Mistral (L9013)
«Містраль» | ||
---|---|---|
Mistral | ||
Французький десантний корабель «Містраль» на поході в Середземному морі. 24 червня 2020 | ||
Служба | ||
Тип/клас | універсальний десантний корабель-вертольотоносець класу «Містраль» | |
Держава прапора | ![]() | |
Належність | ![]() | |
На честь | вітер містраль | |
Корабельня | ![]() | |
Закладено | 10 липня 2003 | |
Спущено на воду | 6 жовтня 2004 | |
Введено в експлуатацію | 18 грудня 2006 | |
Статус | на службі | |
Ідентифікація | ||
Параметри | ||
Тоннаж | 21 300 тонн (стандартна) 32 300 тонн (повна) | |
Довжина | 199 м | |
Ширина | 32 м | |
Висота | 64,3 м | |
Осадка | 6,2 м | |
Технічні дані | ||
Рухова установка | 3 дизель-генератори Wärtsilä 16V32 (6,2 МВт), 1 дизель-генератор Wärtsilä 18V200 (3,3 МВт), 2 гвинторульові колонки Alstom Mermaid (7 МВт) | |
Гвинти | 2 | |
Потужність | 20 400 к.с. | |
Швидкість | 18,8 вузла | |
Дальність плавання | 5800 миль (10 800 км) на швидкості 18 вузлів 10 700 миль (19 800 км) на швидкості 17 вузлів | |
Автономність плавання | 30 діб | |
Екіпаж | 160 офіцерів та матросів + 450 морських піхотинців | |
Озброєння | ||
Артилерія | 2 × 30-мм корабельні артилерійські установки Breda-Mauser | |
Зенітне озброєння | 2 × 2 — ПУ ЗРК SIMBAD 4 × 12,7-мм великокаліберних кулеметів M2 | |
Радіолокаційне озброєння | 2 навігаційні РЛС DRBN-38A Decca Bridgemaster E250, РЛС виявлення цілей MRR-3D NG | |
Авіація | 16 важких або 35 легких вертольотів |
«Містра́ль» (фр. Mistral (L9013)) — військовий корабель, універсальний десантний корабель-вертольотоносець класу «Містраль» ВМС Франції.
«Містраль» був закладений 10 липня 2003 року. Спущений на воду 6 жовтня 2004 року, 18 грудня 2006 року увійшов до складу ВМС Франції. Під час побудови «Містраль» складався із трьох основних секцій. Це включало носову, центральну та кормову частини. Носову частину побудувала компанія Alstom Marine-Chantiers de l'Atlantique у Сен-Назері, а центральну й кормову частини побудувала компанія DCNS. Остаточне складання проходило на Брестському суднобудівному заводі. На етапі проєктування представники французької армії та флоту зробили свій внесок у створення «Містраля», який найкраще відповідав військовим цілям.
У січні 2005 року «Містраль» розпочав ходові випробування і введений в експлуатацію в лютому 2006 року. Він вирушив з Тулона у свою першу далеку подорож у березні, пройшовши через Середземне море, Суецький канал і Червоне море до Джибуті та Індії, перш ніж повернутися до Франції. У липні для забезпечення безпеки європейських громадян у контексті ізраїльсько-ліванського конфлікту 2006 року Франція розпочала операцію «Баліст». «Містраль» був флагманом підрозділу флоту, що діяв поблизу берегів Лівану, і супроводжувався фрегатами «Жан Барт» і «Жан де В'єн», а також іншим десантним кораблем «Сіроко».
22 вересня 2008 року французькі військово-морські сили вирушили з Тулона на щоквартальні навчання «Жебіан». «Містраль» супроводжували фрегати «Кассард», «Жан Барт», «Монткалм», «Жан де В'єн», «Лафайєт» і «Жерміналь», авізо «Дюкюен», тральщик типу «Трипартайт» «Оріон», водолазні кораблі розмінування «Плуто» і «Ахерон», а також спеціальні десантні судна «Рапіра» та «Алебарда». Після цих навчань «Містраль» увійшов у сухий док для обслуговування та ремонту.
З 21 вересня по 3 жовтня 2009 року «Містраль» разом із тринадцятьма іншими французькими кораблями брав участь у навчаннях НАТО «Лоял Мідас» 2009 у Середземному морі, до яких залучався 31 корабель, включаючи італійський авіаносець «Джузеппе Гарібальді», три підводні човни, сорок п'ять літаків з восьми країн, а також 4000 солдатів.
У березні 2011 року «Містраль» відправлено в лівійські води, щоб допомогти спільним зусиллям НАТО репатріювати десятки тисяч єгипетських біженців, які тікали від насильства в Лівії.
У січні 2013 року в супроводі фрегата «Шевальє Поль» «Містраль» брав участь у злощасній операції з вилучення Деніса Аллекса, офіцера DGSE, якого взяли в заручники в Було-Марер.
22 травня 2022 року «Містраль», який діяв у Гвінейській затоці разом із фрегатом типу «Лафайєт» «Курбе», брав участь у конфіскації майже двох тонн наркотиків.
- Juan Carlos I (L-61)
- USS America (LHA-6)
- TCG Anadolu (L-400)
- Десантні транспорти-доки типу «Феарлесс»
- Десантні кораблі проєкту 23900
- Універсальні десантні кораблі типу «Токто»
- Виноски
- Джерела
- Bernard Prézelin, Flottes de combat : 2008, Rennes, Éd. maritimes et d'outre-mer, 2008, 1312 p. ISBN 978-2-737-34324-7
- Rémi Monaque, Une histoire de la marine de guerre française, Paris, éditions Perrin, 2016, 526 p. ISBN 978-2-262-03715-4