Перейти до вмісту

Острівок (Шептицький район)

Координати: 50°21′40″ пн. ш. 23°52′34″ сх. д. / 50.36111° пн. ш. 23.87611° сх. д. / 50.36111; 23.87611
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Острівок (Червоноградський район))
село Острівок
Країна Україна Україна
Область Львівська
Район Шептицький
Тер. громада Белзька міська громада
Код КАТОТТГ UA46120010170022327
Основні дані
Населення 139
Площа 0,43 км²
Густота населення 323,26 осіб/км²
Поштовий індекс 80067
Телефонний код +380 3257
Географічні дані
Географічні координати 50°21′40″ пн. ш. 23°52′34″ сх. д. / 50.36111° пн. ш. 23.87611° сх. д. / 50.36111; 23.87611
Середня висота
над рівнем моря
204 м
Місцева влада
Адреса ради 80067, Львівська обл., Шептицький р-н, с. Домашів
Староста Білоус Є.
Карта
Острівок. Карта розташування: Україна
Острівок
Острівок
Острівок. Карта розташування: Львівська область
Острівок
Острівок
Мапа
Мапа

Остріво́к (колишні назви — Остобіж, Остробіж, Остробуж) — село в Україні, у Белзькій міській громаді Шептицького району Львівської області. Населення становить 139 осіб.

Назва

[ред. | ред. код]

У 1989 році назву села Островок було змінено на одну літеру.[1]

Історія

[ред. | ред. код]

На 1 січня 1939 року в селі мешкало 770 осіб, з них 590 українців-греко-католиків, 90 українців-римокатоликів, 10 євреїв, 30 німців, 10 поляків, 40 польських колоністів міжвоєнного періоду[2]. Місцева греко-католицька парафія належала до Угнівського деканату Перемишльської єпархії. Село входило до ґміни Брукенталь Равського повіту Львівського воєводства Польської республіки. Після анексії СРСР Західної України в 1939 році село включене до Угнівського району Львівської області.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Картка постанови. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 27 жовтня 2019.
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939 = Ethnic groups of the South-Western Ukraine (Halyčyna-Galicia) 1.1.1939: нац. статистика Галичини / Володимир Кубійович; vorwort G. Stadtmuller. — Вісбаден : Отто Ґаррасовіц, 1983. — С. 65.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]