Берестя (Сарненський район)
| село Берестя | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Рівненська область |
| Район | Сарненський район |
| Тер. громада | Дубровицька міська громада |
| Код КАТОТТГ | UA56080070040059216 |
| Облікова картка | с Берестя |
| Основні дані | |
| Засноване | 1501[2] |
| Населення | 2807 (01.01.2011)[1] |
| Площа | 2,03 км²[2] |
| Густота населення | 1339,41[2] осіб/км² |
| Поштовий індекс | 34109[2] |
| Телефонний код | +380 3658[2] |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 51°31′30″ пн. ш. 26°31′53″ сх. д.H G O |
| Водойми | річка Горинь,[2] річка Безіменна |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 34100, Рівненська обл., Сарненський р-н, м. Дубровиця, вул. Воробинська, буд. 16 |
| Карта | |
  Берестя | |
 Берестя | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Берестя — село в Україні, у Дубровицькій міській громаді Сарненського району Рівненської області.[2] Населення становить 2807 осіб (2011).[1] До 2020 адміністративний центр органу місцевого самоврядування — Берестівська сільська рада.[2]
Походження села Берестя має декілька версій. Одна з головних версій походження села — це те, що в давнину, коли наша місцевість не мала назви, то тут росло дуже багато рослин бересту, саме завдяки йому прославилась ця місцевість і отримала назву «Берестя».[джерело?] Польською мовою згадується як Bereście,[3] російською — як Берестье.[4]
Розташоване за 5 км від Дубровиці, за 7 км від залізничної станції «Дубровиця»,[5] за 132 км від Рівного.[6] Через Берестя проходить шосейна дорога.[5] Поблизу села протікає річка Горинь,[2] село лежить на її лівому березі.[джерело?] У селі річка Безіменна впадає у річку Горинь.[джерело?] Площа села — 2,03 км².[2]
Згідно з дослідженням 2017 року, за яким оцінювалися масштаби антропогенної трансформації території Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину, екологічна ситуація села характеризувалася як «передкризова».[7]
Клімат у селі вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена).[8] Опадів 611 мм на рік.[8] Найменша кількість опадів спостерігається в березні й сягає у середньому 28 мм.[8] Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 89 мм.[8] Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 61 мм.[8] Пересічна температура січня — -5,5 °C, липня — 18,6 °C.[8] Річна амплітуда температур становить 24,1 °C.[8]
| Клімат Берестя | |||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Показник | Січ. | Лют. | Бер. | Квіт. | Трав. | Черв. | Лип. | Серп. | Вер. | Жовт. | Лист. | Груд. | Рік |
| Середній максимум, °C | −2,5 | −1,3 | 3,4 | 12,4 | 19,2 | 22,9 | 23,9 | 23,1 | 18,3 | 11,8 | 4,8 | 0,0 | 11,3 |
| Середня температура, °C | −5,5 | −4,5 | −0,3 | 7,5 | 13,6 | 17,5 | 18,6 | 17,7 | 13,3 | 7,8 | 2,3 | −2,5 | 7,1 |
| Середній мінімум, °C | −8,5 | −7,7 | −3,9 | 2,7 | 8,1 | 12,1 | 13,3 | 12,3 | 8,3 | 3,8 | −0,2 | −5 | 2,9 |
| Норма опадів, мм | 36 | 30 | 28 | 42 | 57 | 89 | 81 | 64 | 57 | 44 | 41 | 42 | 611 |
| Джерело: Climate-Data.org (англ.) | |||||||||||||
Вперше згадується 1501 року.[2][5]
До 1917 року село входило до складу Російської імперії. У 1906 році село входило до складу Домбровицької волості Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії.[4] У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки.[9][10]
У 1921—1939 роки входило до складу Польщі.[11] У 1921 році село входило до складу гміни Домбровиця Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки.[3] 1930 року Сарненський повіт приєднаний до складу Волинського воєводства.[12] У 1936 році входило до однойменної громади, до якої також належали селище Антонин та хутір Шепель.[13]
