Болградський район (1940—2020)

Болградський район
ліквідована адміністративно-територіальна одиниця
Герб Прапор
Колишній район на карті Ізмаїльська область →  Одеська область
Основні дані
Країна:	СРСР ( УРСР) →  Україна
Область:	Ізмаїльська область →  Одеська область
Код КОАТУУ:	5121400000
Утворений:	11 листопада 1940 року
Ліквідований:	17 липня 2020 р.
Населення:	66458 (на 1 липня 2020)
Площа:	1364 км²
Густота:	48,7 осіб/км²
Тел. код:	+380-4846
Поштові індекси:	68700—68752
Населені пункти та ради
Районний центр:	м. Болград
Міські ради:	1
Сільські ради:	18
Міста:	1
Села:	21
Районна влада
Вебсторінка:	Болградська РДА Болградська районна рада
Адреса:	68702, Одеська область, Болградський р-н, м. Болград, пр. Соборний, 149
Мапа
Болградський район у Вікісховищі

Болгра́дський райо́н — колишня адміністративна одиниця на півдні Одеської області України. Адміністративний центр — місто Болград.

Географія

Площа району становила 1 465 км².

Водний фонд Болградського району становив 5167 га. Площа озера Ялпуг на території району — 3854 га. Озеро є єдиним джерелом питної води для міста Болград. На території району розташовані 20 ставків і 5 водосховищ. Територією району протікають 4 малі річки: Ялпуг, Великий Катлабуг, Малий Катлабуг і Ташбунар. Загальна протяжність малих річок і струмків на території району — 378 км. Для забезпечення господарських і питних потреб населення в районі є 49 артезіанських свердловин, 241 шахтний колодязь загального користування й 11 каптажів.

На території району створені ландшафтні заказники місцевого значення Виноградівка та Тополине, ентомологічний заказник місцевого значення Жовтневий.

Районом проходить залізниця Рені—Кишинів, автодороги державного значення E87 (Одеса—Рені), Ізмаїл—Кишинів (Молдова).

Район межує: на півночі — з Тарутинським районом, на сході — з Арцизьким, на півдні — з Ізмаїльським і Ренійським районами Одеської області, на заході — з Республікою Молдова.

• 
  Берег озера Ялпуг
• 
  Долина р. Малий Катлабуг
• 
  Долина р. Великий Катлабуг біля с. Городнє

Історія

На початку XIX століття тисячі болгар, рятуючись від турецького гніту, втікали в Буджак, приєднаний 1812 року до Російської імперії. На цих землях болгарські поселенці знаходили нову батьківщину, мали змогу мирно жити й працювати. Їх наділяли землею, давали позики на облаштування господарства, звільняли на 10 років від державних податків. В господарстві переважало хліборобство і вівчарство.

У 1818 році було утворено Бессарабське болгарське управління задунайськими переселенцями. У зв'язку з цим населені пункти, утворені до того часу, увійшли до складу Ізмаїльського округу Болгарського уводу.

За ініціативою графа Івана Інзова у 1821–1823 роках було засновано місто Болград, яке стало центром болгарських колоній і водночас — важливим торговим і ремісничим центром цілої Бессарабії.

Болградський район утворено 1940 року, після того, як Буджак був приєднаний до складу СРСР. Перед тим ці землі входили до складу Румунії (1918—1940).

Адміністративний устрій

На території району розташовані 22 населені пункти.

У районі 21 територіальна громада, інтереси яких представляють районна, міська та 18 сільських рад.

Адміністративним, господарським і культурним центром району є місто Болград, засноване у 1821 році бессарабським генерал-губернатором Іваном Інзовим. Розташоване воно на східному березі озера Ялпуг, за 7 кілометрів від однойменної залізничної станції та за 234 км — від обласного центру м. Одеса.

Районний центр сполучений з усіма населеними пунктами району дорогами з твердим покриттям.

• 
  Вид на Банівку
• 
  Центральна вулиця, Владичень
• 
  Типовий албанський будинок, Каракурт
• 
  Околиці Криничного

Економіка

Основною економічною діяльністю Болградського району є виробництво та переробка агропродовольчої продукції, яка використовує сезонні робочі сили.

