У результаті кваліфікаційного раунду напряму учасниками фінальної частини чемпіонату світу 1998 року від конфедерації АФК стали збірні Саудівської Аравії, Японії та Південної Кореї. Згодом завдяки перемозі у плей-оф АФК — ОФК четвертим представником Азії на мундіалі стала збірна Ірану.
Загалом участь у відбірковому турнірі взяли 36 команд.
Змагання відбувалося у три раунди:
Перший раунд: 36 команд булі розподілені між 10 групами з 3 або 4 команд у кожній. До фінального раунду виходили переможці кожної групи.
Фінальний раунд: 10 команд-учасниць були розділені на 2 групи з 5 команд. Переможці кожної із груп напряму кваліфікувалися до фінальної частини чемпіонату світу, а команди, що посіли другі місця, ставали учасниками раунду плей-оф.
Плей-оф: дві команди-учасниці проводили одну гру на нейтральному полі. Переможець напряму виходив до фінальної частини світової першості, а команда, що програла, ставала учасником міжконтинентальному плей-оф АФК — ОФК.
Примітка: Результат матчу оновив рекорд найбільшої різниці голів в офіційних іграх збірних, який попередньо належав матчу Данії проти Франції на Олімпійських іграх 1908 року (17:1).
Плей-оф відбувався у форматі двоматчового протистояння, в якому збірна Ірану, що поступилася у раунді Плей-оф відбору АФК, боролася зі збірною Австралії, переможцем відбору конфедерації ОФК, за місце у фінальній частині світової першості. Ігри проходили 22 і 29 листопада 1997 року відповідно у Тегерані та Мельбурні. Завдяки правилу виїзного гола переможцем стала збірна Ірану, довівши представництво Азії на ЧС-1998 до чотирьої команд.