Мігель Анхель Бріндісі
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Мігель Бріндісі у 1974 році. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Особисті дані | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Народження | 8 жовтня 1950 (74 роки) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Буенос-Айрес, Аргентина | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Зріст | 175 см | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Вага | 70 кг | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Громадянство |  Аргентина
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Позиція | півзахисник | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Юнацькі клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| 1966-1967 | «Уракан»
| |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Професіональні клуби* | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Національна збірна | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Тренерська діяльність** | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Звання, нагороди | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
| Нагороди |
Outstanding Citizen of Buenos Airesd (листопад 2019) | |||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
* Ігри та голи за професіональні клуби | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|
** Тільки на посаді головного тренера. | ||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
Мігель Анхель Бріндісі (ісп. Miguel Ángel Brindisi, нар. 8 жовтня 1950, Буенос-Айрес) — аргентинський футболіст, що грав на позиції півзахисника. Футболіст року в Аргентині (1973). По завершенні ігрової кар'єри — тренер.
Виступав, зокрема, за клуб «Уракан», а також національну збірну Аргентини.
Народився 8 жовтня 1950 року в районі Буенос-Айреса Альмагро, проте футбольну кар'єру починав у команді з іншого району, Парке-Патрісіос, в «Уракані». З цією командою він завоював єдиний в історії клубу чемпіонський титул у професіональну еру — чемпіонат Метрополітано 1973 року[1][2], за підсумками якого гравця визнали найкращим футболістом Аргентини та другим найкращим гравцем Південної Америки після Пеле[3]. Роком раніше Бріндісі став найкращим бомбардиром першості. Загалом у складі «Уракана» був одним з головних бомбардирів команди, маючи середню результативність на рівні 0,48 гола за гру першості.
У 1976 році Мігель перейшов в іспанський «Лас-Пальмас». У місцевій Прімері Бріндісі дебютував 5 вересня 1976 року матчем проти «Барселони» (0:4). У своєму першому сезоні аргентинець виступив у 30 іграх, забивши 8 голів, а «Лас-Пальмас» посів 4-е місце і кваліфікувався до Кубка УЄФА. Наступного року «Лас-Пальмас» фінішував 7-м в іспанській Ла Лізі, втім вийшов у фінал Кубка Іспанії 1978 року, де Бріндісі забив гол, але команда програла «Барселоні» 1:3. Найкращим сезоном для Бріндісі був останній, 1978/79, коли він забив 14 голів у 30 іграх. Востаннє в Прімері він зіграв 3 червня 1979 року, «Райо Вальєкано» (1:2), провівши загалом у цьому турнірі 92 гри, в яких він забив 29 голів, після чого повернувся в «Уракан».
У 1981—1982 роках Бріндісі грав за «Бока Хуніорс», у складі якої виграв свій другий титул чемпіона Аргентини у 1981 році[4]. У переможному турнірі Бріндісі забив 16 голів, лише на один менше, ніж головна зірка команди Дієго Марадона. Через два роки аргентинець виграв свій третій Національний чемпіонат, цього разу у складі уругвайського «Насьйоналя».
Завершив ігрову кар'єру у команді «Расінг» (Авельянеда), за яку виступав протягом сезону 1984 року.
1969 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Аргентини. Протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 6 років, провів у її формі 47 матчів, забивши 16 голів[5].
У складі збірної був учасником чемпіонату світу 1974 року у ФРН. На турнірі Бріндісі провів чотири матчі, причому гру другого етапу проти збірної Бразилії він провів з капітанською пов'язкою. У ній він забив свій єдиний м'яч на «мундіалі», проте Аргентинці поступилися з рахунком 1:2[6].
Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 1986 року, очоливши тренерський штаб клубу «Алумні» (Вілья-Марія), після чого тренував гватемальський «Мунісіпаль», з яким двічі поспіль у 1987 та 1988 роках ставав чемпіоном країни.
1989 року став головним тренером еквадорської команди «Барселона» (Гуаякіль), яку того ж року привів до чемпіонського титулу, а у 1990 році він вивів клуб у фінал Кубка Лібертадорес — це був перший вихід у фінал головного південноамериканського клубного турніру для еквадорських команд[7]. 1991 року знову став з командою чемпіоном Еквадору. Після цих успіхів він переїхав до Іспанії, де тренував свій колишній клуб «Лас-Пальмас».
1992 року прийняв пропозицію очолити збірну Гватемали[8], з якою брав участь у невдалому для команди відборі на чемпіонат світу 1994 року
У 1994—1995 роках він очолював «Індепендьєнте», з яким він виграв у 1994 році Клаусуру та Суперкубок Лібертадорес 1994 (перемігши в фіналі «Бока Хуніорс») і в 1995 році Рекопу Південної Америки, перемігши володаря Кубка Лібертадорес «Велес Сарсфілд». Потім він тренував класичного суперника «Індепендьєнте», «Расінг» (Авельянеда), з яким став віце-чемпіоном Апертури 1995 року.
Згодом Бріндісі знову недовго попрацював зі збірною Гватемали[9], після чого повернувся до Іспанії, де очолював «Еспаньйол». З 2001 року знову працював на батьківщині, очолюючи клуби «Уракан», «Ланус» та «Бока Хуніорс».