З 1939 року — у складі Дубровицького району Рівненської області УРСР. У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби у лавах УПА та ОУН.[14] Загалом встановлено 72 жителів Берестя, які брали участь у визвольних змаганнях, з них 23 загинуло, 32 було репресовано.[15]
У 1947 році село Берестя разом з хуторами Антонів та Шепель підпорядковувалося Берестівській сільській раді Дубровицького району Ровенської області УРСР.[16] Рішенням Дубровицької райради депутатів трудящих від 17 червня 1950 року 4 господарства колгоспу ім. Ворошилова села Берестя були занесені у список «бандпособницьких» і підлягали вивозу за межі УРСР.[17] З 13 липня до 3 серпня 1953 року маршрутна експедиція під керівництвом М. Ломової, обстежуючи Рокитнянський та Дубровицький райони Рівенської області, серед низки інших населених пунтктів відвідала Берестя.[18]
Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога.[19] Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення.[ком. 4][21] На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 2,81 Кі/км² (137Cs + 134Cs), молока — 3,34 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — 0,39 мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 127 мбер, з якої: зовнішнього — 37 мбер, загальна від радіонуклідів — 90 мбер (з них Cs — 79 мбер).[22]
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Дубровицької міської громади.[23]
| Зміни населення | ||
|---|---|---|
| Рік | Населення | Зміна |
| 1859[24] | 558 | — |
| 1897[25] | 990 | +77.4% |
| 1906[4] | 994 | +0.4% |
| 1921[3] | 1400 | +40.8% |
| 1989[26] | 2791 | +99.4% |
| 1993[22] | 2733 | −2.1% |
| 2001[27] | 2687 | −1.7% |
| 2011[1] | 2807 | +4.5% |
| 2017[28] | 2502 | −10.9% |
| Динаміка населення | ||
Станом на 1859 рік, у власницькому селі Берестя налічувалося 55 дворів та 558 жителів (339 чоловіків і 219 жінок), з них 552 православних і 6 юдеїв[24]. Наприкінці XIX століття у селі було 136 домів і 726 жителів.[6] За переписом населення Російської імперії 1897 року в селі мешкало 990 осіб, з них: 487 чоловіків та 503 жінки; 949 православних.[29] Станом на 1906 рік у селі нараховувалося 148 двори та мешкало 994 особи.[4] Станом на 1906 рік у селі нараховувалося 148 дворів та мешкало 994 особи.[4]
Станом на 10 вересня 1921 року в селі налічувалося 215 будинків та 1400 мешканців, з них: 702 чоловіки та 698 жінок; 1341 православний, 44 юдеї, 14 римо-католиків та 1 євангельський християнин; 701 «тутейший», 639 українців (тогочасною офіційною мовою «русинів»), 44 євреї, 14 поляків та 2 особи іншої національності.[3]
Відповідно до енциклопедії «Історія міст і сіл Української РСР» (1973) населення тоді складало 2609 осіб, було 582 двори[5]. Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 2791 особа, з яких 1381 чоловік та 1410 жінок.[26] На кінець 1993 року в селі мешкали 2733 жителі, з них 842 — дітей.[22]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 2687 осіб.[27] Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 2807 осіб.[1] Густота населення — 1339.41 особи/км².[2]
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[30]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,56 % |
| російська | 0,26 % |
| білоруська | 0,15 % |
Структура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік):[31]
| Вік | Чоловіків | Жінок | Разом |
|---|---|---|---|
| 0-17 | 317 | 304 | 621 |
| 18-39 | 447 | 431 | 878 |
| 40-59 | 381 | 379 | 760 |
| 60+ | 241 | 307 | 548 |
| Разом | 1386 | 1421 | 2807 |
| Працездатне населення | Непрацездатне населення | Все населення | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | Жінки | Разом | Чоловіки | Жінки | Разом | 2807 | ||||||
| ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | |
| 614 | 24 | 550 | 21 | 1164 | 45 | 322 | 12 | 459 | 17 | 781 | 29 | |