Станом на 2006 рік робоча сила становила 63,6 % жителів району. Водночас частка пенсіонерів у населенні району становила 28,4 % (20,145 осіб). Більшість людей працювали в сільському господарстві або в харчовій промисловості.

Політика

25 травня 2014 року відбулися Президентські вибори України. У межах Болградського району було створено 36 виборчих дільниць. Явка на виборах складала — 32,05 % (проголосували 17 293 із 53 964 виборців). Найбільшу кількість голосів отримав Сергій Тігіпко — 35,70 % (6 173 виборців); Петро Порошенко — 27,65 % (4 781 виборців), Михайло Добкін — 9,87 % (1 706 виборців), Петро Симоненко — 6,79 % (1 174 виборців), Юлія Тимошенко — 5,38 % (931 виборців). Решта кандидатів набрали меншу кількість голосів. Кількість недійсних або зіпсованих бюлетенів — 4,39 %.

Населення

Розподіл населення за віком та статтю (2001):

Стать	Всього	До 15 років	15-24	25-44	45-64	65-85	Понад 85
Чоловіки	36 475	7712	6170	10 198	8731	3516	148
Жінки	38 475	7396	5083	9822	9857	5979	338
Статево-вікова піраміда Чоловіки Вік Жінки 148  85 + 338  367  80-84 752  679  75-79 1406  1059  70-74 1788  1411  65-69 2033  1763  60-64 2322  1617  55-59 1890  2449  50-54 2566  2902  45-49 3079  2700  40-44 2686  2267  35-39 2206  2305  30-34 2241  2926  25-29 2689  2947  20-24 2649  3223  15-20 2434  2985  10-14 2869  2613  5-9 2505  2114  0-4 2022

Чисельність населення Болградського району на 1 березня 2004 року становила 70 817 осіб, у тому числі в м. Болграді проживало 15 968 осіб, у селах — 54 849 осіб. Чоловіків усього 33 714, жінок — 37 103. У районі нараховувалось 20 145 пенсіонерів.

Із загальної чисельності населення трудові ресурси в 2006 році склали 63,6 %. Основою економіки району є виробництво і переробка сільськогосподарської продукції, що обумовлює сезонність використання трудових ресурсів.

У галузях економіки зайнято 51,5 % трудових ресурсів, з них у сільському господарстві — 70 % від зайнятого в галузях економіки.

Національний склад населення району за переписом населення 2001 року

• болгари — 60,8 %
• гагаузи — 18,7 %
• росіяни — 8,0 %
• українці — 7,5 %
• албанці — 2,1 %
• молдовани — 1,5 %.

На території району визнані регіональними російська, болгарська та гагаузька мови.

Етномовний склад населених пунктів району (рідна мова населення)

	українська	болгарська	гагаузька	російська	молдовська	циганська
Болградський район	4,9	57,6	17,8	16,3	1,0	0,2
м. Болград	13,9	32,7	2,0	48,7	1,1	0,2
с. Баннівка	4,0	89,4	0,3	5,1	1,0	-
с. Василівка	1,8	95,5	0,3	1,9	0,5	-
с. Виноградне	1,9	94,8	0,9	1,7	0,5	0,1
с. Виноградівка	1,7	3,3	86,2	7,3	0,7	0,2
с. Владичень	4,8	74,4	5,3	11,9	3,2	-
с. Голиця	2,9	91,6	0,5	2,9	1,3	-
с. Городнє	1,5	93,8	0,9	2,9	0,5	0,4
с. Дмитрівка	0,9	1,6	96,2	1,0	0,3	-
с. Залізничне	3,5	76,5	4,7	12,1	2,1	0,7
с. Калчева	1,7	94,2	0,9	2,4	0,5	-
с. Каракурт	4,6	18,5	11,5	15,1	1,4	-
с. Коса	2,5	0,8	0,8	92,6	2,5	-
с. Криничне	1,6	93,3	0,3	3,3	0,7	0,4
с. Кубей	1,5	62,1	26,6	9,4	0,2	-
с. Нові Трояни	1,4	95,6	0,7	1,5	0,5	0,1
с-ще Оксамитне	8,2	21,3	11,5	50,1	6,5	-
с. Олександрівка	1,7	3,4	89,2	4,3	1,0	0,3
с. Оріхівка	2,1	94,0	0,8	1,8	0,9	0,2
с-ще Тополине	9,8	15,5	7,0	58,6	7,5	-
с. Табаки	3,0	78,2	7,6	9,1	1,2	0,6

