Балеарський діалект

Балеарський діалект
кат. català balear
Поширення діалекту на мапі каталанських країн
Поширена в	Балеарські острови
Регіон	Балеарські острови
Носії	746,792
Писемність	латинське письмо
Класифікація	Індоєвропейська сім'я Романська група Західнороманська підгрупа Галло-іберійська підгрупа Окситано-романська підгрупа Каталанська Східнокаталанські діалекти каталанської мови
Офіційний статус
Регулює	Інститут каталонських студій
Коди мови
ISO 639-1	ca
ISO 639-2	cat

Балеа́рський діале́кт або острівни́й діале́кт (кат. català balear) — діалект каталанської мови, поширений на Балеарських островах (острови Мальорка, Менорка та Ібіца). Цей діалект входить до групи східних діалектів каталанської мови.

Каталанською мовою на Балеарських островах говорять 746,792 осіб, що становить 87,6 % населення.

Субдіалекти балеарського діалекту

Балеарський діалект налічує три субдіалекти — мальоркський (о-в Мальорка), меноркський (о-в Менорка) та айбіський (о-в Ібіца).

Походження діалекту

Основу сучасного населення Балеарських островів склали каталаномовні переселенці з сучасних кумарок Алт-Ампурда та Баш-Ампурда, а також з Русільйону. Балеарський діалект зберігає деякі риси говорів цих районів.

Фонетика

• Наголошені голосні
  • Перехід у нейтральний [ə] наголошеного e, що походить з закритого латинського e (раніше ця риса була притаманна усім східнокаталанським діалектам): tauleta [təwˈlətə], vermell [vərˈməj]. На частині острова Менорка, маленькій частині острова Ібіца та у невеликому регіоні на острові Мальорка найтральний наголошений [ə] переходить у відкрите [ɛ].
  • У групі дієслово + слабкий займенник наголос переходить на займенник (за виключенням айбіського субдіалекту), наприклад comprar-ne вимовляється [komprər'nə] або [komprən'nə].
• Ненаголошені голосні
  • Зникнення a у словах, де наголос ставиться не за загальними правилами (тобто там, де наголос позначається на письмі), якщо ці слова закінчуються на ia: glòria [ˈglɔɾi] (на більшій частині Мальорки).
  • Стягнення груп gua та qua до go та ko, якщо на них не падає наголос (та у будь-якій позиції на Ібіці): aigo, llengo, colque тощо.
  • У мальоркському субдіалекті ненаголошене o не переходить в u. У муніципалітеті Солья (кат. Sóller), у меноркському та айбіському субдіалектах ненаголошене o переходить в u, як і в решті східнокаталанських діалектів. У частині Мальорки o переходить в u, якщо у наступному складі є [i] або [u] (conill, comú).
• Приголосні
  • У балеарському діалекті фіксується «йодизація», тобто перехід [λ] в [j]: cella [ˈsəjə], tallar [təˈja].
  • Відсутнє явище «бетацизму», тобто v не переходить у b.
  • Кінцеве r вимовляється лише в деяких словах: per, pur, sor та неологізмах.
  • У мальоркському та меноркському субдіалектах фіксуються численні випадки асиміляції приголосних, наприклад cap moix вимовляється cam moix.

Морфологія та синтаксис

• Широко вживається артикль «салат»: es, sa, ses, s'. У деяких субдіалектах артикль чоловічого роду es вживається у формі so після amb. Не зважаючи на це, у деяких сталих виразах вживаються нормативні артиклі el та la: la mar, el bisbe, el Barça, la setmana que ve тощо (у деяких муніципалітетах артикль «салат» вживається завжди, наприклад у Сольї (кат. Sóller) кажуть es carrer de sa mar. У муніципалітеті Пульєнса (кат. Pollença) артикль «салат» не вживають.
• Артиклі en, n' (перед голосною) та na вживаються перед власними іменами.
• Фіксується випадіння кінцевого -o у дієсловах першої особи однини.
• Дієслова першої дієвідміни (на -ar) мають закінчення, що відрізняються від парадигми у літературній мові (у першій та другій особах множини — cantam i cantau, imperfet de subjuntiu — cantàs, cantassis або cantasses тощо).
• Порядок слабких займенників перед дієсловом змінюється у комбінації двох займенників: la me dóna, el se menja замість me la dóna, se'l menja, однак me'n dóna та se'n menja.

Лексика

• Регіоналізми
  • al·lot (замість noi — «хлопець»), ca або cus, cussa (замість gos, gossa — «пес»), moix (замість gat — «кіт»), cercar, besada, brossat (замість mató — «білий сир»), capell (замість barret) тощо.
• Варіанти літературної норми
  • cotxo (у літературній мові вживаніше cotxe — «авто, машина»), sebre (saber — «знати»), veïnat (veí — «сусіда»).

Балеарський діалект як окрема романська мова

Дехто вважає, що каталанська мова, якою говорять на Балеарських островах, є окремою мовою (самоназва — балеарська мова, «са лє́нґо балеа́», кат. Sa Llengo Baléà). Зокрема існує маловпливова «Академія балеарської мови» (кат. S'Academia de sa Llengo Baléà), яка взяла на себе функції регулювання мови. Окремішність мови островів від каталанської мови не визнається ані урядом Балеарських островів, ані більшістю філологів-романістів.

Див. також

• Діалекти каталанської мови
• Каталанська мова
• Валенсійська мова

Західна група Північно-західний діалект Рібагорський субдіалект Пальяський субдіалект Льєйдський субдіалект Північноваленсійський (ебрський або валенсійський перехідний) діалект Валенсійський перехідний (або каталанський туртозький) субдіалект Кастельйоський (або власне північноваленсійський) субдіалект Валенсійський (південнокаталанський) діалект Субдіалект (діалект) апічат або центральноваленсійський субдіалект (діалект) Південноваленсійський субдіалект (діалект) (на його основі створено валенсійську мову у відповідності до норми «AVL», що регулюється «Валенсійською мовною академією») Алаканський субдіалект (діалект) Мальоркський субдіалект (діалект) у муніципалітетах Тарбена та Ла-Валь-де-Ґалінера

Східна група Північнокаталанський (русільйонський) діалект Капсійський субдіалект (субдіалект Капсі) Центральнокаталанський або центральний діалект (на його основі створено літературну каталанську мову у відповідності до норми «IEC», що регулюється «Інститутом каталонських студій») Субдіалект салат Барселонський субдіалект Таррагонський субдіалект Субдіалект шіпелья Північний перехідний субдіалект Балеарський (острівний) діалект Мальорський субдіалект Манорський субдіалект Айбіський субдіалект Алґерський діалект

Посилання

• The importance of being Onset [Архівовано 24 липня 2015 у Wayback Machine.]. (англ.)