Маціорськ

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Маціорськ
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Кам'янець-Подільський район
Громада Новоушицька селищна громада
Основні дані
Засноване 1760
Населення 215
Площа 1,073 км²
Густота населення 225,54 осіб/км²
Поштовий індекс 32636
Телефонний код +380 3847
Географічні дані
Географічні координати 48°41′36″ пн. ш. 27°23′47″ сх. д. / 48.69333° пн. ш. 27.39639° сх. д. / 48.69333; 27.39639Координати: 48°41′36″ пн. ш. 27°23′47″ сх. д. / 48.69333° пн. ш. 27.39639° сх. д. / 48.69333; 27.39639
Середня висота
над рівнем моря
226 м
Відстань до
обласного центру
121 км
Відстань до
районного центру
26 км
Найближча залізнична станція Дунаївці
Відстань до
залізничної станції
76 км
Місцева влада
Адреса ради 32660, Хмельницька обл., Новоушицький р-н, с.Вільховець, вул.Молодіжна,24
Карта
Маціорськ. Карта розташування: Україна
Маціорськ
Маціорськ
Маціорськ. Карта розташування: Хмельницька область
Маціорськ
Маціорськ
Мапа
Мапа

Маціо́рськ (інші назви Маціурське, Матерське) — село в Україні, у Новоушицькій селищній територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. До адміністративної реформи 19 липня 2020 року село належало до Новоушицького району[1]. Населення становить 215 осіб (зі 120 дворів).

Загальні відомомсті[ред. | ред. код]

Річка Матірка
Річка Матірка

Околицями села протікає річка Матірка, що бере початок поблизу села Любомирівки та впадає в одну з численних заток Дністра. Фізично селище розміщується на кордоні Хмельниччини з Вінницькою обл., своїм західним боком воно переходить у Вільховець, на півдні ж розташоване село Нова Гута.

Історія[ред. | ред. код]

Поселення Маціорськ дуже давнє. Тут були відомі селища: Борщова, Балин, Миколина, Осичина, Тараща, Долина, Поруби. Наприкінці XVII ст. (1672-1699рр) тут побували турки — це була їхня фортеця. Наразі від неї залишився лише турецький вал.

На даній території було знайдено скіфське городище VII-VIII ст до н.е. У 1898 р. тут розкопали два наконечника стріли - один ромбоподібний, інший тригранний, якісної обробки, наконечник списа (чотиригранний) та тонку бойову сокиру.

Населення[ред. | ред. код]

Мова[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[2]:

Мова Відсоток
українська 99,59%
російська 0,41%

Символіка[ред. | ред. код]

Герб[ред. | ред. код]

Щит у золотій оправі, фон – блакитного кольору. У верхній частині, по кутах, зображено два жовтих сонця, що символізують дві релігійні громади села. По середині щита навхрест зображено козацька шабля та рушниця, як символ козацьких битв на території. У нижній частині блакитною лінією відділено водойма, яка знаходяться біля села. Три пагорби зеленого кольору – горбиста місцевість.

Прапор[ред. | ред. код]

Прямокутне полотнище складається з трьох частин. Верхня частина прапора блакитного кольору, середня – зеленого кольору, нижня – синього кольору. Блакитний колір символізує колір неба, вдосконалення духу. Зелений колір – пагорби, горбисту місцевість. Синій колір – водойма, яка знаходяться біля села.

Світлини[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

  • Поділля — історико-географічна область.
  • Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
  • Подільський говір — різновид говорів української мови.
  • Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.

Примітки[ред. | ред. код]

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]