Шлях на Амальтею
| Шлях на Амальтею | ||||
|---|---|---|---|---|
| рос. Путь на Амальтею | ||||
| Жанр | Наукова фантастика | |||
| Форма | оповідання | |||
| Автор | Брати Стругацькі | |||
| Мова | російська | |||
| Написано | 1959 | |||
| Опубліковано | 1960 | |||
| Видавництво | Молодая гвардияd | |||
| Наступний твір | Стажери | |||
|
| ||||
«Шлях на Амальтею» (рос. Путь на Амальтею) — науково-фантастична повість радянських письменників Аркадія і Бориса Стругацьких. Написана 1959 року, опублікована 1960 року видавництвом «Молода гвардія».
- Олексій Петрович Биков, капітан корабля.
- Михайло Петрович Крутиков, старший штурман.
- Іван Жилін, бортінженер.
- Володимир Сергійович Юрковський, планетолог.
- Григорій Йоганович Дауге, планетолог.
- Шарль Моллар, радіооптик.
- Кангрен, директор станції.
- Дядько Валнога, кухар (інженер-гастроном).
- Валентин Козлов, Вадим Потапов, Зоя Іванова, Костянтин Стеценко, Грегор, Галя та інші.
Продовольчий склад наукової станції на Каллісто, супутнику Юпітера, повністю знищений грибком. Щоб врятувати людей від голодної смерті, керівництво «Джей-станції», розташованої на Амальтеї, іншому супутнику Юпітера, віддає половину своїх запасів продовольства на Каллісто. Реальна загроза голоду відтепер нависла і над співробітниками «Джей-станції». Космічний корабель «Тахмасіб» з екіпажем з трьох осіб (Биков, Крутиков і Жилін) і пасажирами Дауге, Юрковським і Молларом, терміново відправлений з вантажем продуктів на Амальтею.
У безпосередній близькості від Юпітера «Тахмасіб» піддається метеорній атаці, втрачає швидкість і починає провалюватися у водневу атмосферу планети. Екіпажу вдається частково відновити працездатність корабля і на граничних перевантаженнях вийти з гравітаційного захоплення Юпітера. «Тахмасіб» досягає Амальтеї.
У «Шляху на Амальтею» автори починають позбуватися від звичної в фантастиці того часу повчальності і озвучування устами героїв наукових відомостей і технічних концепцій.
Стругацькі не приховували, що «Шлях на Амальтею» написаний під сильним стилістичним впливом Ернеста Хемінгуея.
Не виключено, що вибір саме Амальтеї (супутника Юпітера, названого на ім'я міфічної кози, що вигодувала своїм молоком немовля-Зевса і чий ріг згодом став асоціюватися з «рогом достатку») як земної колонії, яка страждає від голоду, був зроблений братами Стругацькими не випадково і містить в собі додаткову іронію.
У повісті передбачено відкриття Кілець Юпітера.
У той же час деякі астрономічні подробиці передбачені неправильно. Згідно з книгою, період обертання Амальтеї навколо своєї осі становить 35 годин, тому через кожні 13,5 години можна спостерігати схід і захід Юпітера. Насправді ж Амальтея (як і Місяць, і більшість супутників Сонячної системи) завжди повернена до планети однією стороною, тому побачити захід або схід Юпітера на ній неможливо.
- Інформація про твір на «Лаборатории Фантастики» [Архівовано 27 вересня 2017 у Wayback Machine.](рос.)
- Аркадий Стругацкий, Борис Стругацкий, собрание сочинений в 10 томах, М., «Текст», 1991, 1 том, стр. 75-144 (рос.)