Протягом 2004—2004 років очолював тренерський штаб гватемальського клубу «Коммунікасьйонес», а потім очолив мексиканський «Атлас», з яким вийшов у чвертьфінал Кубка Лібертадорес 2008 року, в якому програв своєму попередньому клубу «Бока Хуніорс». 4 вересня того ж року він залишив посаду в «Атласі», а через три місяці був представлений новим головним тренером клубу «Хагуарес Чьяпас» у тій самій країні. 4 травня 2009 року його було звільнено, після того, як клуб програв 1:5 «Пачуці», а команда мала серію з 4 поразок та нічиєї.
20 вересня 2010 року повернувся до «Уракана»[10], звідки він подав у відставку 22 лютого 2011 року, заявивши про погані результати та залишивши команду в зоні вильоту.
15 квітня 2013 року він повернувся до «Індепендьєнте» з метою врятувати команду від вильоту, але досягти цього Бріндісі досягти не вдалося.
- Чемпіон Аргентини (2):
- Чемпіон Гватемали (2):
- Чемпіон Еквадору (2):
- Чемпіон Аргентини (1):
- Володар Суперкубка Лібертадорес (1):
- Переможець Рекопи Південної Америки (1):
- Найкращий бомбардир чемпіонату Аргентини: Метрополітано 1972 (21 гол)
- Футболіст року в Аргентині: 1973[11]
- ↑ Huracán 73 [Архівовано 1 лютого 2019 у Wayback Machine.] on El Gráfico, 2008
- ↑ El fútbol hecho fantasía [Архівовано 7 березня 2021 у Wayback Machine.], Clarín, 7 September 2002
- ↑ South American Player of the Year 1973 [Архівовано 12 січня 2016 у Wayback Machine.]. RSSSF.com
- ↑ Boca '81 [Архівовано 19 лютого 2019 у Wayback Machine.] on El Gráfico web
- ↑ rsssf: Argentina record international players. Архів оригіналу за 13 січня 2010. Процитовано 28 серпня 2020.
- ↑ World Cup 1974 finals (англ.). Rec.Sport.Soccer Statistics Foundation. 1999. Архів оригіналу за 29 липня 2014. Процитовано 15 жовтня 2015.
- ↑ Tonio Cisneros Ponce (30 апреля 2015). Miguel Ángel Brindisi: «Barcelona es un grande» (ісп.). eluniverso.com. Архів оригіналу за 17 жовтня 2017. Процитовано 15 жовтня 2015.
- ↑ Guatemala, 100 años de fútbol — Municipal (ісп.). Prensa Libre. Архів оригіналу за 9 December 2006. Процитовано 10 грудня 2006.
- ↑ Guatemala, 100 años de fútbol — Técnicos en la historia (ісп.). Prensa Libre. Архів оригіналу за 19 November 2006. Процитовано 10 грудня 2006.
- ↑ Brindisi reemplazó a Rivoira a pura velocidad. Clarín (ісп.). Архів оригіналу за 3 березня 2016. Процитовано 21 September 2010.
- ↑ José Luis Pierrend (16 gennaio 2009). rsssf.com (ред.). Argentina - Player of the Year (англ.). Процитовано 24 maggio 2010.
- Мігель Анхель Бріндісі на сайті ФІФА (англ.)
- Мігель Анхель Бріндісі на сайті transfermarkt.com (англ.)
- Мігель Анхель Бріндісі на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
- Мігель Анхель Бріндісі на сайті BDFutbol.com (англ.)
 | |
|---|---|
| Спорт | |
| Словники та енциклопедії | |
| Нормативний контроль |
1 Карневалі (в) • 2 Аяла • 3 Бабінгтон • 4 Бальбуена • 5 Бархас • 6 Бріндісі • 7 Карраскоса • 8 Часаррета • 9 Гларія • 10 Ередія • 11 Гаусман • 12 Фільйоль (в) • 13 Кемпес • 14 Перфумо • 15 Пой • 16 Са • 17 Скео • 18 Тельч • 19 Тоньєрі • 20 Вольфф • 21 Санторо (в) • 22 Ясальде • Тренер: Владислао Кап | | |
 | ||
- Народились 8 жовтня
- Народились 1950
- Тренери ФК «Еспаньйол»
- Аргентинські футболісти
- Аргентинські футбольні тренери
- Гравці збірної Аргентини з футболу
- Гравці чемпіонату світу з футболу 1974
- Футболісти «Уракана»
- Футболісти «Лас-Пальмаса»
- Футболісти «Бока Хуніорс»
- Футболісти «Уніона» (Санта-Фе)
- Футболісти «Насьйоналя» (Монтевідео)
- Футболісти «Расинга» (Авельянеда)
- Тренери ФК «Мунісіпаль»
- Тренери ФК «Барселона» (Гуаякіль)
- Тренери ФК «Лас-Пальмас»
- Тренери збірної Гватемали з футболу
- Тренери ФК «Індепендьєнте» (Авельянеда)
- Тренери ФК «Уракан»
- Тренери ФК «Расинг» (Авельянеда)
- Тренери ФК «Ланус»
- Тренери ФК «Бока Хуніорс»
- Тренери ФК «Атлас»
- Тренери ФК «Чьяпас»
- Аргентинські футбольні легіонери
- Футбольні легіонери в Іспанії
- Футбольні легіонери в Уругваї
- Уродженці Буенос-Айреса
- Тренери ФК «Комунікасьйонес»
- Тренери розіграшу Золотого кубка КОНКАКАФ з футболу 1998