Перейти до вмісту

Шемет Сергій Михайлович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Сергій Михайлович Шемет
Народився6 червня 1875(1875-06-06)
х. Олександрівка, Лубенський повіт, Полтавська губернія,
Російська імперія
Помер5 травня 1957(1957-05-05) (81 рік)
Мельбурн, Австралія Австралія
ДіяльністьПолітик, публіцист
Галузьполітична діяльність[1], соціальна активність[d][1] і журналістика[1]
Alma materТехнологічний Інститут Імператора Миколи I
ПартіяУДХП
Конфесіяправославний
РідШемети-Кежгайли
Родичібрати Володимир, Микола
Герб
Герб

Герб Лебідь

Сергій Михайлович Шемет (6 червня 1875, хутір Олександрівка, Лубенський повіт, Полтавська губернія — 5 травня 1957, Мельбурн, Австралія) — український громадський та політичний діяч, журналіст та діяч монархічного руху. Один із засновників Української Партії Хліборобів — Демократів.

Життєпис

[ред. | ред. код]
Учасники установчого з'їзду Українського союзу хліборобів-державників, Рейхенау, 4—8 червня 1922 року. Зліва направо сидять: Іван Леонтович, гетьман Павло Скоропадський, В'ячеслав Липинський, Людвіг Сідлецький; стоять Михайло Тимофіїв, Микола Кочубей, Адам Монтрезор, Андрій Білопольський, Михайло Савур-Ципріянович, Ігор Лоський, Володимир Залозецький, Сергій Шемет, Олександр Скоропис-Йолтуховський.
Ванзее, 1923 рік. Зліва направо: Олександр Скоропис-Йолтуховський, В'ячеслав Липинський, Павло Скоропадський, Володимир Коростовець, Сергій Шемет, Олександр Сахно-Устимович

Походить зі старовинного шляхетського роду Шеметів-Кежгайлів. Землевласник із Полтавщини. Закінчив Технологічний інститут у Петербурзі, де очолював Українську студентську громаду.

У 1900 році заснував культурне товариство «Родина».

З 1902 року — провідний діяч Української Народної Партії.

З 1905 року видавець у Лубнах газети «Хлібороб».

У 1917 році у Лубнах був співзасновником Української Партії Хліборобів — Демократів.

У квітні 1918 року належав до ініціаторів скликання Хліборобського конгресу, на якому було проголошено Гетьманом України Павла Скоропадського. У період Гетьманату виступав за українізацію гетьманського уряду, не підтримував ідеї збройного повстання проти Павла Скоропадського.

На еміграції з 1919 року разом з В. Липинським активний у монархістському Українському Союзі Хліборобів-Державників (1920). У 1920–1925 рр. працює співредактором журналу «Хліборобська Україна» та інших гетьманських видань. Під час перебування в еміграції був особистим секретарем Гетьмана Павла Скоропадського та членом Ради Присяжних. На еміграції мешкав у Тарнові, Відні, Берліні, Парижі. Згодом жив у Австралії. Був одним із засновників Союзу українських організацій Австралії.

Вшанування пам'яті

[ред. | ред. код]

Праці

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Чеська національна авторитетна база даних
  2. Розпорядження голови Полтавської ОДА (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 29 травня 2016.
  3. Шемет С. (1941). Нація в поході. Архів оригіналу за 5 лютого 2017.

Джерела

[ред. | ред. код]