Перейти до вмісту

Surkov leaks

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

У 2016 році українські кібер-активісти зламали електронну пошту приймальні Владислава Суркова і оприлюднили дані, які, зокрема, містили дані щодо участі Росії у створенні і керуванні маріонетковими республіками на Донбасі. Ця подія отримала назву Surkov leaks.

Історія

[ред. | ред. код]

25 жовтня 2016 року український кіберальянс хакерських груп КіберХунта (CyberHunta), FalconsFlame, RUH8 і TRINITY передали спільноті ІнформНапалм дамп із поштової скрині prm_surkova@gov.ru, адреси приймальні Владислава Суркова, що охоплює період вересня 2013 — листопада 2014 року сукупним розміром майже 1 ГБ. Матеріали періоду 2015—2016 років були передані спецслужбам для проведення розслідування[1].

26 жовтня група Беллінгкет оприлюднила аналіз дампу. Більшість листів є вхідними. Переважна більшість з них — буденне листування, копії статей зі ЗМІ, короткі огляди ситуації у Південній Осетії, Абхазії, Молдові та Україні, а також листи, пов'язані з веденням бізнесу в РФ. Інтерес представляють листи, пов'язані з фігурантами та подіями війни на Донбасі. У листі за 13 травня 2014 року від Marshall Group, компанії Костянтина Малофєєва, пропонується список кандидатів в «уряд ДНР», зокрема Ігор Гіркін, Денис Пушилін та Олександр Захарченко, які пізніше справді обійняли ці посади. 14 червня Денис Пушилін повідомляє про список втрат за період 26 травня — 6 червня 2014 року, де серед інших згадується і загибель псковського десантника, ймовірно з 76-ї десантно-штурмової дивізії. У листі від 16 червня Пушилін прислав кошторис на утримання інформаційних ресурсів і «міністерств ДНР». 25 серпня 2014 року на пошту надіслано лист від Віталія Лейбіна, редактора видання «Російський репортер», — звернення до української влади від «громадськості Донбасу», яке через деякий час з невеликими змінами було оприлюднене низкою російських ЗМІ, зокрема і Russia Today.[2]

Surkov leaks 2

[ред. | ред. код]

У листопаді 2016 Інформнапалм повідомив про другу частину зламу, де було представлено матеріали в основному з електронної скриньки pochta_mg@mail.ru. Дамп містить листи раннього періоду (2013-2014 років) і свіжіші архіви за 2015-2016 роки. У дампі 336 вхідних та 87 надісланих повідомлень. Загальний об’єм дампу — 340 Мб.[3]

Автентичність

[ред. | ред. код]

25 жовтня група Беллінгкет визнала дамп пошти достовірним.[4][5] Визнала достовірним вміст і факт взлому і Атлантична рада, аналітичний центр США.[6]

26 жовтня Роман Бурко уточнив, що «скани Закарпаття» (план «Шатун») і злам пошти Суркова (Surkov leaks), які були оприлюднені за день до того, 24 жовтня, є окремими подіями. «Скани» не були присутніми у дампі поштової скрині, а тому коментувати їх достовірність спільнота ІнформНапалм не має змоги.[7]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Злом Суркова: хактивісти кіберальянсу передали докази злому помічника президента РФ (1 Гб даних). Архів оригіналу за 13 серпня 2017. Процитовано 15 листопада 2016.
  2. Аналіз злитого листування Суркова [Архівовано 20 червня 2017 у Wayback Machine.] // bellingcat, 26 жовтня 2016
  3. SurkovLeaks (part 2): хактивісти опублікували новий дамп пошти приймальні Суркова - InformNapalm.org (Українська). InformNapalm.org (Українська) (укр.). 3 листопада 2016. Архів оригіналу за 13 серпня 2017. Процитовано 3 лютого 2017.
  4. InfoResist.org. В Bellingcat назвали подлинными письма из «взломанной» почты Суркова | ФОТО. InfoResist. Архів оригіналу за 15 жовтня 2020. Процитовано 15 листопада 2016.
  5. @DFRLab (25 жовтня 2016). Breaking Down the Surkov Leaks – DFRLab. Medium. Архів оригіналу за 28 жовтня 2016. Процитовано 15 листопада 2016.
  6. Kramer, Andrew E. (27 жовтня 2016). Ukrainian Hackers Release Emails Tying Top Russian Official to Uprising. The New York Times. ISSN 0362-4331. Архів оригіналу за 17 листопада 2016. Процитовано 15 листопада 2016.
  7. Цензор.НЕТ. SurkovLeaks: отделите котлеты от мух. Цензор.НЕТ (ru-RU) . Архів оригіналу за 16 листопада 2016. Процитовано 15 листопада 2016.

Матеріали

[ред. | ред. код]