Перейти до вмісту

Юзеф Кантій Оссолінський

Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Юзеф Кантій Оссолінський
Józef Kanty Ossoliński
Портрет Юзефа Кантія Оссолінського
Народився1707(1707)
Сандомир, Свентокшиське воєводство, Республіка Польща
Помер18 вересня 1780(1780-09-18)
Риманів
КраїнаРіч Посполита
Національністьполяк
Alma materКраківська академія
Суспільний станшляхтич
Посадахорунжий надвірний коронний, волинський воєвода, сандомирський та хмільницький староста
Військове званняротмістр
РідОссолінські
БатькоФранцішek Максиміліян Оссолінський
МатиКатажина Мйончинська
РодичіЮзеф Потоцький (зять)
У шлюбі зТереза зі Стадніцьких
ДітиЮзеф Салезій, Максиміліян, Анна Тереса, Маріанна
Нагороди
орден Білого Орла
Герб
Герб

варіант герба Топор

Юзеф Кантій Оссоліньскі (українізоване Оссолінський, пол. Józef Kanty Ossoliński; 1707 — 18 вересня 1780, Риманів) — польський шляхтич, державний, політичний і військовий діяч Речі Посполитої.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Народився 1707 року. Батько — Францішek Максиміліан Оссолінський, староста хмільницький, сандомирський (бл. 1676—1756); матір — Катажина Мьончиньська, перша дружина батька (шлюб взяли 1706 року, померла 1731).

1721 року записався для навчання у Краківській академії, за Я. Бартошевичем, отримав «високе французьке виховання». 1729 року за дозволом короля батько переказав йому Сандомирське та Хмільницьке (одне з найбагатших у Речі Посполитій) староства; був обраний послом Гродненського сейму від Інфляндії. Був (1730) комендантом корогви в регіменті Яна Клеменеса Браницького в ранзі капітана чи майора. В 1732 і 1733 роках був послом Надзвичайного сейму у Варшаві від Чернігівського воєводства. 7 червня 1734 керував (маршалок) на сеймику Сяніцької землі, присвяченому справі організації воєводської міліції.

Після смерті короля Августа ІІ як і батько підтримував кандидатуру Станаслава Лещинського. Однак 14 березня 1735 року на Вишенському сеймику підтримав кандидатуру Августа ІІІ Веттіна. В 1744 році як прихильник «партії республіканців» (тобто Потоцьких) — посол Гродненського сейму від Нурської землі.

Хорунжий надвірний коронний 1738 року. 1756 року був ротмістром панцерної корогви в полку коронного гетьмана. 5 січня 1757 року отримав номінацію як волинський воєвода, подав у відставку 11 грудня 1775; за цю посаду заплатив 5000 дукатів Брюлю.

У середині 1765 виїхав з дружиною на лікування за кордон «на води», лікувався до осені 1766. Не хотів приїжджати на вимогу Н. Рєпніна до Польщі. Якийсь час мешкав у Будимирі (словац. Budimír, нині Округ Кошиці-околиця Кошицького краю, Словаччина).

Спочатку відмовлявся брати участь у Барській конфедерації, весною 1770 року мав розмову про неї та польські справи з цісаревою Марією Терезією. Наприкінці 1770, після розпаду квінтумвірату почав брати в ній участь — двояку, згідно з В. Конопчиньським. Після повернення додому осів у родових маєтках під Римановом.

Помер 18 вересня 1780 року в Риманові, був похований у місцевому костелі.[1]

Маєтності, фундації

[ред. | ред. код]

Комплекс земських маєтків Варшавський (або «тархомінський»), переказаний батьком в 1738 році. 1755 року викупив у Потоцьких Оссолін, Рудку (Підляшшя), Турійськ. На Поділлі 1751 року одідичив населені пункти: Антонівка, Черніївці, Клітище, Томашпіль. Підгірські маєтки, зокрема: Риманів, Буковсько, Динів. 1744 року дружина привнесла «ключ» Лісько та інші. 1779 року набув від спадкоємців Мнішеків містечко Дукля.

Був незвично побожним, надав разом з дружиною кошти для будівництва кількох костелів, зокрема, в Рудці (1754), Турійську,[2] Риманові (1780 року[3][4]) палацу в Турійську.

Сім'я

[ред. | ред. код]
Маріанна Мнішек з Оссолінських

Був одружений (шлюб 4 лютого 1731 року в Турійську) з Терезою Стадніцькою зі Жмигроду (1717—1776). Діти:

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Szczygielski W. Ossoliński Józef Kanty h. Topór (1707—1780)… — S. 412.
  2. Szczygielski W. Ossolińska ze Stadnickich Teresa (1717—1776) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1979. — Tom XXIV/2, zeszyt 101. — S. 387—388. (пол.)
  3. Rymanów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 95. (пол.) — S. 95. (пол.)
  4. його в цій статті помилково назвали Ян

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Szczygielski Wacław. Ossoliński Józef Kanty h. Topór (1707—1780) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków — Gdańsk : Zakład Narodowy Imienia Ossolińskich, Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1979. — T. XXIV/2, zeszyt 101. — S. 410—412. (пол.)

Посилання

[ред. | ред. код]