| Зайняті | Безробітні | Все населення | ||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Чоловіки | Жінки | Разом | Чоловіки | Жінки | Разом | 2807 | ||||||
| ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | ос. | % | |
| 171 | 6 | 262 | 10 | 433 | 16 | 443 | 17 | 288 | 11 | 731 | 28 | |
| Дорослі | Діти | Пенсіонери | Інваліди Німецько-радянської війни | Учасники бойових дій | Інваліди всіх груп і категорій | Люди, які обслуговуються служб. соц. допом. на дому | Неповні сім'ї | Діти з неповних сімей | Багатодітні сім'ї | Діти з багатодітних сімей | Діти-інваліди | Діти-сироти | Одинокі багатодітні матері |
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| 2081 | 563 | 811 | - | 11 | 191 | 27 | 46 | 54 | 38 | 127 | 11 | 4 | 2 |
До 2020 року місцеві органи влади представлені Берестівською сільською радою.[2]
Село входить до виборчого округу № 155.[35] У селі розташована виборча дільниця № 560257.[35] Станом на 2011 рік кількість виборців становила 2027 осіб.[1]
У селі працює Берестівський сільський будинок культури на 400 місць.[36] Діє Берестівська публічно-шкільна бібліотека, книжковий фонд якої становлять 20 279 книг та яка має 18 місць для читання, 2 особи персоналу, кількість читачів — 745 осіб.[37]
У Бересті серед низки інших сіл було поширене виготовлення серпанкових тканин.[38]
У березні 1991 року в селищі був створений фольклорно-етнографічний колектив «Серпанок». Вже у січні 1992 колектив став переможцем у районному огляді, а також лауреатом обласного конкурсу колядок і щедрівок. У 1995 році у м. Рівне проводився Міжнародний фестиваль «Древлянські джерела». У репертуарі «Серпанку» понад 100 пісень, це в основному місцеві суспільно-побутові поліські пісні, веснянки, стрілецькі, повстанські, жнивацькі, купальські, колядки та щедрівки. У 1997 році колективу присвоєно звання народного.[джерело?]
У першій половині XIX століття село належало до греко-католицької парафії церкви Святого Миколая містечка Домбровиця Домбровицької волості Ровенського повіту,[39] яка принаймні з 1840-х років діяла як православна.[40] Станом на 1859 рік у селі діяла цвинтарна каплиця, налічувалося 484 віряни[41].
Сьогодні у селі діє православна Свято-Покровська церква.[42] 3 березня 2019 року громада села на парафіяльних зборах майже одноголосно ухвалила рішення про перехід з Української православної церкви Московського патріархату до Православної церкви України[43][42][44].
Список конфесійних громад станом на 2011 рік:
| Назва громади | Релігійна організація | Дата реєстрації | Орієнтовна кількість парафіян | Тип ритуальної будівлі | Джерела | |||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Релігійна громада Свято-Покровської парафії | ПЦУ[44] | 25 вересня 1991 | 1500 | Церква | [45] | |||||
| Релігійна громад ЄХБ | ЄХБ | 3 грудня 1991 | 60 | Молитовний будинок | [45] | |||||
| Релігійна громад ЄХБ | ЄХБ | Не зареєстрована | 40 | Молитовний будинок | [45] | |||||
| Релігійна громада ЦАСД | Адвентисти сьомого дня | 28 липня 2014 | 20 | Молитовний будинок | [46] | |||||
| — православні, — протестантські. | ||||||||||
У селі діє Берестівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів.[47][48] У 2011 році в ній навчалося 351 учень (із 250 розрахованих) та викладало 39 учителів.[47]
Нещодавно[коли?] було побудовано нову школу, що може вміщати в себе близько 500 осіб.[джерело?]
Дошкільна освіта представлена дитячим садком «Берестівський дошкільний навчальний заклад „Берізка“»,[49][50] у якому станом на 2011 рік навчалося 60 дітей і працювало 7 учителів та вихователів.[49]
У селі наявний сквер площею 800 м².[51] Наявне відділення поштового зв'язку.[52]
- Пінчук Руслан Григорович (1988—2022) — сержант Збройних Сил України, учасник російсько-української війни, що загинув у ході російського вторгнення в Україну в 2022 році.
