Очікує на перевірку

Repsol Honda

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Repsol Honda
Повна назваRepsol Honda Team
БазаБельгія Алст, Бельгія
КерівникиЛівіо Суппо
Сезон 2022 MotoGP
клас MotoGP
Гонщики44 Іспанія Пол Еспаргаро
93 Іспанія Марк Маркес
МотоциклHonda RC213V
Статистика виступів у MotoGP
Дебют1995
Місце в сезоні 20215
Чемпіони світу
Всього11
MotoGP/500cc1995 Австралія Мік Дуейн
1996 Австралія Мік Дуейн
1997 Австралія Мік Дуейн
1998 Австралія Мік Дуейн
1999 Іспанія Алекс Крівіль
2002 Італія Валентіно Россі
2003 Італія Валентіно Россі
2006 США Нікі Хейден
2011 Австралія Кейсі Стоунер
2013-2014,2016-2019 Іспанія Марк Маркес

Repsol Honda — офіційна заводська команда, що виступає у чемпіонаті світу з шосейно-кільцевих мотоперегонів MotoGP, утворена у співробітництві іспанської нафтової компанії «Repsol YPF» та японського виробника мотоциклів «Honda Racing Corporation». Гонщики команди завоювали 11 титулів чемпіонів світу (4 Мік Дуейн, 2 Валентіно Россі, 2 Марк Маркес, по одному Алекс Крівіль, Нікі Хейден та Кейсі Стоунер) та понад 100 перемог на етапах Гран-Прі.[1] Прийнято вважати, що «Repsol Honda» — це команда із найбільшим бюджетом у чемпіонаті MotoGP.[2]

Історія

[ред. | ред. код]
Алекс Крівіль, 1996 рік
Нікі Хейден, 2006 рік
Кейсі Стоунер, 2011 рік

У 1995 році команда увійшла в чемпіонат MotoGP з мотоциклом Honda NSR500 та трьома гонщиками у складі: Мік Дуейн, Алекс Крівіль та Шинічі Іто. У першому ж сезоні Мік Дуейн виграв чемпіонат (для себе вдруге поспіль), здобувши сім перемог на етапах; Алекс Крівіль закінчив сезон четвертим з однією перемогою, в той час як Шинічі Іто посів п'яте місце в загальному заліку.

Команда збільшила своє представництво до чотирьох мотогонщиків у 1996 році — Мік Дуейн і Алекс Крівіль їздили на Honda NSR500, а Тадаюкі Окада і Шинічі Іто сіли на Honda NSR500V. Мік Дуейн виграв свій третій чемпіонат світу з 8-ми перемогами на етапах, Алекс Крівіль зайняв друге місце з двома перемогами; Тадаюкі Окада фінішував сьомим, а Шинічі Іто — дванадцятим.

Чотири гонщики представляли Repsol Honda і в 1997 році: Мік Дуейн, Алекс Крівіль і Тадаюкі Окада на Honda NSR500, а Такума Аокі — на Honda NSR500V. Команда виграла всі 15 гонок сезону: 12 перемог здобув Мік Дуейн (перевершивши рекорд Джакомо Агостіні за кількістю перемог на етапах у одному сезоні),[3] завоювавши титул чемпіона світу; Алекс Крівіль виграв два етапи; ще на одному тріумфував Тадаюкі Окада. Гонщики Repsol Honda зайняли всі місця на подіумі на чотирьох етапах.

У 1998 році Мік Дуейн, Алекс Крівіль і Тадаюкі Окада продовжувли їздити на Honda NSR500; до них приєднався Сете Жібернау на Honda NSR500V. Мік Дуейн продовжив домінування в чемпіонаті з 8-ма перемогами і був коронований титулом чемпіона світу п'ятий раз на Гран-Прі Австралії у Філіп-Айленд, перед його рідними шанувальниками. Алекс Крівіль закінчив сезон третім у загальному заліку з 2-ма перемогами, Тадаюкі Окада фінішував восьмим, а Сете Жібернау — одинадцятим.

Склад команди залишився незмінним на 1999 рік: Мік Дуейн, Алекс Крівіль і Тадаюкі Окада продовжували їздити на Honda NSR500, Сете Жібернау — на Honda NSR500V. Під час кваліфікації на Гран-Прі Іспанії, п'ятиразовий чемпіон світу Мік Дуейн був серйозно травмований у аварії і змушений був пропустити залишок сезону та, зрештою, оголосити про завершення кар'єри гонщика. Алекс Крівіль виграв шість гонок і здобув титул чемпіона світу. Тадаюкі Окада закінчив сезон третім у загальному заліку із трьома перемогами на етапах. Сете Жібернау, який отримав Honda NSR500 після травми Дуейна, фінішував п'ятим в загальному заліку.

