143-й об'єднаний навчально-тренувальний центр

143-й Об'єднаний навчально-тренувальний центр «Поділля» (143 ОНТЦ «Поділля») — військова частина, що організаційно входить до складу Командування Сил підтримки Збройних Сил України.

Історія

Історія 143 Об'єднаного навчально-тренувального центру «Поділля» бере початок від Центру розмінування.

У 2001 році Центр розмінування був створений як структурний підрозділ Військово-інженерного інституту з метою підготовки фахівців для гуманітарного розмінування як на території України, так і за кордоном, зокрема в Південному Лівані. Основною його задачею було навчання особового складу відповідно до міжнародних стандартів.

У 2007 році Центр розмінування був реорганізований в окрему військову частину, що стало важливим кроком у розвитку підготовки саперів та фахівців з інженерних робіт для Збройних Сил України. Протягом наступних років Центр накопичував досвід і посилював свої можливості, готуючи фахівців для участі в миротворчих місіях та внутрішніх операціях.

Восени 2020 року відбулося об'єднання із 201 Навчальним центром Командування Сил підтримки, внаслідок чого утворився 143 Об'єднаний навчально-тренувальний центр.[3]

З моменту реорганізації Центр виконує наступні завдання:

• у сфері оборони: інженерна підтримка дій військ (сил) Збройних Сил України на основних оперативних напрямках;
• у сфері військової освіти: професійно-технічна освіта, базова загальновійськова підготовка, фахова підготовка за спеціальностями Сил підтримки;
• у сфері технічних випробувань та досліджень.

На підставі Грамоти Президента України військовій частині 6 грудня 2021 року вручено Бойовий Прапор.[4][5]

Відповідно до Указу Президента України № 609/2023 від 29.09.2023 143 Об'єднаному навчально-тренувальному центру присвоєно почесне найменування «Поділля».[6]

Об'єднаний навчально-тренувальний центр (з 2020) 143-й (до 2020)
Нарукавний знак центру
На службі	2020 (4 роки)
Вид	Збройні сили
У складі	КСП ЗСУ
Дислокація	Хмельницька область, м.Кам'янець-Подільський
Війни/битви	Війна на сході України Бої за Савур-Могилу
Вебсайт	kpontcksp.mil.gov.ua​(укр.)
Командування
Поточний командувач	полковник Володимир Родіков

Російсько-українська війна

Бойові традиції колективу заклалися ще в миротворчих місіях в Лівані, Конго, Ліберії, Ісламській Республіці Афганістан та Косові.

Визволення міст Краматорська, Слов'янськ, бої за Донецький та Луганський аеропорти, Іловайськ, Дебальцеве — не повний перелік міст, де військовослужбовці Центру ризикували життям, виконуючи завдання із мінування та розмінування місцевості, пошуку саморобних вибухових пристроїв (СВП).

Участь в обороні територіальної цілісності та державного суверенітету від повномасштабного російського вторгнення 2022 року колектив Центру взяв вже у перші години війни. Зокрема, включений до сил і засобів ООС зведений загін розмінування, не допустивши втрат особового складу під час перших авіаційних і ракетних ударів по районах зосередження та оборони українських військ, вже зранку 24 лютого підготував до руйнування (методом керованого підривання) ряд ключових об'єктів військової інфраструктури. Згодом основні зусилля груп розмінування у зоні проведення ООС були спрямовані на організацію взаємодії та виконання завдань в інтересах сухопутних та десантно-штурмових військ практично по усьому периметру бойових зіткнень на Ізюмському, Лиманському, Сєвєродонецькому, Попаснянському напрямках.

Впродовж перших днів від початку ворожого наступу з півночі зведені підрозділи Центру вирушили на виконання завдань із оборони Києва. При цьому на саперів покладалися завдання інженерної розвідки, облаштування системи мінно-вибухових загороджень, руйнування критичних об'єктів інфраструктури тощо.

Також військовослужбовці військової частини виконували завдання за призначенням на Запорізькому, Херсонському, Харківському, Ізюмському напрямках. Водночас, саперів військової частини залучають до виконання завдань з розмінування місцевості та об'єктів на деокупованих територіях, зокрема, у Харківській області та на Херсонщині.

Структура

• управління
• основні підрозділи
• підрозділи забезпечення

Командування

Командири

• (з 2012) полковник Родіков Володимир Геннадійович

Втрати

• Майор Луньов Олександр Володимирович — 05 жовтня 2014 року
• Підполковник Коваль Сергій Васильович — 26 березня 2021 року
• Головний сержант Оріх Борис Зіновійович — 21 березня 2022 року
• Головний сержант Остафійчук Ростислав Сергійович — 23 квітня 2022 року
• Солдат Бацан Юрій Володимирович — 28 вересня 2022 року
• Солдат Львовський Олег Іванович — 25 липня 2023 року
• Солдат Кухаришен Дмитро Вадимович — 18 серпня 2024 року

Посилання

• Центр розмінування Збройних Сил підсилює підрозділи АТО групами розмінування [Архівовано 11 серпня 2017 у Wayback Machine.], 21 липня 2014
• ГЕРОЙСЬКІ БУДНІ КАМ'ЯНЕЦЬКИХ САПЕРІВ [Архівовано 11 серпня 2017 у Wayback Machine.], 26 вересня 2014
• ОДИН РІК ІЗ ЧОТИРНАДЦЯТИ БОЙОВИХ [Архівовано 11 серпня 2017 у Wayback Machine.], 28 серпня 2015
• Ярослав Тинченко, Війна Центру розмінування [Архівовано 23 вересня 2017 у Wayback Machine.] // Український тиждень, 3 березня 2017
• Чергова група військових саперів отримала сертифікати фахівців-кінологів [Архівовано 13 жовтня 2017 у Wayback Machine.]
• Кам'янецькі військові повернулися з «Котла» аеропорту. http://podolyanin.com.ua/. Подолянин. 15 серпня 2014. Архів оригіналу за 13 травня 2018. Процитовано 13 травня 2018.