Repsol Honda
 | |
| Повна назва | Repsol Honda Team |
|---|---|
| База | .svg){kind=small} Алст, Бельгія |
| Керівники | Альберто Пуч |
| Сезон 2022 MotoGP | |
| клас MotoGP | |
| Гонщики | 10  Лука Маріні36  Жоан Мір |
| Мотоцикл | Honda RC213V |
| Статистика виступів у MotoGP | |
| Дебют | 1995 |
| Місце в сезоні 2024 | 11 |
| Чемпіони світу | |
| Всього | 11 |
| MotoGP/500cc | 1995 .svg){kind=small} Мік Дуейн1996 Мік Дуейн1997 Мік Дуейн1998 Мік Дуейн1999 Алекс Крівіль2002 Валентіно Россі2003 Валентіно Россі2006  Нікі Хейден2011 Кейсі Стоунер2013-2014,2016-2019 Марк Маркес |
Repsol Honda — офіційна заводська команда, що виступає у чемпіонаті світу з шосейно-кільцевих мотоперегонів MotoGP, утворена у співробітництві іспанської нафтової компанії «Repsol YPF» та японського виробника мотоциклів «Honda Racing Corporation». Гонщики команди завоювали 11 титулів чемпіонів світу (4 Мік Дуейн, 2 Валентіно Россі, 2 Марк Маркес, по одному Алекс Крівіль, Нікі Хейден та Кейсі Стоунер) та понад 100 перемог на етапах Гран-Прі.[1] Прийнято вважати, що «Repsol Honda» — це команда із найбільшим бюджетом у чемпіонаті MotoGP.[2]
.jpg)
У 1995 році команда увійшла в чемпіонат MotoGP з мотоциклом Honda NSR500 та трьома гонщиками у складі: Мік Дуейн, Алекс Крівіль та Шинічі Іто. У першому ж сезоні Мік Дуейн виграв чемпіонат (для себе вдруге поспіль), здобувши сім перемог на етапах; Алекс Крівіль закінчив сезон четвертим з однією перемогою, в той час як Шинічі Іто посів п'яте місце в загальному заліку.
Команда збільшила своє представництво до чотирьох мотогонщиків у 1996 році — Мік Дуейн і Алекс Крівіль їздили на Honda NSR500, а Тадаюкі Окада і Шинічі Іто сіли на Honda NSR500V. Мік Дуейн виграв свій третій чемпіонат світу з 8-ми перемогами на етапах, Алекс Крівіль зайняв друге місце з двома перемогами; Тадаюкі Окада фінішував сьомим, а Шинічі Іто — дванадцятим.
Чотири гонщики представляли Repsol Honda і в 1997 році: Мік Дуейн, Алекс Крівіль і Тадаюкі Окада на Honda NSR500, а Такума Аокі — на Honda NSR500V. Команда виграла всі 15 гонок сезону: 12 перемог здобув Мік Дуейн (перевершивши рекорд Джакомо Агостіні за кількістю перемог на етапах у одному сезоні),[3] завоювавши титул чемпіона світу; Алекс Крівіль виграв два етапи; ще на одному тріумфував Тадаюкі Окада. Гонщики Repsol Honda зайняли всі місця на подіумі на чотирьох етапах.
У 1998 році Мік Дуейн, Алекс Крівіль і Тадаюкі Окада продовжувли їздити на Honda NSR500; до них приєднався Сете Жібернау на Honda NSR500V. Мік Дуейн продовжив домінування в чемпіонаті з 8-ма перемогами і був коронований титулом чемпіона світу п'ятий раз на Гран-Прі Австралії у Філіп-Айленд, перед його рідними шанувальниками. Алекс Крівіль закінчив сезон третім у загальному заліку з 2-ма перемогами, Тадаюкі Окада фінішував восьмим, а Сете Жібернау — одинадцятим.
Склад команди залишився незмінним на 1999 рік: Мік Дуейн, Алекс Крівіль і Тадаюкі Окада продовжували їздити на Honda NSR500, Сете Жібернау — на Honda NSR500V. Під час кваліфікації на Гран-Прі Іспанії, п'ятиразовий чемпіон світу Мік Дуейн був серйозно травмований у аварії і змушений був пропустити залишок сезону та, зрештою, оголосити про завершення кар'єри гонщика. Алекс Крівіль виграв шість гонок і здобув титул чемпіона світу. Тадаюкі Окада закінчив сезон третім у загальному заліку із трьома перемогами на етапах. Сете Жібернау, який отримав Honda NSR500 після травми Дуейна, фінішував п'ятим в загальному заліку.
