Люхча
| село Люхча | |||
|---|---|---|---|
| |||
| Країна |  Україна
| ||
| Область | Рівненська область | ||
| Район |  Сарненський район
| ||
| Тер. громада | Сарненська міська громада | ||
| Код КАТОТТГ | UA56080170190036745 
| ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1516 | ||
| Перша згадка | 1516 (509 років)[1] | ||
| Населення | 2216 | ||
| Площа | 2,145 км² | ||
| Густота населення | 1033,1 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 34508 | ||
| Телефонний код | +380 3655 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 51°22′28″ пн. ш. 26°36′25″ сх. д.H G O | ||
| Середня висота над рівнем моря |
154 м | ||
| Водойми | річка Случ | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 34500, Рівненська область, Сарненський р-н, с. Сарни, вул. Широка,31 | ||
| Карта | |||
  Люхча | |||
 Люхча | |||
| Мапа | |||
| |||
|
| |||
Люхча́ — село в Україні, у Сарненській міській громаді Сарненського району Рівненської області. Населення становить 2216 осіб.
Село розташоване на лівому березі річки Случ.
У золотому щиті червона підкова, облямована золотом, за нею два золоті колоски, покладені в перев'яз зліва.[2]
Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Бережницької волості Луцького повіту Волинської губернії мешкало 854 особи, налічувалось 120 дворів, існували православна церква, постоялий будинок, водяний млин[3].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1264 осіб (656 чоловічої статі та 608 — жіночої), з яких 1184 — православної віри[4].
У 1906 році село Бережницької волості Луцького повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 138 верст, від волості 15. Дворів 204, мешканців 808[5].
Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 722-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області» увійшло до складу Сарненської міської громади.[6]
За переписом населення 2001 року в селі мешкало 2 178 осіб[7].
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[8]:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 98,78 % |
| російська | 1,04 % |
| молдовська | 0,05 % |
| румунська | 0,05 % |
| угорська | 0,05 % |
- Миланець Степан Степанович — радянський військовик, учасник афганської війни.
- Набухотний Терентій Кирилович – український медик, доктор медичних наук, професор. Народився 15 квітня 1940 р. у с. Люхча Сарненського району Рівненської області. Закінчив Чернівецький медичний інститут (1964) та аспірантуру (1988) при кафедрі дитячих хвороб Українського інституту удосконалення лікарів (м. Харків), де до 1973 р. працював асистентом. З 1973 р. – асистент кафедри дитячих хвороб Чернівецького державного медичного інституту. У 1970 р. захистив кандидатську, у 1977 р. – докторську дисертації. З 1974 р. доцент, з 1979 р. – професор. У 1980 р. очолив кафедру педіатрії №1 педіатричного факультету. У 1986 р., у зв’язку із закриттям педіатричного факультету Чернівецького медінституту, перевівся у Запорізький медінститут, де очолив кафедр педіатрії №1. У 2002 р. Т. К. Набухотний очолив кафедру педіатрії Вінницького медичного інституту. Згодом працював професором кафедри сімейної медицини – загальної лікарської практики військово-медичної академії. Автор понад 500 наукових праць, 2 монографій, 15 методичних рекомендацій, 10 винаходів, 20 раціоналізаторських пропозицій. Під його керівництвом підготовлено 20 кандидатів і 7 докторів наук. (Юхим Гусар).
- ↑ ВРУ. Архів оригіналу за 9 листопада 2018. Процитовано 9 листопада 2018.
- ↑ Герб Люхчі
- ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
- ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-23. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
- ↑ Список населених місць Волинської губернії. — Житомир: Волинська губернська типографія, 1906. — 219 с. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 14 грудня 2017. Процитовано 19 лютого 2020.
{{cite web}}: символ нерозривного пробілу в|title=на позиції 44 (довідка) - ↑ Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Рівненської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Архів оригіналу за 4 жовтня 2021. Процитовано 3 жовтня 2021.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 лютого 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 5 лютого 2019.
- Теодорович Н. И. Люхче // Историко-статистическое описаніе церквей и приходовъ Волынской епархіи. — Почаев : Тип. Почаево-Успенской Лавры, 1889. — Т. 2: Уѣзды Ровенскій, Острожскій и Дубенскій. — С. 622-623. (рос. дореф.)
- Облікова картка с. Люхча. Верховна Рада України. Архів оригіналу за 9 листопада 2018. Процитовано 9 листопада 2018.
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |
