Бог ся рождає
«Бог ся ражда́є»[1] — українська колядка в обробці Остапа Нижанківського (1862—1919).
Текст коляди поширювався у рукописних кантичках з другої половини XIX століття, в 1886 році був опублікований у львівському перевиданні "Богогласника" (№57).
За мотивами євангельського сюжету про народження Ісуса Христа у Вифлеємі. У колядці згадуються Марія, Йосип, ангели, три волхви з дарунками, пастирі.
- Бог ся раждає, хто ж 'Го може знати!
- Ісус 'Му ім'я, а Марія — Мати!
Приспів:
- Тут Ангели чудяться,
- Рожденного бояться.
- А віл стоїть, трясеться,
- Осел смутно пасеться.
- Пастиріє клячуть,
- В плоті Бога бачуть
- Тут же, тут же, тут же, тут же, тут!
- Марія 'Му Мати прекрасно співає,
- А хор ангельський Їй допомагає.
Приспів.
- Йосиф старенький колише Дитятко:
- "Люляй же, люляй, мале Отрочатко!"
Приспів.
- Царі зі сходу славу днесь голосять,
- Ладан і смирну, золото приносять.
Приспів.
- А пастиріє к Ньому прибігають,
- І яко царя свойого вітають.
Приспів.
- І ми днесь, браття, к Ньому прибігаймо.
- Рожденному Богу хвалу, честь віддаймо.[2]
На мелодію колядки «Бог ся раждає» виконується також різдвяна пісня «Нині рождество Божого Дитяти». Лейтмотив — зустріч Різдва всіма українцями разом: лемками, подоляками, волиняками, бойками, полтавцями і гуцулами.
- Нині рождество Божого Дитяти,
- Браття-українці йдуть Його вітати.
Приспів:
- Тутки лемки співають, подоляки їм грають.
- Волиняк щось міркує, бойко легко танцює,
- Полтавець плясає, гуцул трембітає.
- Трара, трара, трара, ра-ра-ра.
- Чути довкола любі жарти, сміхи,
- Ісус маленький в ручки б'є з утіхи.
Приспів.
- Ісусе маленький, бався разом з нами,
- З Івасями та і з Михасями.
Приспів.
- Ісусе маленький, мило нам всміхнися,
- В кожній потребі за нас заступися.
Приспів.
- Ісусе маленький, і Пречиста Мати,
- Дозвольте Україні кращу долю мати.[3]
Приспів:
На цю ж мелодію виконується упівська повстанська колядка «Бог ся раждає!»
- Бог ся раждає! Хто ж то може знати?
- Дніпр розбудився, ожили Карпати,
- Дністер хвилею шумить,
- Чорне море гомонить,
- На Поліссі гомін йде,
- Кубань плеще і гуде,
- В Києві озвались дзвони,
- Загули луги й загони.
- Всюди, всюди чути гамір, сміх.
- Йосиф старенький колише Дитятко,
- На сопілці грає мале гуцулятко.
- Їдуть бойки на санях,
- А гуцули в кресанях,
- Поліщуки в личаках,
- А кияни в чобітках.
- Їдуть, їдуть з України
- До Господньої Дитини.
- Дари, дари з собою везуть.
- Ірод московський думав обдурити,
- Червону зірку хотів засвітити.
- А нам її не треба,
- Хочем світла із неба,
- Хочем щастя у наш край,
- Ти нам, Боже, помагай.
- Благослови, Божий Сину,
- Нашу неньку Україну.
- Волю й долю Ти для неї дай.
- Текст з рукописного співанника 1870-х років, опублікований Михайлом Грушевським:[4]
- Бог раждается, хто ж то может знати?
- Імя єму Ісус, Марія му мати.
- Тут ангели чудяться,
- Рожденного бояться,
- Бавол стоїть – трясеться,
- Осел смутно пасет ся,
- Пастушкови клянчать,
- В плоти Бога бачать
- Тут же, тут же, тут же, тут же, тут.
- Панна пречиста так єму співає,
- І хор архангельський так допомагає.
- Люляй же, мой сину, а не на віки,
- Бо потом возьмеш з пекла чоловіки!
- Тріє царіє от восток приходять,
- Ливан, смирно, злато дари му приносять.
- Іосиф старец колише дитятко,
- Нинай же, нинай, мале пахолятко!
- А пастиріє к нему прибігають,
- Яко Пана своєго витають.
- Правда, же не знали и ангели ціло,
- Же Бог взяв на себе человіческоє тіло.
- І ми всі вірні к нему прибігаймо,
- Нарожденному Богу хвалу отдаймо!
- Тут ангели чудяться,
- Рожденного бояться,
- Бовол стоїть – трясеться,
- Осел смутно пасеться,
- Пастушкові клянчать,
- В плоти Бога бачать
- Тут же, тут же, тут же, тут же, тут.
- ↑ Це оригінальна назва колядки, нині ж поширена назва «Бог ся рождає» виникла як псевдоцерковнослов'янізм під впливом російської мови; Юрій Шевельов писав про це в монографії «Історична фонологія української мови»: «Російське походження сучасних церковнослов'янізмів прозраджують такі форми, як "огонь... рождається з землі" (Тичина 1923). Справжня церковнослов'янська форма мала б вигляд раждаєт(ься).» (стор. 134 українського перекладу)
- ↑ Слова колядки «Бог ся раждає, хто ж Го може знати!». Архів оригіналу за 5 січня 2011. Процитовано 26 грудня 2010.
- ↑ Антологія лемківської пісні. - Львів, "Афіша", 2005. - С. 17. Архів оригіналу за 26 грудня 2012. Процитовано 26 грудня 2010.
- ↑ Михайло Грушевський «Кілька духовних віршів з Галичини»/ ЗНТШ, т. XIV, 1896, [Miscell.] стор. 5—6.
| Персоналії | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| Місця | |||||
| Календар | |||||
| Традиції |
| ||||
| Різдвяні страви |
| ||||
| Пісні |
| ||||
| За країною | |||||