Чотири після півночі
Перейти до навігації
Перейти до пошуку
Чотири після півночі | ||||
---|---|---|---|---|
англ. Four Past Midnight | ||||
Жанр | збірка повістей | |||
Форма | збірка оповідань | |||
Автор | Стівен Кінг | |||
Мова | Англійська мова | |||
Написано | 1990 | |||
Опубліковано | 1990 | |||
Країна | США | |||
Видавництво | КСД | |||
Опубліковано українською | 31 січня 2017 | |||
Переклад | О. Красюк, О. Любенко, В. Ракуленко, Є. Гірін | |||
Попередній твір | Команда скелетів | |||
Наступний твір | Кошмари та сновидіння | |||
Нагороди | ||||
| ||||
«Чотири після півночі» або «Четверта після опівночі»[1][2] (англ. Four Past Midnight) — збірка повістей американського письменника Стівена Кінга, опублікована у 1990 році. Найтемніший час від опівночі до світанку, коли ви залишаєтесь наодинці зі своїми нічними жахами. Найстрашніша збірка новел від маестро хорору Стівена Кінга, де він гратиме на ваших фобіях, доторкаючись до найпотаємніших струн підсвідомого. У цій збірці, нагородженій 1990 року премією Брема Стокера, маленькі містечка стануть наче копією людства в мініатюрі, а герої опиняться поряд з потойбічним та жаским, поза нашою здатністю в це повірити. Це буде справді моторошно.
До збірки увійшли такі повісті:
- «Ленґоліери» (англ. The Langoliers): Літак «Боїнг 767» прямує рейсом Лос-Анджелес-Бостон. Пілот, що летів на цьому літаку пасажиром, і ще 9 людей раптово прокидаються від вереску маленької сліпої дівчинки і виявляють, що в салоні літака, крім них, нікого немає. Таємниче сяйво над пустелею перенесе літак у вимір, де минуле — непотріб, який пожирають доглядачі вічності ленґоліери. У величезному «боїнгу» їх залишилось одинадцятеро. Щоб урятуватися зі світу, який зникає, від жаху, що перетворив психічно нестабільного сусіда по кріслу на навіженого вбивцю, їм треба тільки спокійно заснути...
- «Таємне вікно, таємний сад» (англ. Secret Window, Secret Garden): Письменник Морт Рейні живе на березі маленького озера у штаті Мен і переживає розлучення з дружиною.Безжальний чоловік у чорному капелюсі з’явиться у житті успішного письменника аби нагадати, що колись той поставив своє ім’я під чужим оповіданням, і вимагатиме відплати. Вкрадений твір, вкрадена дружина… Хто ж став реальністю й украв душу самого Рейні?
- «Бібліотечний полісмен» (англ. The Library Policeman, дослівно: «Бібліотечний поліцейський»): Повість про людину, яка одного разу взяла книгу з бібліотеки і не повернула її. Сем, провінційний агент з нерухомості, так довго уникав бібліотек, що, вимушений звернутися по книжки, не одразу помітив холодний блиск в очах милої старої Арделії Лорц… яка померла тридцять років тому і про яку в місті не згадують, наче її ніколи не існувало. А за тиждень по книжки до Сема прийде його дитячий жах — Бібліотечний полісмен, і він буде лише посланцем чогось більш страшного…
- «Сонячний пес» (англ. The Sun Dog): Хлопчикові подарували фотоапарат, який з невідомих причин видає на знімках лише собаку, чия зовнішність не віщує нічого доброго. Проблема в тому, що на кожному знімку собака все ближче. Зловісний пес дивитиметься на п’ятнадцятирічного Кевіна з усіх знімків його нового «полароїда» — і наближатиметься, аби вирватися з двовимірного світу й убити. Для порятунку досить знищити химерний апарат, але до гри вступить той, хто схоче трохи заробити на потойбічному…
- «Лангольєри» (телефільм).
- «Таємне вікно» (за повістю «Таємне вікно, таємний сад»).
- Премія Bram Stoker Awards, 1990 (найкращий збірник)[3]
- Стівен Кінг. Чотири після півночі. Переклад з англійської: О. Красюк, О. Любенко, В. Ракуленко, Є. Гірін; дизайнер обкладинки: IvanovITCH. Харків: КСД, 2017. 928 стор. ISBN 978-617-12-1662-4
- ↑ Видавництво КСД у 2017 році переклало назву збірки українською як "Чотири після півночі". Попередній варіант перекладу - "четверта після півночі"
- ↑ Каталог КСД на 2017 рік (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 23 січня 2018. Процитовано 23 січня 2018.
- ↑ Past Bram Stoker Nominees & Winners [Архівовано 2 лютого 2017 у Wayback Machine.] - на сайті «Horror writers association» (англ.)
- Чотири після півночі [Архівовано 2 січня 2017 у Wayback Machine.] на сайті видавництва КСД
Це незавершена стаття про літературу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |