329-та піхотна дивізія (Третій Рейх)
| 329-та піхотна дивізія (Третій Рейх) | |
|---|---|
| Тип | піхотна дивізія |
329-та піхотна дивізія (нім. 329. Infanterie-Division) — військове з'єднання, піхотна дивізія Вермахту часів Третього Рейху. Спочатку, була створена в грудні 1941 року, як одна з чотирьох охоронних дивізій для придушення можливих повстань у Німеччині (план «Валькірія»), із запасних і навчальних частин.
15 грудня 1942 року підрозділ було перейменовано в 329-ту піхотну дивізію. У якості емблеми вибрали молот, через який б'є блискавка. Звідси й прізвисько дивізії — «Дивізія молота».
Дивізія була створена в грудні 1941 року на військовому полігоні Борне-Суліново з військових частин 6-го військового округу (Рейнланд-Вестфалія). У лютому 1942 року прибула на Східний фронт. Під час пересування, 553-й піхотний полк зі складу дивізії був перекинутий авіацією до блокованих в «демянском котлі» німецьких частин із метою їхнього посилення і насамкінець прориву з котла.
Інші частини дивізії, після прибуття на фронт в області 16-ї армії, були передані під командування Зейдліца-Курцбаха, який створив бойову групу, завданням якої було деблокування оточених у «демянском котлі» 2-го і 10-го армійських корпусів. Операція з деблокування отримала кодову назву «Наводка мосту» (нім. Unternehmen Brückenschlag[de]). Потім, дивізія використовувалася на різних ділянках фронту. У листопаді 1942 до її складу знову увійшов 553-й моторизований (гренадерський) полк. Після Дем'янської наступальної операції Червоної Армії на початку 1943 року дивізія брала участь в оборонних боях на південь від озера Ільмень, в районі Старої Руси. У листопаді 1943 року підрозділ було перекинуто під Псков, після того як радянські війська прорвали німецький фронт у цьому районі. Разом з 81-ю піхотною дивізією вона повинна була відновити відрізаний зв'язок із групою армій «Центр». У лютому 1944 року відступила від Лінії «Пантера», на яку покладали великі надії, в район Пустошки.
Обороняючись, під час радянської операції Багратіон, дивізія влітку 1944 року відступила в Себеж, потім через Лудзу в Резекне та Лаудону до району Ерглі, де вона і провела останню успішну контратаку проти наступаючих радянських військ (Операція «Doppelkopf»). З Яунпилса дивізія відступила в район Салдуса. Підрозділ потрапив у Курляндський мішок і, після запеклих боїв, капітулював 8 травня 1945 року разом зі всією групою армій «Курляндія».
| Дата | Корпус | Армія | Група армій |
|---|---|---|---|
| грудень 1941 | ОКГ | ||
| січень 1942 | передислокація | «Північ» | |
| березень 1942 | 10-й армійський корпус | 16-та армія | |
| липень 1942 | 2-й армійський корпус | ||
| березень 1943 | 10-й армійський корпус | ||
| квітень 1943 | група «Хена» | ||
| червень 1943 | 10-й армійський корпус | ||
| грудень 1943 | 8-й армійський корпус | ||
| квітень 1944 | 2-й армійський корпус | ||
| липень 1944 | 10-й армійський корпус | ||
| серпень 1944 | 18-та армія | ||
| жовтень 1944 | 38-й армійський корпус | група «Грассера» | |
| листопад 1944 | група «Клеффеля» | ||
| грудень 1944 | 16-та армія | ||
| лютий 1945 | «Курляндія» |
Дивізія діяла в складі групи армій «Північ» (потім, групи армій «Курляндія») у наступних районах[1]:
