Будинок «Літаюча тарілка»
| Будинок «Літаюча тарілка» | |
|---|---|
 Будівля в грудні 2019 року | |
| 50°24′40.6″ пн. ш. 30°31′30.2″ сх. д. / 50.411278° пн. ш. 30.525056° сх. д. | |
| Країна |  Україна |
| Розташування | Київ |
| Архітектор |
|
| Дата початку спорудження | 1970[1] |
| Дата закінчення спорудження | 1971 |
| Стиль | радянський модернізм |
| Поверхів | 16 |
| Площа приміщень | 17 000 м² |
| Частина від | Державна науково-технічна бібліотека України  |
| Адреса | вулиця Антоновича, 180 |
| Проїзд |  «Либідська» |
  Будинок «Літаюча тарілка» Будинок «Літаюча тарілка» (Київ)  | |
 Будинок «Літаюча тарілка» у Вікісховищі | |
Будинок «Літаюча тарілка» — будівля, яка розташована за адресою м. Київ, вул. Антоновича, 180, побудована 1971 року за проєктом архітекторів Флоріана Юр'єва і Льва Новикова. Представник архітектури другої хвилі радянського модернізму.[2] У споруді знаходиться Український інститут науково-технічної експертизи та інформації, Державна науково-технічна бібліотека України, а раніше функціонувало поліграфічнне підприємство.[3]
Проєкт було розроблено в 1960-х роках. Автор планував створити в будівлі світломузичний театр, проте керівництво вирішило розмістити там Інститут науково-технічної інформації, заснований 1958 року, тривалий час не мавший приміщення, а також архів КДБ та Комуністичної партії України.[4]
Конференц-зал, який знаходиться в тарілці, має унікальну акустику, дозволяє почути весь діапазон частот людського голосу й музичних інструментів. За задумом автора в залі мали відбуватися концерти. Натомість там облаштували кінолекційну залу бібліотеки.
За словами Юр'єва, опори конструкції спеціально були сховані, щоб всім здавалося, наче «тарілка» висить у повітрі.[5]
За проєкт «тарілки» Юр'єва було нагороджено премією Держбуду СРСР «За новаторство в архітектурі» — 16000 рублів.
У 1990-ті будівля почала занепадати, фасад облущувався, комунікації виходили з ладу, приміщення порожніли, бракувало грошей на ремонтні роботи. У 2012 році керівництво інституту вирішило передати будівлю Фонду державного майна.[6]
У 2015 році з'явились плани побудови нового торгового центру «Ocean Mall» на місці знесеного холодокомбінату впритул до будівлі, а за деякими планами, поглинаючи її.[7] Половину будівлі УкрІНТЕІ, де розташована «тарілка», столична влада віддала в оренду приватній компанії терміном на 20 років з правом автоматичної пролонгації та реконструкції. Культурна спільнота привертає увагу до проблеми. Зокрема, «тарілка» стала головною локацією бієнале «Київський Інтернаціонал».[8] Для захисту модерністських пам'яток була створена ініціатива #savekyivmodernism. До процесу долучився і сам Флоріан Юр'єв, написавши відкритого листа з вимогою прозорого процесу реконструкції.[9]
У липні 2020 року почалось відновлення покриття на даху будівлі.[10] У жовтні Міністерство культури та інформаційної політики внесло будівлю до реєстру пам'яток архітектури та монументального мистецтва.[11]
-
Будинок «Літаюча тарілка» -
Будинок «Літаюча тарілка» -
Проєкт конференц-залу (світлотеатру)
- ↑ Дом барона, ЦУМ, Летающая тарелка… Историки рассказали о самых знаковых зданиях Киева. Архів оригіналу за 5 січня 2022. Процитовано 15 листопада 2019. [Архівовано 2022-01-05 у Wayback Machine.]
- ↑ ТАРІЛКА — Save Kyiv Modernism. Архів оригіналу за 15 листопада 2019. Процитовано 15 листопада 2019.
- ↑ Я працюю у «Літаючій тарілці». Архів оригіналу за 17 жовтня 2019. Процитовано 15 листопада 2019.
- ↑ Космос, кольоромузика, КДБ. Історія будівництва «Літаючої тарілки». Архів оригіналу за 15 листопада 2019. Процитовано 15 листопада 2019.
- ↑ Гід київським модернізмом: 9 будівель, які варто зберегти. Архів оригіналу за 15 листопада 2019. Процитовано 15 листопада 2019.
- ↑ Як планували зносити «тарілку» на Либідській. Архів оригіналу за 20 жовтня 2019. Процитовано 15 листопада 2019.
- ↑ Рассматриваем, как будет выглядеть новый большой ТРЦ на Лыбедской площади. Архів оригіналу за 15 листопада 2019. Процитовано 15 листопада 2019.
- ↑ Київський Інтернаціонал — Київська бієнале 2017. Архів оригіналу за 15 листопада 2019. Процитовано 15 листопада 2019.
- ↑ Архітектор «Тарілки» звернувся до уряду з відкритим листом. Архів оригіналу за 15 листопада 2019. Процитовано 15 листопада 2019.
- ↑ На Либідській почали фарбувати дах «Тарілки». Архів оригіналу за 23 липня 2020. Процитовано 23 липня 2020.
- ↑ Мінкульт вносить «Тарілку» на Либідській до реєстру пам'яток архітектури. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 13 жовтня 2020.
|
Це незавершена стаття про Київ. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
.jpg)