Алекс Крівіль, Тадаюкі Окада і Сете Жібернау представляли команду у 2000 році на Honda NSR500. 2000 рік був важким роком для команди Repsol Honda. Алекс Крівіль отримав лише одну перемогу і фінішував дев'ятим в загальному заліку. Тадаюкі Окада закінчив одинадцятим, а Сете Жібернау — п'ятнадцятим.
У 2001 році Repsol Honda була представлена Алексом Крівілем та Тору Укава. Сезон був не набагато кращим, ніж у 2000 році. Алекс Крівіль здобув лише 2 подіуми і закінчив сезон восьмим. Тору Укава посів десяте місце з одним подіумом у сезоні.
У 2002 році відбувся дебют нового класу MotoGP. До команди приєднався діючий чемпіон світу Валентіно Россі, разом з Тору Укавою вони сіли на новий байк Honda RC211V. Валентіно Россі домінував в сезоні та здобув титул чемпіона світу. Тору Укава посів третє місце в загальному заліку.
Наступного року місце Тору Укави зайняв Нікі Хейден. Валентіно Россі з дев'ятьма перемогами на етапах став чемпіоном світу в третій раз поспіль. Нікі Хейден фінішував п'ятим.
Після виходу з команди Валентіно Россі, ветеран Гран-Прі Алекс Баррос приєднався до Нікі Хейдена у 2004 році. Баррос закінчив сезон четвертим, Хейден знову став п'ятим. Обидва гонщики в сезоні здобували подіуми, але гонки не вигравали.
У 2005 році Repsol Honda була представлена Максом Бьяджі та Нікі Хейденом. Нікі Хейден здобув свою першу перемогу в MotoGP на своїй домашній гонці, Гран-Прі Сполучених штатів у Лагуна Сека, посівши третє місце в загальному заліку. Макс Бьяджі був п'ятим в чемпіонаті з чотирма подіумами.
У 2006 році до Нікі Хейдена приєднався чемпіон світу у класі 250cc Дані Педроса. Хейден лідирував у чемпіонаті протягом більшої частини сезону, але на португальському Гран-Прі партнер по команді Педроса з необережності врізався в нього. Обидва гонщики вибули з гонки і Валентіно Россі перехопив лідерство в чемпіонаті. В останній гонці сезону, Россі впав з мотоцикла. Хейден спокійно закінчив гонку на третій позиції і став чемпіоном світу. Дані Педроса фінішував у чемпіонаті п'ятим.
Той же склад команди залишився на 2007 рік. Команда використовувала новий мотоцикл Honda RC212V. Він не мав очікуваного успіху відразу, але в кінці сезону його результати були покращені. Дані Педроса здобув дві перемоги на етапах і закінчив сезон на другому місці. Нікі Хейден закінчив сезон восьмим у загальному заліку.
У 2008 році Дані Педроса і Нікі Хейден залишились у команді. Протягом сезону Педроса перейшов на шини Bridgestone і в боксі команди була встановлена стіна між гаражами Педроси і Хейдена, щоб запобігти спостереженню за даними шин. Стіна між гаражами в одній команді була вперше застосована на початку сезону між Россі і його партнером по команді Хорхе Лоренцо.[4]
У 2009 році напарником Педроси став Андреа Довіціозо. Цей рік ознаменувався повним домінуванням гонщиків команди «Fiat Yamaha Team» Валентіно Россі (який став чемпіоном) та Хорхе Лоренсо. Педроса посів в результаті третє місце, а Довіціозо — шосте.
У 2010 році Дані Педроса внаслідок травми Валентіно Россі зміг вклинитись між гонщиками Ямахи, посівши друге місце в підсумку. Андреа Довіціозо був п'ятим в загальному заліку.
В наступному сезоні до команди приєднався Кейсі Стоунер, який у першому ж сезоні виступів за Repsol Honda став чемпіоном світу; Довіціозо став третім, Педроса — четвертим. 2011 рік був одним із найвдаліших для команди за час її виступів у чемпіонаті. Honda зайняла перше місце серед команд-виробників.
У 2012 році команду залишив Андреа Довіціозо. Гонщики пересіли на мотоцикл нової розробки — Honda RC213V. На початку сезону розгорілася запекла боротьба за лідерство у чемпіонаті між обома гонщиками «Repsol Honda» Дані Педросою та Кейсі Стоунером, а також пілотом команди «Fiat Yamaha Team» Хорхе Лоренсо. У середині чемпіонату Стоунер зазнав аварії та вибув з перегонів на три етапи, що позбавило його шансів на титул. Педроса з Лоренсо продовжували боротьбу до передостаннього етапу. І хоча Педроса штампував перемоги на останніх етапах, проте прикре падіння та різниця в очках не дозволили йому наздогнати Хорхе Лоренсо. У підсумку, Дані Педроса посів друге місце, Кейсі Стоунер — третє. Проте Honda все одно зайняла перше місце серед команд-виробників.
