Перейти до вмісту

VERITAS (космічний апарат)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

VERITAS — запропонований концепт місії NASA, Лабораторії Реактивного Руху для фотографування у високій роздільній здатності поверхні Венери. Комбінація топографії планети і фотографій забезпечить знання про Венеру щодо тектонічної історії і історії бомбардування її поверхні небесними тілами, час і механізм вулканічної активності, і процеси у мантії планети, що відповідають за виверження вулканів.

Огляд місії

[ред. | ред. код]
Це приклад вигляду поверхні Венери, який заснований на даних радіолокаційних відображень, зроблених КА. Нова глобальна карта, яка буде зроблена, дозволить порівняти їх одну з одною.
Порівняння радіолокаційних зображень Венери і Землі

Місія була обрана 30 вересня 2015 року як півфіналіст для місії № 13 космічної програми «Discovery»[1] Переможець буде обраний у вересні 2016 року,[2] і має бути готовий до запуску до кінця 2021 року.[3][4] Головний керівник місії — Сюзанна Смрекар з Лабораторії Реактивного Руху, NASA. ЛРР забезпечить підтримку місії.

Наукові цілі

[ред. | ред. код]

VERITAS має зробити глобальну топографічну мапу високої роздільної здатності і сфотографувати поверхню Венери, зробити перші мапи деформацій поверхні і глобальний склад поверхні,[5] термічний коефіцієнт випромінювання, і гравітаційне поле. Також метою є спроба визначення який шлях здійснила вода у історії Венери. Також, отримання поточних даних щодо вулканічної активності і місія зможе з'ясувати, чи обмежений поточний вулканізм мантійним плюмом або поширений більш широко. Світлини високої роздільної здатності можливо буде отримати при суміщенні радару Х діапазону, використовуючи його як однопрохідний інтерферометричний апертурний радар[6] разом з багатоспектральним інфрачервоним випромінювачем з можливістю картографування. VERITAS створить топографічну карту поверхні з роздільною здатністю 250 м і 5 м по вертикалі, і зафіксує радіолокаційні зображення з 30 м просторовою роздільною здатністю.[5]

Цілі[6]
  1. зрозуміти еволюцію геології Венери
  2. встановити які геологічні процеси відбуваються на даний час на планеті
  3. знайти свідоцтва залишків води у минулому чи її присутність зараз

Наукове навантаження

[ред. | ред. код]

Головні цілі місії будуть досягнуті за рахунок двох наукових інструментів і наукових досліджень протягом 2 років на орбіті.[7]

  • VEM (Venus Emissivity Mapper) — Картограф. Картографування поверхні використовуючи шість спектральних діапазонів у п'яти атмосферних вікнах, які видно через хмари.[7] Буде забезпечений Німецьким Аерокосмічним Центром.[8]
  • VISAR (Venus Interferometric Synthetic Aperture Radar) — створить цифрову модель рельєфу з точністю 250 м по горизонталі і 5 м у висоту.[6]

Гравітаційні наукові дослідження здійснюватимуться з використанням телекомунікаційної системи космічного апарату. Конструкція апарату також дає можливість відправити на борту наносупутники в атмосферу Венери, маючи мас-спектрометр на борту для взяття зразків благородних газів і ізотопів.[7] NASA таким чином відпрацьовує опцію ОДТ (Опція Демонстрації Технології)[9] Вона названа «Стріла Купідона» наносупутники будуть мати на борту лінійні іонні пастки мас-спектрометра і входитимуть в атмосферу Венери (назва — «скіммер»)[9].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Brown, Dwayne C.; Cantillo, Laurie (30 вересня 2015). NASA Selects Investigations for Future Key Planetary Mission. NASA News. Washington, D.C. Архів оригіналу за 1 жовтня 2015. Процитовано 1 жовтня 2015.
  2. ↑ Small Bodies Dominate NASA's Latest Discovery Competition. SpaceNews.com. 7 липня 2015. Архів оригіналу за 4 січня 2017. Процитовано 9 серпня 2015.
  3. ↑ Clark, Stephen (24 лютого 2014). NASA receives proposals for new planetary science mission. Space Flight Now. Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 25 лютого 2015.
  4. ↑ Kane, Van (2 грудня 2014). Selecting the Next Creative Idea for Exploring the Solar System. Planetary Society. Архів оригіналу за 20 жовтня 2019. Процитовано 10 лютого 2015.
  5. ↑ а б Hensley, S.; Smrekar, S. E (2012). VERITAS: A Mission Concept for the High Resolution Topographic Mapping and Imaging of Venus. American Geophysical Union Fall Meeting 2012. NASA. Процитовано 1 жовтня 2015.
  6. ↑ а б в Paller, M.; Figueroa, H.; Freeman, A. та ін. (2015). VISAR: A Next Generation Inteferometric Radar for Venus Exploration (PDF). Venus Lab and Technology Workshop (2015). Universities Space Research Association. Архів оригіналу (PDF) за 28 вересня 2020. Процитовано 6 вересня 2016. {{cite conference}}: Явне використання «та ін.» у: |last4= (довідка)
  7. ↑ а б в Freeman, A.; Smrekar, S. (9 червня 2015). VERITAS – a Discovery-class Venus surface geology and geophysics mission (PDF). 11th Low Cost Planetary Missions Conference. Berlin, Germany. Архів оригіналу (PDF) за 9 березня 2021. Процитовано 6 вересня 2016.
  8. ↑ Helbert, J. (19 вересня 2013). Observing the surface of Venus after VIRTIS on VEX: new concepts and laboratory work. Infrared Remote Sensing and Instrumentation XXI. San Diego, USA. Архів оригіналу (PDF) за 4 жовтня 2015. Процитовано 6 вересня 2016.
  9. ↑ а б Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016. Процитовано 2 вересня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання

[ред. | ред. код]
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=VERITAS_(космічний_апарат)&oldid=37637975