війни,
Семирічна війна,
Наполеонівські війни,
Угорська революція (1848—1849),
Австро-прусська війна,
Перша світова війна
Почесне найменуванняерцгерцога Карла Тешенського
Командування
Визначні
командувачі
полковник Христоф фон Латтерман (1794—1797),
полковник Франц фон Йон (1857—1859)

Медіафайли на Вікісховищі

3-й Моравський піхотний полк ерцгерцога Карла Тешенського (нім. Mährisches Infanterie-Regiment Nr. 3, IR. 3) — чеський (моравський) піхотний полк Спільної армії Збройних сил Австро-Угорщини.

Історія

[ред. | ред. код]
Казарми полку в Кромержижі.

Утворений в 1715 році як 3-й піхотний полк. З 1780 р. носив ім'я свого шефа, ерцгерцога австрійського Карла Тешенського.[1]

У 1870 р. командування полку перебувало в Празі, а резервне командування та округ доповнення в Кромержижі. Полк входив в 1-у бригаду 12-ї дивізії.

У 1871 році командування полку було переведено в Оломоуць.

Штаб-квартира ― Брно (1903), Мостар (19041905), Чеський Тешин1906),[1][2] місце вербування солдатів — Кромержиж.

Своє свято полк відзначав 22 травня, в річницю битви під Асперном 1809 року.

Бойовий шлях

[ред. | ред. код]

Полк брав участь у Семирічній війні, у Наполеонівських війнах та Австро-італо-прусській війні.

У 1914 полк вирушив на Італійський фронт Першої світової війни, де брав участь у кількох битвах при Ізонцо.

Склад

[ред. | ред. код]

Національний склад (1914):

  • 83 % — чехи;
  • 10 % ― угорці;
  • 7 % — інші національності.

Почесні шефи

[ред. | ред. код]

Командування

[ред. | ред. код]
  • 1794—1797: полковник Христоф фон Латтерманн;
  • 1857—1859: полковник Франц фон Йон;
  • 1859—1865: полковник Едуард Шпільбергер фон Шпільвалль;
  • 1879—1895: полковник Уго фон Енрікес;
  • 1900—1904: полковник Карл Рудзінський фон Рудно;
  • 1905—1908: полковник Йоганн Айслер, ріттер фон Ейзенхорт;
  • 1909—1912: полковник Йозеф Шон;
  • 1913—1914: полковник барон Гейнріх фон Теста.[2]

Підпорядкування

[ред. | ред. код]

1-й батальйон → 12-а гірська бригада, 48-а піхотна дивізія, 15-й армійський корпус.

2-й, 3-й батальйон → 23-а піхотна бригада, 12-а піхотна дивізія, 6-а армія.

4-й батальйон → 8-а піхотна бригада, 4-а піхотна дивізія, 2-й армійський корпус, 4-а армія.

Однострій

[ред. | ред. код]

Військовослужбовці

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в k.u.k. Infanterieregimenter. www.mlorenz.at. Архів оригіналу за 15 березня 2018. Процитовано 28 листопада 2021.
  2. а б Infanterieregimenter der ö.u. Armee 1914. www.weltkriege.at. Архів оригіналу за 24 лютого 2014. Процитовано 28 листопада 2021.