У сезоні 2013 за команду виступали іспанці Дані Педроса та Марк Маркес (діючий чемпіон світу у класі Moto2), що зайняв місце Кейсі Стоунера, який завершив кар'єру професійного гонщика. З перших етапів Гран-Прі гонщики «Repsol Honda» включились у боротьбу за чемпіонство з обома пілотами «Yamaha Factory Racing» Хорхе Лоренсо та Валентіно Россі. Загалом вони виграли половину гонок сезону —9: на шістьох перемогу святкував Марк Маркес, Педроса — на трьох. Це дозволило Honda виграти чемпіонат виробників, а Маркесу — здобути перемогу у заліку спортсменів, ставши наймолодшим чемпіоном світу в 65-річній історії MotoGP.[5]
10 лютого 2014 року відбулось урочисте святкування з нагоди 20-річчя співпраці «Repsol YPF» з «Honda Racing Corporation». За цей час гонщики команди десять разів ставали чемпіонами світу у «королівському» класі, здобували перемоги у 124 індивідуальних гонках та 338 разів фінішували у призовій трійці.[6]
У сезоні 2014 домінування Марка Маркеса в класі продовжилось: він виграв перших 10 гонок поспіль, загалом здобувши 13 перемог та 13 поулів у 18 Гран-Прі сезоні, та став чемпіоном світу вдруге поспіль. Ще 1 перемогу здобув Дані Педроса. Це дозволило «Repsol Honda» здобути також перемогу у заліку команд.
В сезоні 2015 домінуванню «Repsol Honda» у класі настав кінець — її гонщики здобули лише 7 перемог у 18 гонках, вдовольнившись у загальному заліку лише 3-4 місцями, що дозволило команді зайняти лише 2-ге місце загального заліку.
| Сезон | Клас | Назва команди | Мотоцикл | № | Гонщик | Гонки | Пер | Под | ПП | НК | ОГ | МГ | Очки | Місце |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 2013 | MotoGP | Repsol Honda Team | Honda RC213V | 26 | Дані Педроса
|
17 | 3 | 13 | 2 | 4 | 300 | 3 | 634 | 1 |
| 93 | Марк Маркес
|
18 | 6 | 16 | 9 | 11 | 334 | 1 | ||||||
| 2014 | MotoGP | Repsol Honda Team | Honda RC213V | 26 | Дані Педроса
|
18 | 1 | 10 | 1 | 2 | 246 | 4 | 608 | 1 |
| 93 | Марк Маркес
|
18 | 13 | 14 | 13 | 12 | 362 | 1 | ||||||
| 2015 | MotoGP | Repsol Honda Team | Honda RC213V | 7 |  Хіросі Аояма
|
3(5) | 0 | 0 | 0 | 0 | 5 | 25 | 453 | 2 |
| 26 | Дані Педроса
|
15 | 2 | 6 | 1 | 0 | 206 | 4 | ||||||
| 93 | Марк Маркес
|
18 | 5 | 9 | 8 | 7 | 242 | 3 |
- ↑ http://bikepost.ru/blog/motogp/26789/Dostizhenija-komandy-Honda-Repsol-108-pobed-300-podiumov-9-chempionskikh-titulov.html [Архівовано 29 листопада 2014 у Wayback Machine.] (рос.)
- ↑ “Репсол Хонда”: новий сезон, звичні амбіції. euronews. 24.01.2013. Архів оригіналу за 2 квітня 2016. Процитовано 27.11.2013. [Архівовано 2 квітня 2016 у Wayback Machine.]
- ↑ MotoGP: Занимательная инфографика Repsol Honda (рос.) . motogonki.ru. 06.11.2013. Архів оригіналу за 15 травня 2016. Процитовано 07.11.2013.
- ↑ Brivio: Fiat Yamaha wall stays, but the competitiveness is normal. MotoGP.com. 27 листопада 2008. Архів оригіналу за 29 березня 2012. Процитовано 1 грудня 2008. [Архівовано 2012-03-29 у Wayback Machine.]
- ↑ MotoGP: Сезон рекордов Марка Маркеса (рос.) . MOTOGONKI.RU. 10.11.2013. Архів оригіналу за 1 жовтня 2017. Процитовано 05.12.2013.
- ↑ Repsol Honda Team celebrates 20th anniversary. motogp.com (англ.) . Dorna Sports. 10.02.2014. Архів оригіналу за 13 листопада 2014. Процитовано 10.02.2014. [Архівовано 13 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- Сторінка команди [Архівовано 16 грудня 2013 у Wayback Machine.] на офіційному сайті Repsol YPF (англ.)
- [1] [Архівовано 21 січня 2013 у Wayback Machine.] Офіційний сайт Honda для команди мото Гран-Прі (англ.)