Білятичі
| село Білятичі | |||||
|---|---|---|---|---|---|
| |||||
| Країна |  Україна
| ||||
| Область | Рівненська область | ||||
| Район | Сарненський район | ||||
| Тер. громада | Сарненська міська громада | ||||
| Код КАТОТТГ | UA56080170020077516 | ||||
| Основні дані | |||||
| Засноване | 1746[1] | ||||
| Населення | 469 | ||||
| Площа | 7,78 км² | ||||
| Густота населення | 79,17 осіб/км² | ||||
| Поштовий індекс | 34510 | ||||
| Телефонний код | +380 3655 | ||||
| Географічні дані | |||||
| Географічні координати | 51°28′01″ пн. ш. 26°33′58″ сх. д.H G O | ||||
| Середня висота над рівнем моря |
142 м | ||||
| Водойми | річки: Горинь, Михайлівка | ||||
| Найближча залізнична станція | 103км | ||||
| Місцева влада | |||||
| Адреса ради | 34500, Рівненська область, Сарненський р-н, с. Сарни, вул. Широка,31 | ||||
| Карта | |||||
  Білятичі | |||||
 Білятичі | |||||
| Мапа | |||||
| |||||
|
| |||||
Біля́тичі — село в Україні, у Сарненській міській громаді Сарненського району Рівненської області. Населення становить 469 осіб.
Селом протікає річка Горинь, а присілком — річка Михайлівка.
У 1906 році село Любиковицької волості Рівненського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 127 верст, від волості 3. Дворів 127, мешканців 934[2].
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Сарненської міської громади.[3]
Станом на 1859 рік, у власницькому селі Білятичі налічувалося 52 дворів та 398 жителів (195 чоловіків і 203 жінок), з них 395 православних і 3 євреїв[4].
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 467 осіб[5].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[6]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,57 % |
| білоруська | 0,21 % |
| російська | 0,21 % |
Затверджена 19 квітня 2017 р. рішенням № 139 XVIII сесії сільської ради VII скликання. Автори — В. М. Напиткін, К. М. Богатов.
В зеленому щиті з хвилястої лазурової бази виникають два срібних вкорочених вістря, кожне з яких обтяжене зеленою ялиною. В главі срібний розширений хрест, мурований у вигляді мощеної дороги. Щит вписаний у декоративний картуш і увінчаний золотою сільською короною. Унизу картуша напис «БІЛЯТИЧІ».
Лазурова база — річка Горинь, два срібних вістря — символ легенди про заснування села між дюн, вкритих білих піском, що в наш час поросли густим лісом. Мощений розширений хрест — символ Волині, що водночас вказує на зв'язок села з Любиковичами (одна сільська рада). Корона означає статус населеного пункту.
Квадратне полотнище складається з чотирьох рівновеликих квадратних частин — на білих верхній древковій і нижній вільній по зеленій ялині, верхня вільна зелена, нижня древкова синя.
- ↑ ВРУ. Архів оригіналу за 7 лютого 2019. Процитовано 5 лютого 2019.
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 17 лютого 2020.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 3 жовтня 2021.
- ↑ Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859 г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть II. — 1859. — С. 652. (рос. дореф.)
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 лютого 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 лютого 2019.
- Облікова картка с. Білятичі. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 7 лютого 2019. Процитовано 5 лютого 2019.
- Спецбоївка НКВС під маскою УПА в селі Білятичі на You Tube [Архівовано 8 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- Могила жертв спецбоївки НКВС (с. Білятичі) на You Tube [Архівовано 10 липня 2015 у Wayback Machine.]
