R Золотої Риби
 Інфрачервоне інтерферометричне зображення зірки | |
| Дані спостереження Епоха J2000.0 | |
|---|---|
| Сузір’я | Золотої Риби |
| Пряме піднесення | 04г 36х 45.59127с |
| Схилення | -62° 04′ 37.7974″ |
| Видима зоряна величина (V) | 4,78 – 6,32 |
| Характеристики | |
| Спектральний клас | M8III |
| Показник кольору (B−V) | +1,58 |
| Показник кольору (U−B) | +0,86 |
| Тип змінності | SRb |
| Астрометрія | |
| Променева швидкість (Rv) | +26,1 км/c |
| Власний рух (μ) | Пр.сх.: −69,36 мас/р Схил.: −75,78 мас/р |
| Паралакс (π) | 1831±099 ± 0,89 мас |
| Відстань | 178,13 ± 9,14 св. р. (55 ± 3 пк) |
| Абсолютна зоряна величина (MV) |
1,61 / 1,90 |
| Фізичні характеристики | |
| Маса | 0,7–1,0 M☉ |
| Радіус | 298±21 R☉ |
| Світність | 520 L☉ |
| Ефективна температура | 2,710±70 K |
| Металічність | 0,0 |
| Вік | ~6–14 млрд. років |
| Посилання | |
| SIMBAD | Doradus дані для R Doradus |
R Золотої Риби (HD 29712 або R Doradus) — червоний гігант, змінна зоря в крайньому південному куті сузір'я Золотої Риби, поблизу кордону із сузір'ям Сітки. Відстань від Землі становить 178 світлових років (55 парсек). Маючи однорідний діаметр диска 57±5 мсек, вважається, що це позасонячна зоря з найбільшим видимим розміром, якщо дивитися з Землі.
Видима зоряна величина R Золотої Риби коливається між 4,8 і 6,3[1], що означає, що зазвичай її видно неозброєним оком, але в інфрачервоному діапазоні це одна з найяскравіших зір на небі. З ближньою інфрачервоною величиною J-діапазону −2,65 яскравішими є лише Бетельгейзе та Антарес при −2,9 та −2,73 (відповідно)[2]. В інфрачервоному Ka-діапазоні це іноді найяскравіша зоря на небі, хоча зазвичай Бетельгейзе яскравіша[3]. R Золотої Риби має приблизно таку ж масу, як Сонце, але вона у 6500 разів яскравіша.
Її класифікують як напіврегулярну змінну зорю типу SRb, що вказує на гіганта з повільними слабо вираженими коливаннями, які часто чергуються між періодичними та нерегулярними змінами яскравості[4]. Деякі дослідження показують, що періоди чергуються між приблизно 175 і 332 днями, а також був визначений період 117,3 дня[5]. Вважається, що це мірида, коли її варіації є відносно регулярними, хоча її амплітуда лише 1,5 величини менша, ніж у мірид[6]. Зоря була визначена як мінлива в 1874 році Бенджаміном Гулдом і отримала позначення змінної зорі R Золотої Риби[1].
Кутовий розмір R Золотої Риби легко виміряти за допомогою інтерферометрії. Її рівномірний діаметр диска, діаметр, якщо інтерпретувати як диск рівномірної яскравості, якщо дивитися на довжині хвиль 125 мкм, становить 57 ± 5 кутових секунд[7]. При розгляді на довжині хвиль 23 мкм та інтерпретації як потемніння країв диска діаметр становить 51,18 ± 2,24 кутової секунди[5].
Кутовий діаметр R Золотої Риби більший, ніж будь-якої іншої виміряної зорі, крім Сонця. Кутовий діаметр наступної за величиною зорі, Бетельгейзе, становить близько 45 кутових секунд[7].
За даними телескопа «Гіппаркос», паралакс R Золотої Риби становить 18,31 ± 0,99 кутової секунди, що відповідає відстані 55±3 пк[8]. Болометрична світність R Золотої Риби, отримана з її болометричного світлового потоку на відстані 55 пк, становить 4350 ± 520 сонячної (L☉). Виміряний кутовий розмір на цій відстані дає радіус 298±21 R☉. Кутовий розмір і болометричний потік R Золотої Риби визначають ефективну температуру поверхні 2710 ± 170 К[9].
Порівняння властивостей зорі з теоретичними еволюційними дає вік від 6 до 14 мільярдів років. R Золотої Риби втратила частину своєї маси під час еволюції і наразі має масу від 0,7 до 1,0 сонячної. Її початкова маса була від 1 до 1,25 маси Сонця. Через збільшену поверхню та малу масу R Золотої Риби має поверхневу гравітацію лише 0,026 % від земної. Вона перебуває на асимптотичній гілці гігантів, які спалюють у своєму ядрі гелій[10].
Радіус 298 R☉ означає, що діаметр R Золотої Риби становить 415 мільйонів км (277 а. о.). Якщо цю зорю помістити в центр Сонячної системи, перигелій Марса перебуватиме всередині зорі.