Алекс Крівіль, Тадаюкі Окада і Сете Жібернау представляли команду у 2000 році на Honda NSR500. 2000 рік був важким роком для команди Repsol Honda. Алекс Крівіль отримав лише одну перемогу і фінішував дев'ятим в загальному заліку. Тадаюкі Окада закінчив одинадцятим, а Сете Жібернау — п'ятнадцятим.

У 2001 році Repsol Honda була представлена Алексом Крівілем та Тору Укава. Сезон був не набагато кращим, ніж у 2000 році. Алекс Крівіль здобув лише 2 подіуми і закінчив сезон восьмим. Тору Укава посів десяте місце з одним подіумом у сезоні.

У 2002 році відбувся дебют нового класу MotoGP. До команди приєднався діючий чемпіон світу Валентіно Россі, разом з Тору Укавою вони сіли на новий байк Honda RC211V. Валентіно Россі домінував в сезоні та здобув титул чемпіона світу. Тору Укава посів третє місце в загальному заліку.

Наступного року місце Тору Укави зайняв Нікі Хейден. Валентіно Россі з дев'ятьма перемогами на етапах став чемпіоном світу в третій раз поспіль. Нікі Хейден фінішував п'ятим.

Після виходу з команди Валентіно Россі, ветеран Гран-Прі Алекс Баррос приєднався до Нікі Хейдена у 2004 році. Баррос закінчив сезон четвертим, Хейден знову став п'ятим. Обидва гонщики в сезоні здобували подіуми, але гонки не вигравали.

У 2005 році Repsol Honda була представлена Максом Бьяджі та Нікі Хейденом. Нікі Хейден здобув свою першу перемогу в MotoGP на своїй домашній гонці, Гран-Прі Сполучених штатів у Лагуна Сека, посівши третє місце в загальному заліку. Макс Бьяджі був п'ятим в чемпіонаті з чотирма подіумами.

У 2006 році до Нікі Хейдена приєднався чемпіон світу у класі 250cc Дані Педроса. Хейден лідирував у чемпіонаті протягом більшої частини сезону, але на португальському Гран-Прі партнер по команді Педроса з необережності врізався в нього. Обидва гонщики вибули з гонки і Валентіно Россі перехопив лідерство в чемпіонаті. В останній гонці сезону, Россі впав з мотоцикла. Хейден спокійно закінчив гонку на третій позиції і став чемпіоном світу. Дані Педроса фінішував у чемпіонаті п'ятим.

Той же склад команди залишився на 2007 рік. Команда використовувала новий мотоцикл Honda RC212V. Він не мав очікуваного успіху відразу, але в кінці сезону його результати були покращені. Дані Педроса здобув дві перемоги на етапах і закінчив сезон на другому місці. Нікі Хейден закінчив сезон восьмим у загальному заліку.

У 2008 році Дані Педроса і Нікі Хейден залишились у команді. Протягом сезону Педроса перейшов на шини Bridgestone і в боксі команди була встановлена стіна між гаражами Педроси і Хейдена, щоб запобігти спостереженню за даними шин. Стіна між гаражами в одній команді була вперше застосована на початку сезону між Россі і його партнером по команді Хорхе Лоренцо.[4]

У 2009 році напарником Педроси став Андреа Довіціозо. Цей рік ознаменувався повним домінуванням гонщиків команди «Fiat Yamaha Team» Валентіно Россі (який став чемпіоном) та Хорхе Лоренсо. Педроса посів в результаті третє місце, а Довіціозо — шосте.

У 2010 році Дані Педроса внаслідок травми Валентіно Россі зміг вклинитись між гонщиками Ямахи, посівши друге місце в підсумку. Андреа Довіціозо був п'ятим в загальному заліку.

В наступному сезоні до команди приєднався Кейсі Стоунер, який у першому ж сезоні виступів за Repsol Honda став чемпіоном світу; Довіціозо став третім, Педроса — четвертим. 2011 рік був одним із найвдаліших для команди за час її виступів у чемпіонаті. Honda зайняла перше місце серед команд-виробників.

