VERITAS (космічний апарат)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

VERITAS — запропонований концепт місії NASA, Лабораторії Реактивного Руху для фотографування у високій роздільній здатності поверхні Венери. Комбінація топографії планети і фотографій забезпечить знання про Венеру щодо тектонічної історії і історії бомбардування її поверхні небесними тілами, час і механізм вулканічної активності, і процеси у мантії планети, що відповідають за виверження вулканів.

Огляд місії

[ред. | ред. код]
Це приклад вигляду поверхні Венери, який заснований на даних радіолокаційних відображень, зроблених КА. Нова глобальна карта, яка буде зроблена, дозволить порівняти їх одну з одною.
Порівняння радіолокаційних зображень Венери і Землі

Місія була обрана 30 вересня 2015 року як півфіналіст для місії № 13 космічної програми «Discovery»[1] Переможець буде обраний у вересні 2016 року,[2] і має бути готовий до запуску до кінця 2021 року.[3][4] Головний керівник місії — Сюзанна Смрекар з Лабораторії Реактивного Руху, NASA. ЛРР забезпечить підтримку місії.

Наукові цілі

[ред. | ред. код]

VERITAS має зробити глобальну топографічну мапу високої роздільної здатності і сфотографувати поверхню Венери, зробити перші мапи деформацій поверхні і глобальний склад поверхні,[5] термічний коефіцієнт випромінювання, і гравітаційне поле. Також метою є спроба визначення який шлях здійснила вода у історії Венери. Також, отримання поточних даних щодо вулканічної активності і місія зможе з'ясувати, чи обмежений поточний вулканізм мантійним плюмом або поширений більш широко. Світлини високої роздільної здатності можливо буде отримати при суміщенні радару Х діапазону, використовуючи його як однопрохідний інтерферометричний апертурний радар[6] разом з багатоспектральним інфрачервоним випромінювачем з можливістю картографування. VERITAS створить топографічну карту поверхні з роздільною здатністю 250 м і 5 м по вертикалі, і зафіксує радіолокаційні зображення з 30 м просторовою роздільною здатністю.[5]

Цілі[6]
  1. зрозуміти еволюцію геології Венери
  2. встановити які геологічні процеси відбуваються на даний час на планеті
  3. знайти свідоцтва залишків води у минулому чи її присутність зараз

Наукове навантаження

[ред. | ред. код]

Головні цілі місії будуть досягнуті за рахунок двох наукових інструментів і наукових досліджень протягом 2 років на орбіті.[7]

  • VEM (Venus Emissivity Mapper) — Картограф. Картографування поверхні використовуючи шість спектральних діапазонів у п'яти атмосферних вікнах, які видно через хмари.[7] Буде забезпечений Німецьким Аерокосмічним Центром.[8]
  • VISAR (Venus Interferometric Synthetic Aperture Radar) — створить цифрову модель рельєфу з точністю 250 м по горизонталі і 5 м у висоту.[6]

Гравітаційні наукові дослідження здійснюватимуться з використанням телекомунікаційної системи космічного апарату. Конструкція апарату також дає можливість відправити на борту наносупутники в атмосферу Венери, маючи мас-спектрометр на борту для взяття зразків благородних газів і ізотопів.[7] NASA таким чином відпрацьовує опцію ОДТ (Опція Демонстрації Технології)[9] Вона названа «Стріла Купідона» наносупутники будуть мати на борту лінійні іонні пастки мас-спектрометра і входитимуть в атмосферу Венери (назва — «скіммер»)[9].

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Brown, Dwayne C.; Cantillo, Laurie (30 вересня 2015). NASA Selects Investigations for Future Key Planetary Mission. NASA News. Washington, D.C. Архів оригіналу за 1 жовтня 2015. Процитовано 1 жовтня 2015.
  2. Small Bodies Dominate NASA's Latest Discovery Competition. SpaceNews.com. 7 липня 2015. Архів оригіналу за 4 січня 2017. Процитовано 9 серпня 2015.
  3. Clark, Stephen (24 лютого 2014). NASA receives proposals for new planetary science mission. Space Flight Now. Архів оригіналу за 8 листопада 2020. Процитовано 25 лютого 2015.
  4. Kane, Van (2 грудня 2014). Selecting the Next Creative Idea for Exploring the Solar System. Planetary Society. Архів оригіналу за 20 жовтня 2019. Процитовано 10 лютого 2015.
  5. а б Hensley, S.; Smrekar, S. E (2012). VERITAS: A Mission Concept for the High Resolution Topographic Mapping and Imaging of Venus. American Geophysical Union Fall Meeting 2012. NASA. Процитовано 1 жовтня 2015.
  6. а б в Paller, M.; Figueroa, H.; Freeman, A. та ін. (2015). VISAR: A Next Generation Inteferometric Radar for Venus Exploration (PDF). Venus Lab and Technology Workshop (2015). Universities Space Research Association. Архів оригіналу (PDF) за 28 вересня 2020. Процитовано 6 вересня 2016. {{cite conference}}: Явне використання «та ін.» у: |last4= (довідка)
  7. а б в Freeman, A.; Smrekar, S. (9 червня 2015). VERITAS – a Discovery-class Venus surface geology and geophysics mission (PDF). 11th Low Cost Planetary Missions Conference. Berlin, Germany. Архів оригіналу (PDF) за 9 березня 2021. Процитовано 6 вересня 2016.
  8. Helbert, J. (19 вересня 2013). Observing the surface of Venus after VIRTIS on VEX: new concepts and laboratory work. Infrared Remote Sensing and Instrumentation XXI. San Diego, USA. Архів оригіналу (PDF) за 4 жовтня 2015. Процитовано 6 вересня 2016.
  9. а б Архівована копія (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 5 березня 2016. Процитовано 2 вересня 2016.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)

Посилання

[ред. | ред. код]