R Золотої Риби має прогнозовану екваторіальну прогнозовану швидкість обертання 1 ± 0,1 км/с. Підраховано, що для обертання навколо своєї осі цій зорі потрібно 575 років[11].
|
| R Золотої Риби фігурує майже на західній межі Золотої Риби, поруч із Сітки (карту, як стандарт, потрібно тримати вгору, з південним горизонтом перед глядачем). Подібно до Альфи Сітки, яка затьмарює її, вона знаходиться трохи на південь від лінії між яскравими зорями Канопус і Ахернар, як і вузький астеризм Сітка у формі змія. |
- Swinburne Astronomy Online; information about R Doradus
- Variáveis Binoculares
- The 3μ spectrum of R Doradus observed with the ISO-SWS
- ↑ а б VSX : Detail for R Dor. www.aavso.org. Процитовано 2 вересня 2024.
- ↑ Jmag. simbad.u-strasbg.fr. Процитовано 2 вересня 2024.
- ↑ Wing, Robert F. (1 червня 1971). THE SPECTRAL TYPE AND INFRARED BRIGHTNESS OF R DORADUS. Publications of the Astronomical Society of the Pacific (англ.). Т. 83, № 493. с. 301. doi:10.1086/129124. ISSN 1538-3873. Процитовано 2 вересня 2024.
- ↑ GCVS Query forms. www.sai.msu.su. Процитовано 2 вересня 2024.
- ↑ а б https://academic.oup.com/mnras/article/400/4/1945/1079612?login=false
- ↑ https://academic.oup.com/mnras/article/301/4/1073/1219098?login=false
- ↑ а б https://academic.oup.com/mnras/article/286/4/957/978410?login=false
- ↑ Leeuwen, F. van (1 листопада 2007). Validation of the new Hipparcos reduction. Astronomy & Astrophysics (англ.). Т. 474, № 2. с. 653—664. doi:10.1051/0004-6361:20078357. ISSN 0004-6361. Процитовано 2 вересня 2024.
- ↑ Ohnaka, Keiichi; Weigelt, Gerd; Hofmann, Karl-Heinz (20 вересня 2019). (Macintosh; Intel Mac OS X 10_15_7) AppleWebKit/537.36 (KHTML, like Gecko) Chrome/110.0.0.0 Safari/537.36 Citoid/WMF (mailto:noc@wikimedia.org)&ssu=&ssv=&ssw=&ssx=eyJfX3V6bWYiOiI3ZjYwMDA4Yjk0OTVjYi00MTIyLTQ1ZTEtYjczNC1iNWQwMGY4YWExNzMxNzI1MjcwODI0NzQ1MC1jNTQ0MjI1ZTI0NWQ3YmVkMTAiLCJ1em14IjoiN2Y5MDAwMWFiZDI4ZWMtYTM3Ni00ZmZmLTg2YjctZDVlNGNhMzQzNTA3MS0xNzI1MjcwODI0NzQ1MC1lNzJjNGU0YTZjYmY1Y2Y1MTAiLCJyZCI6ImlvcC5vcmcifQ== Infrared Interferometric Three-dimensional Diagnosis of the Atmospheric Dynamics of the AGB Star R Dor with VLTI/AMBER*. The Astrophysical Journal. Т. 883, № 1. с. 89. doi:10.3847/1538-4357/ab3d2a. ISSN 0004-637X. Процитовано 2 вересня 2024.
{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Ohnaka, Keiichi; Weigelt, Gerd; Hofmann, Karl-Heinz (20 вересня 2019). (Macintosh; Intel Mac OS X 10_15_7) AppleWebKit/537.36 (KHTML, like Gecko) Chrome/110.0.0.0 Safari/537.36 Citoid/WMF (mailto:noc@wikimedia.org)&ssu=&ssv=&ssw=&ssx=eyJyZCI6ImlvcC5vcmciLCJ1em14IjoiN2Y5MDAwMzMxNmYwYTUtYTI1NC00MzJmLTk1ZjItYTQ4YThkOGMzMjgxMS0xNzI1MjcwODQyMTU4MC1mZTkzNjljMDQ4NTMyOGZmMTAiLCJfX3V6bWYiOiI3ZjYwMDBiYmI1MTIxMS05MGM1LTQyMjItYjlmNS03ZmEzZDM0OWEwZTgxNzI1MjcwODQyMTU4MC0yMGI4MjFlODdiZDQ3YTg1MTAifQ== Infrared Interferometric Three-dimensional Diagnosis of the Atmospheric Dynamics of the AGB Star R Dor with VLTI/AMBER*. The Astrophysical Journal. Т. 883, № 1. с. 89. doi:10.3847/1538-4357/ab3d2a. ISSN 0004-637X. Процитовано 2 вересня 2024.
{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання) - ↑ Vlemmings, W. H. T.; Khouri, T.; Beck, E. De; Olofsson, H.; García-Segura, G.; Villaver, E.; Baudry, A.; Humphreys, E. M. L.; Maercker, M. (1 травня 2018). Rotation of the asymptotic giant branch star R Doradus. Astronomy & Astrophysics (англ.). Т. 613. с. L4. doi:10.1051/0004-6361/201832929. ISSN 0004-6361. Процитовано 2 вересня 2024.