Бедриківці (Чортківський район)
село Бедриківці | |
---|---|
Країна | Україна |
Область | Тернопільська область |
Район | Чортківський район |
Тер. громада | Заліщицька міська громада |
Код КАТОТТГ | UA61060170020018162 |
Основні дані | |
Засноване | 1438 |
Населення | 1 661 |
Територія | 17.535 км² |
Густота населення | 95.07 осіб/км² |
Поштовий індекс | 48605 |
Телефонний код | +380 3554 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 48°41′34″ пн. ш. 25°46′51″ сх. д. / 48.69278° пн. ш. 25.78083° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря |
208 м[1] |
Водойми | Тупа |
Відстань до районного центру |
7 км |
Найближча залізнична станція | Заліщики |
Відстань до залізничної станції |
7 км |
Місцева влада | |
Адреса ради | 48600, Тернопільська обл., Чортківський р-н., м. Заліщики, вул. С. Бандери, 40 |
Карта | |
Мапа | |
|
Бе́дриківці — село в україні, у Заліщицькій міській громаді Чортківського району Тернопільської області. До 2020 - адміністративний центр сільської ради.
До села приєднано хутори Жиравка, Левонівка та Мулінівка.
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Заліщицької міської громади.[2]
Розташоване в долині річки Тупа — притоки Серету. Населення — 1757 осіб (2003).
Загальна площа — 2129 га. Кількість дворів — 538.
На території Бедриківців в 1880-х роках виявлено трипільське поселення, розвідками знайдено розписну кераміку, вироби з кременю. Давньоруський могильник розміщений у полі. На могильнику знаходяться грунтові, рядові та підплитові поховання. Відкрив могильник у 1899 році Й. Шомбаті; досліджував В. Деметрикевич.[3] Також виявлено археологічні пам'ятки голіградської культури.
Перша писемна згадка — 1438 під назвою Бедрихівці. 1453 згадані в історичних документах як місто.
1469 — власність Міхала з Бучача[4].
Після татарських нападів Бедриківці занепали, 1649 про них згадано як село у зв'язку з участю селян у повстанні.
У 1899—1939 роках діяло товариство «Просвіта».
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[5]:
Мова | Кількість | Відсоток |
---|---|---|
українська | 1664 | 99.82% |
російська | 3 | 0.18% |
Усього | 1667 | 100% |
- церква святого архистратига Михаїла (1833, мурована, ПЦУ);
- церква святого архістратига Михаїла (УГКЦ);
- каплиця (1990; відновлена);
- «фігура» Божої Матері (1993).
- Ботанічна пам'ятка природи місцевого значення «Стінка-Криве».
- Дорошівський дендропарк
Римсько-католицька каплиця[6], пам'ятка архітектури місцевого значення[7]. Розташована на місцевому цвинтарі[6].
Збудована з тесаного каменю у 1904 році коштом Пузинів і Бруніцьких. Згодом перебувала у власности княгині Пузини з Гвіздця, потім — Стеллі фон Турнау, баронесі Ватман[6].
У 1915 році російське військо забрало дзвони (один з них називався «Святого Алоїзія» та був освячений о. Юзефом Адамським)[6].
Насипано:
- могилу загиблим у І світовій війні угорським воїнам (1915)
- символічну могилу УСС (1992)
Встановлено:
- пам'ятний знак полеглим у німецько-радянській війні воїнам-односельцям (1985)
- пам'ятний хрест на відзнаку проголошення незалежності України (1992)
- пам'ятний хрест на місці боїв УПА (1993)
- хрест і капличку на честь скасування панщини (1994; відновлено).
Діють загальноосвітня школа І-ІІ ступенів, Будинок народної творчості, бібліотека, музей історії села.
Працюють ПАП «Бедриківське» і «Янтар».
- Малащук Роман-Богдан Іванович — діяч ОУН, соратник Степана Бандери, голова «Ліги визволення України».
- лікар, громадсько-політичний діяч Роман Яросевич,[8]
- громадський діяч, господарник С. Кобіс,
- поет-пісняр Ігор Стратій,
- журналіст Ярослав Бачинський[9],
- розкопки провадив Юрій Малєєв.
-
Дорога в село
-
Церква Святого Михаїла (1823)
-
Церква Архистратига Михаїла (нова)
-
Символічна могила в честь захисників України
-
Придорожня капличка
- ↑ weather.in.ua. Архів оригіналу за 2 лютого 2017. Процитовано 17 лютого 2011.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 22 жовтня 2021.
- ↑ admin. Археологія та стародавня історія Заліщицького району | Замки, відпочинок, оздоровлення, зцілення в Галичині (укр.). Процитовано 22 березня 2021.
- ↑ Akta grodzkie i ziemskie, T.12, s.329, № 3428 (лат.)
- ↑ а б в г Лист Заліщицької міської ради від 12 жовтня 2021 року № 03-23.
- ↑ Лист Тернопільської ОДА від 23 червня 2021 року № 02-5124/42.
- ↑ Мельничук Б., Уніят В. Іван Франко і Тернопільщина. — Тернопіль : Тернограф, 2012. — С. 272. — ISBN 978-966-457-087-6.
- ↑ "Я просто люблю «Вільне життя плюс» [Архівовано 29 липня 2017 у Wayback Machine.] // Вільне життя плюс. — 2016. — 30 травня.
- Безгубенко О., Бойко В., Коропецька У., Олійник В. Бедриківці // Тернопільщина. Історія міст і сіл : у 3 т. — Тернопіль : ТзОВ «Терно-граф», 2014. — T. 2 : Г — Л. — С. 150—152. — ISBN 978-966-457-228-3.
- Костинюк І., Уніят В. Бедриківці // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2004. — Т. 1 : А — Й. — С. 95. — ISBN 966-528-197-6.
Зовнішні відеофайли | |
---|---|
До кінця жовтня запрацює оновлена школа у селі Бедриківці Заліщицького району на YouTube // Телекомпанія TV-4, 21 жовтня 2015. |
- Bedrykowce nad Dupą // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1880. — Т. I. — S. 124. (пол.)
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
- Населені пункти України, засновані 1438
- Населені пункти Заліщицької міської громади
- Села Тернопільської області
- Колишні міста Тернопільської області
- Поселення Трипільської культури Тернопільської області
- Поселення Гава-голіградської культури
- Населені пункти Чортківського району
- Бедриківці (Чортківський район)