- Черняк Андрій Миколайович — український військовослужбовець, ректор Національної академії Служби безпеки України.
- Гурик Михайло Микитович[53]
- Красько Кузьма Денисович[54]
- Подолянко Григорій Карпович[55]
- Подолянко Микола Дорофійович[56]
- ↑ рос. [деревня] Берестье, 40 дворів.
- ↑ рос. Берестъ, 42 дворів.
- ↑ нім. Bereßt, 42 дворів.
- ↑ «Зона гарантованого добровільного відселення — територія зі щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15 Кі/км², або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км², або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км², де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищувати 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.»[20]
https://youcontrol.com.ua/catalog/company_details/39321751/[46]
- ↑ а б в г д Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 4.
- ↑ а б в г д е ж и к л м н п с Берестя // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- ↑ а б в г Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych (PDF). Т. Tom VIII, Województwo poleskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 59. Архів оригіналу (PDF) за 31 травня 2015.
{{cite book}}: Недійсний|nopp=n(довідка) (пол.) - ↑ а б в г д Список населенных мест Волынской губернии / Издание Волынского губернского статистического комитета. — Житомир : Волынская губернская типография, 1906. — С. 189. (рос.)
- ↑ а б в г Степанов Л. С. Дубровиця // Історія міст і сіл Української РСР. Ровенська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — С. 287-288.
- ↑ а б Цинкаловський О. Берестє або Берестя // Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984. — Т. 1 : А — К. — С. 90.
- ↑ Ковалевський, С. Б.; Легкий, В. В. (30 листопада 2017). Інтегральна оцінка антропогенної трансформації лісових ландшафтів Дубровицького району внаслідок несанкціонованого видобутку бурштину. Науковий вісник НЛТУ України (укр.). 27 (9): 52—55. doi:10.15421/40270911. ISSN 2519-2477. Архів оригіналу за 18 лютого 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
- ↑ а б в г д е ж Berestia climate: Average Temperature, weather by month, Berestia weather averages. Climate-Data.org. Процитовано 16 жовтня 2019.
{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (англ.) - ↑ ІАУ, 1980, с. 55.
- ↑ Ukrainia [Архівовано 5 грудня 2019 у Wayback Machine.]. The London Geographic Institute. 1919.
- ↑ ІАУ, 1980, с. 57.
- ↑ Dz.U. 1930 nr 82 poz. 649[недоступне посилання] (пол.)
- ↑ Wołyński Dziennik Wojewódzki. 1936, nr 1. — Łuck : Urząd Wojewódzki Wołyński, 1936.01.04. — С. 77-78. (пол.)
- ↑ Рівненщині - 70. dubrlibr.rv.ua. Архів оригіналу за 26 лютого 2017. Процитовано 29 жовтня 2019.
- ↑ Денищук О. С. Книга Пам'яті і Слави Волині. — 2007. — Т. 14 : Рівненська область, Дубровицький район. — С. 67. — ISBN 978-966-8424-79-3.
- ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 446.
- ↑ Із криниці печалі. — Рівне : Азалія, 1996. — Т. 3. — С. 38-39. — (Реабілітовані історією)
- ↑ Гілевич І. Я. Українська етнографічна наука у першому повоєнному десятилітті та польові дослідження Полісся [Архівовано 24 листопада 2019 у Wayback Machine.] // Вісник Львівського університету. Серія історична. — 2008. — Вип. 43. — С. 34-53.
- ↑ Постанова від 14 грудня 1989 г. N 315 «Про додаткові заходи щодо посилення охорони здоров'я та поліпшення матеріального становища населення, яке проживає на території, що зазнала радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС». zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
- ↑ Термін «Зона гарантованого добровільного відселення». zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 5 січня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
- ↑ Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи". zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
- ↑ а б в Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області в 3-х частинах. — Рівне, 1996. — С. 270.
- ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 30 вересня 2021.
- ↑ а б Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859 г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть II. — 1859. — С. 649. (рос. дореф.)
- ↑ Населённые места Российской империи в 500 и более жителей, 1905, с. 19.
