Координати: 50°27′5.0763547972479″ пн. ш. 30°30′43.044819028028″ сх. д. / 50.45141° пн. ш. 30.51196° сх. д. / 50.45141; 30.51196

Рейтарська, 15

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Рейтарська, 15
50°27′5.0763547972479″ пн. ш. 30°30′43.044819028028″ сх. д. / 50.45141° пн. ш. 30.51196° сх. д. / 50.45141; 30.51196
Країна Україна
РозташуванняКиїв
Типбудівля
Стильрадянський архітектурний модернізм
АрхітекторМілецький Авраам Мойсейович
Дата заснування1986
Мапа

Колишня поліклініка Спілки письменників України (поліклініка Літфонду Спілки письменників України, «Драбина (Сходи) до неба», «Будинок-бульдозер») — яскравий зразок архітектури модернізму. Розташована у Києві, на Рейтарській вулиці, 15.

Історія ділянки

[ред. | ред. код]

На початку ХІХ століття садиба об'єднувала кілька ділянок — від № 9 до № 15. Нею володіли поміщики Білозерські. 1872 року виокремлену ділянку № 15 викупив Михайло Богданов[1]. 1873 року за проєктом архітектора Михайла Іконнікова звели будинок, перший поверх якого був цегляний, а другий — дерев'яний. Після смерті власника у 1907 році ділянка перейшла до Варвари Луцкевич. 1909 року вона пристосувала будинок під готель «Рим»[2][3].

Близько 1922 року садибу націоналізувала радянська влада.

1979 року будівлю знесли[3].

Поліклініка Спілки письменників України

[ред. | ред. код]
Портал у стилі бароко

1986 року за проєктом архітекторів Авраама Мілецького й Володимира Шевченка спорудили будівлю поліклініки Спілки письменників України (СПУ)[4][5]. Володимир Шевченко згадував, що поліклініка будувалася з не зовсім якісних матеріалів. Іноді навіть цегла ламалася навпіл під своєю вагою. Однак у таких умовах будівельники тресту «Київміськбуд» зуміли спорудити неординарну будівлю у середмісті[6].

Поліклініка перебувала на балансі Спілки письменників України. 2007 року голова СПУ Володимир Яворівський дозволив передати будівлю товариству з обмеженою відповідальністю «Центр краніальної терапії» (згодом «Багатопрофільний лікувально-хірургічний центр»), яке перетворило заклад на приватну клініку. 2015 року Окружний адміністративний суд міста Києва скасував передачу будівлі та ухвалив рішення про повернення її СПУ. Однак зрештою будівля залишилась у власності приватних структур. Станом на 2021 рік нею володіло ТОВ «Бракераж». 2019 року фірма розпочала ремонтні роботи під наглядом архітектора Олега Дроздова, відомого такими найсуперечливішими роботами, як Театр на Подолі і ЖК «Saga City Space»[7].

У серпні 2020 року один з архітекторів споруди Володимир Шевченко звернувся з листом до міського голови Віталія Кличка. У ньому повідомлялось, що після передачі будівлі в приватні руки її не обслуговували понад десяти років. Через поступову руйнацію гідроізоляційного шару на терасах почав сипатися тиньк й облущуватися цегла. Однак споруда у цілому перебуває в належному стані. Натомість власник оголосив про аварійність будівлі й ініціював демонтаж парапетів балконів на верхніх поверхах. Це зроблено з метою отримання дозволу на протиаварійні роботи, під виглядом яких заплановано здійснити надбудову[6][8].

Архітектура

[ред. | ред. код]

Споруда зведена у стилі архітектурного модернізму. Її площа становить 1 553,5 квадратних метрів. Балкони на четвертому — шостому поверхах виконані у формі висувних шухлядок або сходів. За свій зовнішній вигляд її прозвали «Драбиною (Сходами) до неба» (назва мимоволі відсилає до біблійної «Драбини Якова», яка вела до неба). Інша, менш поетична назва — «Будинок-бульдозер» — пов'язана зі схожістю балконів з відвалами бульдозера.

Портал з боку Рейтарської вулиці виконаний у стилі бароко. Над ним у цеглі оформлено медичний символ — Червоний Хрест.

У цілому всі архітектуні твори Авраама Мілецького функціональні, лаконічні й елегантні. Водночас у них проглядаються футуристичні риси[9].

Ротонда

[ред. | ред. код]

1986 року в подвір'ї поліклініки Авраам Мілецький і Володимир Шевченко спорудили циліндричну будівлю діаметром 16 метрів. 2008 року її продали. Приміщення зайняли під спа-салон. Під час ремонту власник порушив первісний модерністський вигляд споруди, яку декорував під «за́мок». У грудні 2019 року на аукціоні споруду придбали інвестори — засновник галереї й бару «The Naked Room» Марк Вілкінс[en] та інші, — які відновили її. Реставраційні роботи проводились під керівництвом архітектора Еміля Дервіша[10]. 23 серпня 2021 року тут відкрили «Рейтарська Circle», в якому розмістилися п’ять гастрономічних закладів[11].

Ілюстрації

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Київ і його околиці, 1882, с. 54.
  2. Весь Київ на 1915 рік, 1914, с. 126.
  3. а б Василь Галайба. Рейтарська вулиця та 1977—1980.
  4. Модерністській поліклініці на Рейтарській планують надати охоронний статус. Хмарочос. 8 січня 2021. Архів оригіналу за 10 січня 2021. Процитовано 10 січня 2021.
  5. На Рейтарській обвалилися балкони модерністської будівлі. Архів оригіналу за 10 січня 2021. Процитовано 19.08.2020.
  6. а б Володимир Шевченко (20 серпня 2020). Будівлю поліклініки Спілки письменників руйнують власники. Ukrainian Modernism (сторінка Facebook). Архів оригіналу за 13 січня 2021. Процитовано 13 січня 2021.
  7. Поліклініка Спілки письменників України. Мапа Реновації. 4 листопада 2020. Архів оригіналу за 4 листопада 2020. Процитовано 10 січня 2021.
  8. Володимир Шевченко (21 Серпня 2020). Будівлю поліклініки Спілки письменників на Рейтарській руйнують навмисно — архітектор. КП КМР ТК «Київ». Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 13 січня 2021.
  9. Досвід трансперсонального аналізу, 2018.
  10. Модерністську будівлю на Рейтарській реставрують власники The Naked Room і Druzi Cafe. The Village Україна. 14 травня 2020. Архів оригіналу за 10 травня 2021. Процитовано 10 січня 2021.
  11. «Японський Привіт» і Kometa Pizza у просторі «Рейтарська Circle» біля Золотих воріт. The village. 27 серпня 2021. Архів оригіналу за 27 серпня 2021. Процитовано 27 серпня 2021.

Джерела

[ред. | ред. код]