Лобода Аріадна Миколаївна
Лобода Аріадна Миколаївна | |
---|---|
Народження | 20 січня 1919 |
Смерть | 28 липня 2017 (98 років) |
Країна (підданство) | Україна |
Навчання | Харківський національний університет будівництва та архітектури |
Діяльність | архітекторка |
Архітектурний стиль | сталінська архітектура[d] і радянський архітектурний модернізм |
Аріа́дна Микола́ївна Лобода́ (20 січня 1919, Кам'янець-Подільський — 24 липня 2017, Київ) — українська архітекторка, діячка культури і мистецтва.
Аріадна Лобода народилася 20 січня 1919 року в Кам'янці-Подільському.
1941 року закінчила Харківський інженерно-будівельний інститут. У 1944—1980 роках працювала в інституті «Київпроект». Обіймала посади начальника відділів уніфікації і стандартизації проєктних рішень, внутрішньої типізації, керівника майстерні, головного архітектора проєкту[1].
1969 року отримала премію Ради міністрів СРСР за проєкт птахофабрики у селищі Калита Київської області.
Після виходу на пенсію була заступницею Ради ветеранів Київської міської організації Національної спілки архітекторів України. Брала участь у діяльності правозахисного і благодійного товаристві «Меморіал».
Київська міська державна адміністрація призначила Аріадні Лободі «довічну міську стипендію видатним діячам культури і мистецтва»[2].
28 липня 2017 року міська організація Національної спілки архітекторів України повідомила про смерть Аріадни Лободи[3].
У Києві реалізували цілу низку проєктів Аріадни Лободи:
- середня школа № 117 на Лютеранській вулиці, 10 (1954—1955),
- дитячий будинок на вулиці Герцена, 9 (1958—1959),
- адміністративний будинок на Кловському узвозі, 9 (1955—1956),
- лабораторний корпус на вулиці Осиповського (1969),
- лабораторний корпус «Гіпрохіммашбуду» на бульварі Лесі Українки (1973—1974),
- житлові будинки на вулицях Назарівській, 13 (1949—1950), Великій Васильківській, 143—147 (1952—1954), 153—155 (1953—1954), бульварі Тараса Шевченка, 42 (1967—1968),
- триповерхові житлові будинки на Чоколовці (1953—1954),
- квартали на Сирці (1958—1963),
- житловий масив на вулиці Щусєва (1967—1971),
- дачне селище письменників у Кончі-Озерній (1960—1962),
- реконструкція церкви «Сілоам» на вулиці Вітряні Гори, 6 (2005).
Аріадна Лобода разом з іншими архітекторами розробляла проєкти:
- будівлі Київського політехнікуму зв'язку на вулиці Леонтовича, 11/18, спільно з Віктором Єлізаровим (1949—1956),
- управління аеропорту «Жуляни», спільно з Віктором Єлізаровим (1946—1949),
- житлового будинку Максима Рильського (1949—1957),
- Палацу піонерів на вулиці Івана Мазепи, 13 (1962—1964) та інших[1].
- ↑ а б Архітекторка Аріадна Лобода, 2006.
- ↑ Київська міська рада, Київська міська державна адміністрація (18 жовтня 2017). Розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Про призначення довічної міської стипендії видатним діячам культури і мистецтва Лободі А. М.» (PDF). Офіційний портал Києва. Процитовано 5 квітня 2021.
- ↑ Пояснювальна записка до проєкту розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Про призначення довічної міської стипендії видатним діячам культури і мистецтва Лободі А. М.» (PDF). Офіційний портал Києва. 18 жовтня 2017. Процитовано 5 квітня 2021.
- Кілессо С., Воротинцев В. Лобода Аріадна Миколаївна // Енциклопедія сучасної України: електронна версія. — 2006. Архівовано з джерела 17 травня 2021. Процитовано.