Отроків

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Отроків
Герб Прапор
Вигляд на село
Вигляд на село
Вигляд на село
Країна Україна Україна
Область Хмельницька область
Район Кам'янець-Подільський район
Громада Новоушицька селищна громада
Основні дані
Засноване 1786
Населення 557
Площа 1,647 км²
Густота населення 338,19 осіб/км²
Поштовий індекс 32620
Телефонний код +380 3847
Географічні дані
Географічні координати 48°47′47″ пн. ш. 27°07′01″ сх. д. / 48.79639° пн. ш. 27.11694° сх. д. / 48.79639; 27.11694Координати: 48°47′47″ пн. ш. 27°07′01″ сх. д. / 48.79639° пн. ш. 27.11694° сх. д. / 48.79639; 27.11694
Середня висота
над рівнем моря
242 м
Водойми Ушиця
Місцева влада
Адреса ради 32620, Хмельницька обл., Новоушицький р-н, с. Отроків
Карта
Отроків. Карта розташування: Україна
Отроків
Отроків
Отроків. Карта розташування: Хмельницька область
Отроків
Отроків
Мапа
Мапа

CMNS: Отроків у Вікісховищі

Отро́ків — село в Україні, у Новоушицькій селищній територіальній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.

Назва[ред. | ред. код]

Існують три версії походження назви села:

  • легенда, пов´язана з трьома хлопцями (отроками)
  • по назві річки Отроківки, джерело якої знаходиться в отроківському яру
  • завдяки печерному скіту, у якому проживали ченці XVI-XVII ст.

Географія[ред. | ред. код]

Подільське село Отроків розташоване на високому березі річки Ушиця у яру річки знаходиться село Притулівка, яке межує з Отроковом. Відстань до районного центру шосейними шляхами 61,5 кілометра.

Клімат[ред. | ред. код]

Отроків знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом. Але діяльність людини досить часто призводить до екоциду, поганих змін та глобального потепління. Рівень наповнення річок водою по області становить лише 20 % від необхідного стандарту, значна частина земної поверхні стає посушливою. Для покращення ситуації варто було б проводити ревайлдинг, відновлювати екосистеми та лісові насадження.

Історія[ред. | ред. код]

Гравюра замок в Отрокові
Фото замку, Варшава, 1929 рік

Археологічні знахідки, що зберігаються у Новоушицькому селищному музеї — кам'яні скребки, наконечники до стріл, проколки,— свідчать, що люди оселилися в цих землях ще в епоху мезоліту (середня кам'яна доба). Є також знахідки черняхівської культури (ІІ–V ст. н.е.).

Існує версія, що Отроківський замок, рештки мурів і одна башта якого уціліли й до наших часів, був заснований у Литовську добу (ХІІІ-XIV ст.).

Село Отроків засновано у XVII столітті на місці невеличкого хутору.

Відомо, що 1736 році Миньковецький ключ купив польський магнат Войцех Мархоцький.

У 1788 році село Отроків отримав у спадщину племінник Войцеха Мархоцького — Ігнацій Сцибор-Мархоцький, засновник так званої Миньковецької держави. У цей час Отроків досяг найбільшого розквіту, він займав друге місце за значимістю у Миньковецькому ключі після Миньківців і вважався найрозкішнішою резиденцією Ігнація Сцибор-Мархоцького.

У цей час був перебудований або збудований величний замок у середньовічному стилі, закладено парк. Замок згорів під час пожежі 1826 року.

У 1807 році в селі зведена православна церква святої Параскеви.

Після того як Російська імперія конфіскувала маєток в сина Ігнація, Кароля Мархоцького, село перейшло у власність роду Стадницьких.

У кінці ХІХ століття у маєтку графа Владислава Стадницького зберігалася бібліотека з великою кількістю стародруків, переважно релігійного змісту, багата колекція рукописів, цінна колекція польської нумізматики та галерея сімейних портретів родини Стадницьких, а також дві картини пензля відомого польського художника доби романтизму Януарія Суходольського. Також у маєтку була конюшня з породистими конями. У селі працювала шахта по видобутку фосфатів[1].

Внаслідок поразки Перших визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.

Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. Багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання, проти радянської влади.

Жителі зазнали сталінських репресій, потерпали від голодомору 1932–33 років.

По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.

З 1991 року в складі незалежної України.

20 серпня 2015 року шляхом об'єднання сільських рад, село увійшло до складу Новоушицької селищної громади.[2] Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.

До адміністративної реформи 19 липня 2020 року село належало до Новоушицького району, після увійшло до складу Кам'янець-Подільського району[3].

Наш час[ред. | ред. код]

Станом на 1 лютого 2007 року:

  • кількість дворів 268
  • кількість населення 552, у т. ч.:
    • дітей дошкільного віку 18
    • дітей шкільного віку 57
    • громадян пенсійного віку 129

Символіка[ред. | ред. код]

Герб[ред. | ред. код]

Щит поділений на дві частини. Верхня частина лазурового кольору, на якій зображено три соснові гілочки – це символ хвойного лісу, який росте на території. Біла горизонтальна смужка – дорога до маєтку, що веде через ліс та має давню назву «Біла Вежа». У центрі щита зображені ворота білого кольору – це в'їзна брама маєтку пана Мархоцького.

Прапор[ред. | ред. код]

Прямокутне полотнище, яке поділене на три прямокутні частини. Верхня частина – блакитного кольору, середня – білого, нижня – зеленого із маєтком пана Мархоцького по центру. Блакитний колір символізує небо та вдосконалення духу. Білий колір - дорога до маєтку, що веде через ліс та має давню назву «Біла Вежа».

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Пам'ятки архітектури:

  • Отроківський замок (ХІІІ-XIV ст.)
  • тріумфальна арка XVIII-XIX ст.;
  • в'їзна брама на форум XVIII-XIX ст.; ;
  • колодязь на форумі XVIII-XIX ст.;
  • замкова башта та рештки замкових мурів;
  • руїни поміщицького маєтку XX;
  • церква Параскеви Сербської 1807 р. с залишками фресок;
  • млин XIX ст.

Пам'ятки садово-паркового мистецтва:

Парк в Отрокові
  • дві штучні печери-гроти, одна з яких правдоподібно створена з печерного скиту XV-XVI ст.;
  • Отроківський дендропарк XVIII-XIX ст.;
  • руїни альтанки над нижньою гротою (XVIII-XIX ст.).

Пам'ятки природи:

  • камінь-скеля «Сивий монах»;
  • джерело під назвою «Голова»;
  • 200-річний велетенський бук.


Світлини[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

  • Поділля — історико-географічна область.
  • Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
  • Подільський говір — різновид говорів української мови.
  • Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich, Tom VII - wynik wyszukiwania - DIR. dir.icm.edu.pl. с. 762. Процитовано 10 липня 2022.
  2. Рішення Хмельницької обласної ради від 20 серпня 2015 року № 47-34/2015 «Про утворення Новоушицької селищної об'єднаної територіальної громади і призначення перших місцевих виборів депутатів Новоушицької селищної ради об'єднаної територіальної громади та Новоушицького селищного голови»
  3. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

Посилання[ред. | ред. код]