134-та піхотна дивізія (Третій Рейх)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
134-та піхотна дивізія (Третій Рейх)
134. Infanterie-Division
Емблема 134-ї піхотної дивізії Вермахту
На службі15 жовтня 1940 — 29 червня 1944
КраїнаТретій Рейх Третій Рейх
НалежністьВермахт Вермахт
ВидСухопутні війська Німеччини Сухопутні війська
Рольпіхота
Чисельністьпіхотна дивізія
У складі50-й армійський корпус
51-й армійський корпус
13-й армійський корпус
43-й армійський корпус
35-те командування особливого призначення
6-та армія
34-те командування особливого призначення
2-га армія
2-га танкова армія
48-й танковий корпус
41-й танковий корпус
Корпус Шелле
55-й армійський корпус
23-й армійський корпус
35-й армійський корпус
Гарнізон/ШтабГрафенвер
Війни/битвиДруга світова війна

Східний фронт

Командування
Визначні
командувачі
генерал-лейтенант Ганс Шлеммер
Знаки розрізнення
Знак
розрізнення
(варіант)
(варіант)

134-та піхотна дивізія (Третій Рейх) (нім. 134. Infanterie-Division) — піхотна дивізія Вермахту за часів Другої світової війни.

Історія

[ред. | ред. код]

134-та піхотна дивізія була сформована 15 жовтня 1940 на навчальному центрі Графенвьор (нім. Truppenübungsplatz Grafenwöhr) на фондах частин 252-ї, 255-ї та 10-ї піхотних дивізій під час 11-ї хвилі мобілізації Вермахту в XIII-му військовому окрузі.

Райони бойових дій

[ред. | ред. код]

Командування

[ред. | ред. код]

Командири

[ред. | ред. код]

Нагороджені дивізії

[ред. | ред. код]
Нагороджені Сертифікатом Пошани Головнокомандувача Сухопутних військ для військових формувань Вермахту за збитий літак противника
Нагороджені дивізії[1]
Кавалери Золотого Німецького Хреста 70
Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям 2
(№ 369 генерал-лейтенант Ганс Шлеммер — 18.01.1944
№ 497 обер-фельдфебель Еміль Камінскі — 12.06.1944)
Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста[2] 24
Кавалери Почесної відзнаки Сухопутних військ
«Почесна застібка на орденську стрічку для Сухопутних військ»
8

Див. також

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
  • 134. Infanterie-Division. на axishistory.com. Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 7 травня 2013. (англ.)
  • 134. Infanterie-Division. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 7 травня 2013. (нім.)
  • 134.Infanterie-Division. на feldgrau.com. Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 7 травня 2013. (англ.)
  • 134. Infanterie-Division. на okh.it. Архів оригіналу за 27 серпня 2013. Процитовано 7 травня 2013. (італ.)

Література

[ред. | ред. код]
  • Georg Tessin: Verbände und Truppen der Deutschen Wehrmacht und Waffen-SS im Zweiten Weltkrieg 1939–1945. Band 9. Die Landstreitkräfte 281–370. Biblio-Verlag, Bissendorf 1974, ISBN 3-7648-1174-9.
  • Burkhard Müller-Hillebrand: Das Heer 1933–1945. Entwicklung des organisatorischen Aufbaues. Vol.III: Der Zweifrontenkrieg. Das Heer vom Beginn des Feldzuges gegen die Sowjetunion bis zum Kriegsende. Mittler: Frankfurt am Main 1969, p. 286.
  • Samuel W. Mitcham. German Order of Battle: 1st—290th Infantry Divisions in World War II [Архівовано 9 квітня 2018 у Wayback Machine.] — Paderborn: Stackpole Books, 2007. — Vol. 1. — 400 p. — (Stackpole military history series). — ISBN 0-8117-3416-1.
  • Werner Haupt: Geschichte der 134. Infanterie Division, Hrsg. Kameradenkreis d. ehem. 134. ID., Selbstverlag, Bad Kreuznach 1971

Примітки

[ред. | ред. код]