| Період | Стан / дія | Район |
|---|---|---|
| грудень 1941 | формування | Борне-Суліново |
| лютий 1942 | пересування | Белосток, Гродно, Вильнюс, Даугавпілс, Псков, Дно |
| лютий-листопад 1942 | тільки 553-й піхотний полк | Холм |
| березень 1942 | у складі бойової групи «Зейдліц» | Старе, Заполосьє, Дреково, Лучин, Щерензи, Замостьє |
| 21 березня 1942 | атака групи «Зейдлица» | Щучново, Виставка, Артемьєво |
| 25 березня — 18 квітня 1942 | атака групи «Зейдлица» | Соколово, Ловать |
| квітень — червень 1942 | оборона | Журиково — Вареч'є — Корчовка — Соколово — Сифельфальд — Велике — Село — Горушка |
| червень/липень — листопад 1942 | оборона | південний захід від Стрілець |
| вересень 1942 | операція «Unternehmen Höcker» (тільки 551-й #і 552-й піхотні полиці) | на південь від Сучьего болота |
| кінець вересня 1942 | операція «Unternehmen Michael» (тільки 551-й піхотний #і 10-й #артилерійські полки) | на південь від витоків річки Ловать |
| середина жовтня 1942 | операція «Unternehmen Puszta» | висота Ларина у Стрільцях |
| на 12 листопада 1942 | переміщення | Колома, Ігнатиці, Дем'янськ |
| 18 листопада 1942 — лютий 1943 | оборона | озеро Велике — Дунаєвщина — Ісаково — Суха — Вотищі — Кирилловщина |
| на 14 лютого 1943 | створення дем'янского плацдарма | Лінії спротиву I—VIII |
| кінець лютого — травень 1943 | оборона | р. Ловать південно-східніше Глухої Горушки, Каркачово, Ляхново, Верьовкино, Козлово |
| на 10 травня 1943 | поповнення | на захід від оз. Ільмень |
| на 24 травня 1943 | оборона | Стара Русса — Шимськ |
| листопад 1943 | оборона | Псков |
| на 21 листопада 1943 | оборона | Пустошка |
| березень 1944 | лінія «Пантера» | р. Велика — оз. Швидке — ліс східніше Котова — 1 км на схід від Норкино — Фролово — Стара Пустошка — Новоселье — Нестерово — 1 км к сходу від Разгулино |
| липень 1944 | нім. „Reiherstellung“ «Reiherstellung» | район Пустошки |
| липень 1944 | нім. „Lettlandstellung“ «Lettlandstellung» | південніше Себежа на Малково, Sebesch о Malkowo, #східний станції Заварня, відтак на північ повз Левново #і Борок |
| липень 1944 | Лагаринка — Себеж — Назарово — Рубаново — східнішийий Ерёмкино — Громади — південніше Кусково | |
| Себеж, Лудза, Резекне, Лаудона до району Ергли | ||
| липень 1944 | нім. „Rosittenstellung“ «Rosittenstellung» | Лаудона |
| серпень 1944 | оборона | на південний схід від Берзауне |
| серпень 1944 | оборона | заняття #і облаштування плацдарма на ріці Огре |
| серпень 1944 | оборона | на захід від Ергли, плацдарм на Огре |
| вересень 1944 | відступ | нім. „Schwanenburgstellung“ - „Wendenstellung“ - „Segewoldstellung“ - „Tukkumstellung“ «Schwanenburgstellung» — «Wendenstellung» — «Segewoldstellung» — «Tukkumstellung» |
| жовтень 1944 | поповнення | Ауце |
| листопад 1944 | оборона | нім. „Brunhildenstellung“ «Brunhildenstellung» |
| листопад 1944 | місце збору | Район Броцени, північно-східніше Салдуса |
| листопад 1944 | оборона | северо-східніший Езере — південно-східніше Курсиси |
| лютий 1945 | оборона | лінія фронту за Єглес на півночі від Дангаса впритул до висоти Пампали |
| на 8 травня 1945 | оборона | Планки — Кини — Кестери — північніше Стрики |
