Глухий ретрофлексний фрикативний
(Перенаправлено з ᶘ)
| Глухий ретрофлексний фрикативний | |||
|---|---|---|---|
| ʂ | |||
| Номер МФА | 136 | ||
| Кодування | |||
| HTML (десяткове) | ʂ | ||
| Юнікод (hex) | U+0282 | ||
| X-SAMPA | s` | ||
| Кіршенбаум | s. | ||
| Брайль[en] |   | ||
| |||
| Звучання | |||
Глухий ретрофлексний фрикативний — приголосний звук, що існує в деяких мовах. У Міжнародному фонетичному алфавіті записується як ⟨ʂ⟩ («s» із загнутим праворуч гачком). Твердий шиплячий приголосний, фрикатив. В українській мові цей звук передається на письмі літерою ш. Найтвердіший у ряду шиплячих фрикативів /ɕ/—/ʃ/—/ʂ/[1].
Деякі науковці для позначення цього звуку використовують символ глухого заясенного фрикатива /ʃ/[1]. В таких випадках, власне глухий заясенний фрикатив записують як /ʃʲ/.
- Глухий ретрофлексний фрикатив (англ. Voiceless retroflex fricative)
- Глухий ретрофлексний фрикатив
- Глухий ретрофлексний фрикатив-сибілянт (англ. Voiceless retroflex sibilant fricative)
Властивості глухого ретрофлексного фрикативного:
- Тип фонації — глуха, тобто цей звук вимовляється без вібрації голосових зв'язок.
- Спосіб творення — фрикативний, тобто один артикулятор наближається до іншого, утворюючи вузьку щілину, що спричиняє турбулентність.
- Спосіб творення — сибілянтний фрикативний, тобто повітря скеровується по жолобку на спинці язика за місцем творення на гострий кінець зубів, що спричиняє високочастотну турбулентність.
- Місце творення — ретрофлексне, що прототипічно означає, що кінчик язика загинається вгору до твердого піднебіння.
- Це ротовий приголосний, тобто повітря виходить крізь рот.
- Це центральний приголосний, тобто повітря проходить над центральною частиною язика, а не по боках.
- Механізм передачі повітря — егресивний легеневий, тобто під час артикуляції повітря виштовхується крізь голосовий тракт з легенів, а не з гортані, чи з рота.
| Мова | Слово | МФА | Значення | Примітки | |
|---|---|---|---|---|---|
| абхазька | амш | [amʂ] | день | Див. абхазька фонетика | |
| адигейська | пшъашъэ | [pʂ̻aːʂ̻a] | дівчина | ||
| в'єтнамська (Південь)[2] | sữa | [ʂɨə˧ˀ˥] | молоко | Див. в'єтнамська фонетика | |
| гінді | ऋषि | [rɪʂi] | мудрець | ||
| китайська | 石 / shí | [ʂ̻ɻ̩˧˥] | камінь | Див. Mandarin фонетика | |
| маратхі | ऋषि | [ruʂi] | мудрець | ||
| нижньолужицька[3][4] | glažk | [ˈɡläʂk] | скло | Див. нижньолужицька фонетика | |
| норвезька | forsamling | [fɔˈʂɑmːlɪŋ] | зібрання | Алофон /ɾs/. Див. норвезька фонетика | |
| польська[5] | szum | [ʂ̻um] | шум | Див. польська фонетика | |
| російська[5] | шут | [ʂut̪] | блазень | Див. російська фонетика | |
| румунська (Молдова)[6] | șură | [ʂurə] | комора | Див. румунська фонетика | |
| санскрит | ऋषि | [r̩ʂi] | мудрець | ||
| сербська | шума | [ʂûmä] | ліс | Див. сербська фонетика. | |
| словацька[7] | šatka | [ˈʂatka] | хустка | ||
| тамільська | கஷ்டம் | [kəʂʈəm] | складний | ||
| українська | шахи | [ˈʂɑxɪ] | — | Див. українська фонетика | |
| шведська | fors | [fɔʂ] | пороги | Алофон /rs/. Див. шведська фонетика | |
- ↑ а б Wells (2014:98-9)
- ↑ Thompson (1959:458–461)
- ↑ Šewc-Schuster (1984:40–41)
- ↑ Zygis (2003:180–181, 190–191)
- ↑ а б Hamann (2004:65)
- ↑ Pop, (1938), с. 31.
- ↑ Hanulíková & Hamann (2010:374)
- Canepari, Luciano (1992), Il MªPi – Manuale di pronuncia italiana [Handbook of Italian Pronunciation] (Italian) , Bologna: Zanichelli, ISBN 88-08-24624-8
- Hamann, Silke (2004), Retroflex fricatives in Slavic languages (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 34 (1): 53—67, doi:10.1017/S0025100304001604, архів оригіналу (PDF) за 14 квітня 2015, процитовано 14 квітня 2016
- Hanulíková, Adriana; Hamann, Silke (2010), Slovak (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 40 (3): 373—378, doi:10.1017/S0025100310000162, архів оригіналу (PDF) за 16 грудня 2019, процитовано 10 червня 2022
- Ladefoged, Peter (2005), Vowels and Consonants (вид. 2nd), Blackwell
- Lunsford, Wayne A. (2001), An overview of linguistic structures in Torwali, a language of Northern Pakistan (PDF), M.A. thesis, University of Texas at Arlington, архів оригіналу (PDF) за 25 лютого 2021, процитовано 14 квітня 2016
- Merrill, Elizabeth (2008), Tilquiapan Zapotec (PDF), Journal of the International Phonetic Association, 38 (1): 107—114, doi:10.1017/S0025100308003344, архів оригіналу (PDF) за 16 грудня 2019, процитовано 14 квітня 2016
- Pop, Sever (1938), Micul Atlas Linguistic Român, Muzeul Limbii Române Cluj
- Sadowsky, Scott; Painequeo, Héctor; Salamanca, Gastón; Avelino, Heriberto (2013), Mapudungun, Journal of the International Phonetic Association, 43 (1): 87—96, doi:10.1017/S0025100312000369, архів оригіналу за 6 листопада 2018, процитовано 14 квітня 2016
- Šewc-Schuster, Hinc (1984), Gramatika hornjo-serbskeje rěče, Budyšin: Ludowe nakładnistwo Domowina
- Thompson, Laurence (1959), Saigon phonemics, Language, 35 (3): 454—476, doi:10.2307/411232, JSTOR 411232
- Zygis, Marzena (2003), Phonetic and Phonological Aspects of Slavic Sibilant Fricatives (PDF), ZAS Papers in Linguistics, 3: 175—213, архів оригіналу (PDF) за 11 жовтня 2017, процитовано 14 квітня 2016
- Wells, J. C. Sounds Interesting: Observations on English and General Phonetics. — Cambridge : Cambridge University Press, 2014. — 217 с. — ISBN 978-1107074705.