Відомі уродженці

• Адабаш Ірина Леонідівна (нар. ???, Ізмаїл) — радянська й українська льотчиця-спортсменка, абсолютна чемпіонка світу з вищого пілотажу.
• Азарова Світлана Анатоліївна (нар. 9 січня 1976, Ізмаїл) — український, нідерландський композитор, педагог.
• Артур Вейтояну (рум. Arthur Văitoianu; нар. 14 квітня 1864, Ізмаїл — пом. 17 червня 1956) — генерал румунської армії Першої світової війни, політичний діяч. Прем'єр-міністр Румунського королівства восени 1919 року.
• Бошков Віталій Михайлович (нар. 10 жовтня 1968, Кубей) — поет.
• Аґура Георгій (болг. Георги Василев Агура; нар. 8 лютого 1853, Криничне — пом. 10 лютого 1915) — болгарський військовик, генерал-лейтенант.
• Говорова Олена Іванівна (нар. 18 вересня 1973, Ізмаїл) — українська легкоатлетка, бронзовий призер Олімпійських ігор 2000
• Аґура Димитар (болг. Димитър Агура; нар. 26 жовтня 1849, Криничне — пом. 11 жовтня 1911) — болгарський історик, ректор Софійського університету.
• Ждаха Амвросій Андрійович (нар. 6 грудня 1855, Ізмаїл — пом. 8 вересня 1927) — український ілюстратор і художник. Першим з українських графіків розпочав працю над комплексним оформленням «Кобзаря» Тараса Шевченка
• Константинеску Герасим (рум. Gherasim Constantinescu; нар. 22 березня 1902, Криничне — пом. 3 липня 1979) — румунський вчений в області виноградарства. Доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент АН СРР і Академії сільського і лісового господарства СРР, член Італійської академії винограду і вина.
• Куртєв Віктор Владиславович (нар. 5 вересня 1979, Криничне) — український підприємець та громадський діяч.
• Майнов Руслан (болг. Руслан Мъйнов; нар. 15 листопада 1976, Ізмаїл) — болгарський співак та актор.
• Порошенко Петро Олексійович (нар. 26 вересня 1965, Болград) — п'ятий президент України.
• Плачков Іван Васильович (нар. 23 листопада 1957, Криничне) — український політик. Кандидат технічних наук. Голова наглядової ради «Київенерго». Власник виноробної торгової марки «Колоніст».
• Станєва Тетяна Іванівна (нар. 11 серпня 1984, Криничне) — українська краєзнавиця, культурна діячка і організаторка масових заходів.
• Химченко Георгій Максимович (нар. 20 серпня 1898, Ізмаїл — пом. невідомо) — радянський і український кінооператор.
• Царьов Вадим Юрійович (нар. 2 травня 1949, Ізмаїл) — російський філософ, історик культури, публіцист, автор радіопрограм і художньо-документальних телефільмів; член Спілки письменників Росії.
• Шишман Іван Іванович (болг. Иван Шишман; 31 липня 1963, Ізмаїл) — український болгарський художник, заслужений художник України, доцент кафедри образотворчого мистецтва в Ізмаїльському державному гуманітарному університеті.
• Чеботар Сурадж Іванович (нар. 16 лютого 1977, Ізмаїл) — український спортсмен-пауерліфтер, майстер спорту України міжнародного класу.
• Чембержі Михайло Іванович (нар. 15 липня 1944, Ізмаїл — пом. 5 березня 2018) — український композитор, педагог, учений, громадський діяч, ректор Київської дитячої академії мистецтв. Заслужений діяч мистецтв України, народний артист України.
• Чистякова Галина Валентинівна (нар. 26 липня 1962, Ізмаїл) — радянська, російська і словацька легкоатлетка. Рекордсменка світу в стрибках у довжину. Заслужений майстер спорту СРСР.

Джерела

• Болградський район [Архівовано 10 червня 2021 у Wayback Machine.] // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
• Болградський район — Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР [Архівовано 27 вересня 2013 у Wayback Machine.] (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с.)