У 2012 році команду залишив Андреа Довіціозо. Гонщики пересіли на мотоцикл нової розробки — Honda RC213V. На початку сезону розгорілася запекла боротьба за лідерство у чемпіонаті між обома гонщиками «Repsol Honda» Дані Педросою та Кейсі Стоунером, а також пілотом команди «Fiat Yamaha Team» Хорхе Лоренсо. У середині чемпіонату Стоунер зазнав аварії та вибув з перегонів на три етапи, що позбавило його шансів на титул. Педроса з Лоренсо продовжували боротьбу до передостаннього етапу. І хоча Педроса штампував перемоги на останніх етапах, проте прикре падіння та різниця в очках не дозволили йому наздогнати Хорхе Лоренсо. У підсумку, Дані Педроса посів друге місце, Кейсі Стоунер — третє. Проте Honda все одно зайняла перше місце серед команд-виробників.

У сезоні 2013 за команду виступали іспанці Дані Педроса та Марк Маркес (діючий чемпіон світу у класі Moto2), що зайняв місце Кейсі Стоунера, який завершив кар'єру професійного гонщика. З перших етапів Гран-Прі гонщики «Repsol Honda» включились у боротьбу за чемпіонство з обома пілотами «Yamaha Factory Racing» Хорхе Лоренсо та Валентіно Россі. Загалом вони виграли половину гонок сезону —9: на шістьох перемогу святкував Марк Маркес, Педроса — на трьох. Це дозволило Honda виграти чемпіонат виробників, а Маркесу — здобути перемогу у заліку спортсменів, ставши наймолодшим чемпіоном світу в 65-річній історії MotoGP.[5]

10 лютого 2014 року відбулось урочисте святкування з нагоди 20-річчя співпраці «Repsol YPF» з «Honda Racing Corporation». За цей час гонщики команди десять разів ставали чемпіонами світу у «королівському» класі, здобували перемоги у 124 індивідуальних гонках та 338 разів фінішували у призовій трійці.[6]

У сезоні 2014 домінування Марка Маркеса в класі продовжилось: він виграв перших 10 гонок поспіль, загалом здобувши 13 перемог та 13 поулів у 18 Гран-Прі сезоні, та став чемпіоном світу вдруге поспіль. Ще 1 перемогу здобув Дані Педроса. Це дозволило «Repsol Honda» здобути також перемогу у заліку команд.

В сезоні 2015 домінуванню «Repsol Honda» у класі настав кінець — її гонщики здобули лише 7 перемог у 18 гонках, вдовольнившись у загальному заліку лише 3-4 місцями, що дозволило команді зайняти лише 2-ге місце загального заліку.

Статистика виступів у MotoGP

[ред. | ред. код]
Сезон Клас Назва команди Мотоцикл № Гонщик Гонки Пер Под ПП НК ОГ МГ Очки Місце
2013 MotoGP Repsol Honda Team Honda RC213V 26 Іспанія Дані Педроса 17 3 13 2 4 300 3 634 1
93 Іспанія Марк Маркес 18 6 16 9 11 334 1
2014 MotoGP Repsol Honda Team Honda RC213V 26 Іспанія Дані Педроса 18 1 10 1 2 246 4 608 1
93 Іспанія Марк Маркес 18 13 14 13 12 362 1
2015 MotoGP Repsol Honda Team Honda RC213V 7 Японія Хіросі Аояма 3(5) 0 0 0 0 5 25 453 2
26 Іспанія Дані Педроса 15 2 6 1 0 206 4
93 Іспанія Марк Маркес 18 5 9 8 7 242 3

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ http://bikepost.ru/blog/motogp/26789/Dostizhenija-komandy-Honda-Repsol-108-pobed-300-podiumov-9-chempionskikh-titulov.html [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
  2. ↑ “Репсол Хонда”: новий сезон, звичні амбіції. euronews. 24.01.2013. Архів оригіналу за 2 квітня 2016. Процитовано 27.11.2013.
  3. ↑ MotoGP: Занимательная инфографика Repsol Honda (рос.) . motogonki.ru. 06.11.2013. Архів оригіналу за 15 травня 2016. Процитовано 07.11.2013.
  4. ↑ Brivio: Fiat Yamaha wall stays, but the competitiveness is normal. MotoGP.com. 27 листопада 2008. Архів оригіналу за 29 березня 2012. Процитовано 1 грудня 2008.
  5. ↑ MotoGP: Сезон рекордов Марка Маркеса (рос.) . MOTOGONKI.RU. 10.11.2013. Архів оригіналу за 1 жовтня 2017. Процитовано 05.12.2013.
  6. ↑ Repsol Honda Team celebrates 20th anniversary. motogp.com (англ.) . Dorna Sports. 10.02.2014. Архів оригіналу за 13 листопада 2014. Процитовано 10.02.2014.

Зовнішні посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Repsol_Honda&oldid=41952265