За всю історію дивізії в її складі відбулося багато змін. Серед інших, розформування 553-го моторизованого (гренадерського) полку після понесених ним тяжких втрат у вересні 1944 та включення замість нього частин 21-ї авиаполевой дивізії під назвою «21-ша полкова група ВВС». Восени 1943 була переведена в категорію «44-та дивізія нового виду». По суті, в 1942-1945, такі підрозділи становили ядро дивізії:
- 551-й піхотний (потім моторизований) полк
- 552-й піхотний (моторизований) полк
- 553-й піхотний (моторизований) полк (1944 замінений на 21-шу полкову групу ВПС)
- 329-й протитанковий дивізіон
- 329-й дивізіон швидкого реагування / мотопіхотний батальйон
- 329-й розвідувальний батальйон
- 329-я рота САУ (літо 1944)
- 329-й артилерійський полк
- 329-й саперний батальйон
- 329-й дивізіон зв'язку
- 329-й польовий запасний батальйон
- 329-й полк постачання
- Генерал-лейтенант Гельмут Касторф (30 грудня 1941 — 7 березня 1942)
- Оберст Бруно Гіпплер (7-22 березня 1942)
- Оберст Йоганнес Маєр (22 березня 1942 — 9 серпня 1943)
- Генерал-лейтенант Пауль Вінтер (9 серпня — вересень 1943)
- Генерал-лейтенант Йоганнес Маєр (вересень 1943 — 16 липня 1944)
- Оберст резерву Вернер Шульце (16 липня — 20 жовтня 1944)
- Генерал-лейтенант Конрад Менкель (20 жовтня 1944 — 1 січня 1945)
- Генерал-майор резерву Вернер Шульце (1 січня — травень 1945)
- Генерал-лейтенант Конрад Менкель (травень 1945)
Солдати і офіцери дивізії були нагороджені Лицарським хрестом Залізного хреста (15 осіб), Лицарським хрестом Залізного хреста з Дубовим листям (3 особи) і Йоганнес Маєр — Лицарським хрестом Залізного хреста з Дубовим листям та Мечами.
Пам'ятник загиблим воїнам підрозділу, оформлений як музей, знаходиться на лісовому кладовищі Лаугейде, при сільському готелі, між Мюнстером і Тельгте.
- ↑ Klaus Pape, 329. Infanterie-Division: Cholm — Demjansk — Kurland, Scherzers Militaer-Verlag, ISBN 3-938845-10-4
- Bönninghausen, C., Freiherr von: Kampf und Ende рейнсько-westfälischer Infanteriedivisionen 1941-45, Coesfeld o. J. (im Selbstverlag).
- Franzen, Herbert: 329. Infanterie-Division: Erinnerungen aus dem Kampfgeschehen 1942—1945 (im Selbstverlag).
- Haupt, Werner: Demjansk — Ein Bollwerk im Osten, Bad Nauheim 1963.
- Haupt, Werner: Heeresgruppe Nord, Bad Nauheim 1967.
- Haupt, Werner: Kurland 1944/45 — die vergessene Heeresgruppe, Friedberg 1979.
- Haupt, Werner: Leningrad, Wolchow, Kurland, 1976.
- Kurowski, Franz: Demjansk — Der Kessel im Eis, Wölfersheim-Berstadt 2001.
- Pape, Klaus: 329. Infanterie-Division: Cholm — Demjansk — Kurland, Scherzers Militaer-Verlag, ISBN 3-938845-10-4.
- Georg Tessin: Verbände und Truppen der deutschen дела вермахту und Waffen-SS im Zweiten Weltkrieg 1939—1945. Band 9. Die Landstreitkräfte 281—370. Biblio-Verlag, Bissendorf 1974, ISBN 3-7648-1174-9.
- 329. Infanterie-Division Kurland-Kessel 1944/1945. www.kurland-kessel.de (нім.). Архів оригіналу за 30 березня 2019. Процитовано 11 січня 2019., abgerufen 21. Dezember 2008
- 200th through 370th German Infantry, Security, and Panzer Grenadier Divisions. Organizations and Histories 1939—1945 (PDF). usacac.army.mil. Архів оригіналу (PDF) за 10 лютого 2014. Процитовано 11 січня 2019. (PDF; 461 kB), Nafziger Collection, Combined Armed Research Library.
.svg){kind=small}
.svg){kind=small}