- ↑ а б Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
- ↑ а б Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
- ↑ КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ДУБРОВИЦЬКОГО РАЙОНУ. Дубровицька районна державна адміністрація. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
- ↑ Населённые места Российской империи в 500 и более жителей, 1905, с. 17.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
- ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 5.
- ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 10.
- ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 13.
- ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 42.
- ↑ а б Рівненська область — одномандатний виборчий округ № 155. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 16 жовтня 2019.
- ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 55.
- ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 58.
- ↑ Локшук, І. М. (2014). Осередки традиційного художнього ткацтва рівненського Полісся кінця ХІХ — початку ХХІ століття. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв . Мистецтвознавство. Архитектура (7): 26. ISSN 1993-6400.
- ↑ Державний архів Житомирської області: Каталог метричних книг. — Житомир : Вид-во «Волинь», 2010. — Т. 1: Римо-католицизм; греко-католицизм; лютеранство; іудаїзм. — С. 65. Архівовано з джерела 18 червня 2018
- ↑ Державний архів Житомирської області: Каталог метричних книг. — Житомир : Волинь, 2010. — Т. 2: Православ’я. — С. 427.
- ↑ Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859 г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть I. — 1859. — С. 586. (рос. дореф.)
- ↑ а б У Дубровицькому районі ще одна громада перейшла до ПЦУ (відео). charivne.info. 03.03.2019. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 4 березня 2019.
- ↑ В Бересті проголосували за перехід до ПЦУ (ВІДЕО) (ОНОВЛЕНО) - UA: РІВНЕ. rv.suspilne.media. 3 березня 2019. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 4 березня 2019.
- ↑ а б Ще дві громади на Рівненщині долучилися до ПЦУ. КРАПКА. 03.03.2019. Архів оригіналу за 28 березня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
- ↑ а б в Паспорт Дубровицького району, 2011.
- ↑ а б https://youcontrol.com.ua. Архів оригіналу за 2 березня 2022. Процитовано 2 березня 2022.
- ↑ а б Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 51.
- ↑ Як нас знайти - Берестівський НВК. berestya.klasna.com. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 4 березня 2019.
- ↑ а б Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 53.
- ↑ Дошкільний навчальний заклад - Берестівський НВК. berestya.klasna.com. Архів оригіналу за 6 березня 2019. Процитовано 4 березня 2019.
- ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 64.
- ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 71.
- ↑ Гурик Михайло Микитович. dubrlibr.rv.ua. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 травня 2015.
- ↑ Красько Кузьма Денисович. dubrlibr.rv.ua. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 травня 2015.
- ↑ Подолянко Григорій Карпович. dubrlibr.rv.ua. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 травня 2015.
- ↑ Подолянко Микола Дорофійович. dubrlibr.rv.ua. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 5 травня 2015.
- Паспорт Дубровицького району (станом на 1 січня 2011 року) (doc). Дубровицька районна рада. Архів оригіналу за 10 лютий 2015. Процитовано 16 жовтня 2019.
- Історичний Атлас України / Гол. ред. Л. Винар; Упорядн.: І. Тесля, Е. Тютько. Українське історичне товариство. — Монреаль; Нью-Йорк; Мюнхен, 1980. — 182 с.
- Цинкаловський О. Берестє або Берестя // Стара Волинь і Волинське Полісся. Краєзнавчий словник — від найдавніших часів до 1914 року. — Вінніпег : Накладом Товариства «Волинь», 1984. — Т. 1 : А — К. — С. 90.
- Берестя // Історія міст і сіл Української РСР. Ровенська область. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1973. — С. 287. — 15 000 прим.
- Теодорович Н. И. Берестье // Историко-статистическое описаніе церквей и приходовъ Волынской епархіи. — Почаев : Тип. Почаево-Успенской Лавры, 1889. — Т. 2: Уѣзды Ровенскій, Острожскій и Дубенскій. — С. 613. (рос. дореф.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Берестя (Сарненський район)
- с. Берестя // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
- Берестівський НВК [Архівовано 28 квітня 2017 у Wayback Machine.]
