Обсіч

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Обсіч
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район Сарненський район
Тер. громада Березівська сільська громада
Код КАТОТТГ UA56080010080061148
Основні дані
Засноване 1906
Населення 376
Площа 47,321 км²
Густота населення 7,95 осіб/км²
Поштовий індекс 34220
Телефонний код +380 8–03635
Географічні дані
Географічні координати 51°33′38″ пн. ш. 27°32′58″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря
148 м
Місцева влада
Адреса ради 34220, Рівненська обл., Рокитнівський р-н, с. Кам'яне, вул. Центральна
Карта
Обсіч. Карта розташування: Україна
Обсіч
Обсіч
Обсіч. Карта розташування: Рівненська область
Обсіч
Обсіч
Мапа
Мапа

О́бсіч — село в Україні, у Березівській сільській громаді Сарненського району Рівненської області. Населення становить 376 осіб.

Історія

[ред. | ред. код]

За 20 км від села знаходиться державний кордон з Республікою Білорусь. Село Обсіч засновано в 1906 році. На початку XX ст. люди жили по хуторах. 3 часом жителі хуторів почали з'їжджатися в одне село. На території сучасного села височів ліс. Люди своїми силами вирубували — «висікали» дерева і хащі. Від слова сікти і утворилась назва села[1]. Мешканці села займалися сільським та лісовим господарством. Вони розводили велику рогату худобу, займалися полюванням, бортництвом, ловили рибу. Бортництвом займаються і нині. В селі Обсічі велась заготівля деревини і сюди її привозили з навколишніх місць. Село було оточене декількома смолярнями, у яких виробляли з березової кори дьоготь. Збирали також смолу — живицю.

Населення

[ред. | ред. код]

За переписом населення 2001 року в селі мешкало 376 осіб[2].

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Відсоток
українська 99,73 %
білоруська 0,27 %

Освіта та культура

[ред. | ред. код]

На території села функціонують загально-освітня школа І-ІІ ступенів. Перша школа була відкрита в 1936 році, у будинку, де проживав Мініч Григорій Іванович. Школа була чотирирічна. Навчання велося на польській мові. Вчителював Коцюбинський Микола. У 1939 році початкова школа була відкрита у будинку Левковця Михайла Яковича. Вчителювала Євгенія. Під час тимчасової окупації фашистською Німеччиною на території села школи не існувало. У 1945 році в будинку Мініча Григорія Івановича була відкрита початкова школа. Вчителем працювала Селюх Галина Павлівна. Після чотирьохрічного навчання учні здобували освіту в семирічній школі, а пізніше в середній школі села Кам'яне. В 1958 році було збудоване приміщення початкової школи. В 1970 році утворюється філіал Кам'янської середньої школи в селі Обсічі. Діти ходили до школи вже 8 років, а продовжували навчання в Кам'янській СШ. Приміщень не вистачало, тому свій дім для школи віддав Андруховець Михайло Семенович. Навчання велося в дві зміни. Із закінченням будівництва нової школи в 1976 році була утворена Обсіцька восьмирічна школа. Першим директором її був Джаган Микола Павлович, який нині працює в Дубнівському відділі освіти. З 2008 по 2022 рік директором працював Полюхович В. І. З вересня 2022 року посаду директора Обсіцької гімназії обіймає Володимир Мініч.

Публічно-шкільна бібліотека. Обсіцька сільська бібліотека була заснована в 1968 р. Знаходилась в сільській хаті, яку здала в оренду жителька села Андруховець Л. Г. Першим бібліотекарем в селі була Левковець Ніна Потапівна. Довгий час бібліотеку очолювала Бурмака Марія Петрівна в помешканні якої і знаходилась бібліотека. В 1984 р. було побудовано новий сільський клуб, у якому було виділено кімнату для бібліотеки. З 2002 року бібліотека функціонує як публічно-шкільна, а бібліотекарем працює з 1994 р. Рябущиць С. Д. Публічно-шкільна бібліотека надає допомогу учням в опануванні знань з навчальних предметів, знайомить із різноманітними джерелами інформації, навчає користуватися ними, виховує творчого читача. Виконання цих завдань здійснюється бібліотекарем спільно з вчителями предметниками, використовуючи різноманітні форми роботи. Ефективними формами масової роботи бібліотеки є книжкові виставки: виставка-вікторина, виставка-пропозиція, книжкова виставка-інсталяція. А також проводяться масові заходи: екологічне лото, година пам'яті, караван історій, літературний ранок, нон-стоп. З метою прищеплення любові до читання та розвитку спілкування між дітьми, проводяться голосні читання «Посиденьки на колоді». Для привернення уваги дітей до книги та бібліотеки діє літня програма «Дитина читає _ — Україна процвітає». З метою популяризації та збереження народних традицій та обрядів в бібліотеці оформлено куточок народознавства «Немає переводу добрим звичаям народу», де зібрано старовинні предмети побуту, одяг, вишивки. Зібрано та оцифровано матеріали про історію села[4].

Обсіцький сільський клуб Клуб в якому молодь збиралась на музики знаходився у сільській хатині. Молодь на той час розвеселяла гармошка і талановиті дівочі голоси. Вечорами пісні лилися по селу без кінця. Першим посаду завідувача клубу обіймав Дубік Володимир Максимович. У 1986 році в селі було збудовано нове приміщення клубу. В будівництві клубу багато зусиль приклав Дубік Іван Йосипович, який працював на той час завідувачем клубу. З 2000 року культурно-дозвіллєву роботу в клубі веде Рябущиць Оксана Миколаївна. Проводяться масові заходи до свят державних, до свята села, дійства народознавчого характеру та інше. В проведенні свят беруть участь як старші жителі села, так і молодь.

Медицина

[ред. | ред. код]

В селі Обсічі в 1960 році відкрився фельдшерсько-акушерський пункт, у якому першим фельдшером працювала Прядун Лідія Іванівна. Пізніше посаду фельдшера займали Чік Валентина Михайлівна, Колядич Галина, Кравчук Степан. Приміщення медпункту знаходилось у звичайній сільській хаті на подвір'ї Мініча Адама Григоровича. У 1991 році було збудовано нове приміщення медпункту, яке існує до теперішнього сьогодення. На даний час завідувачкою фельдшерсько-акушерського пункту є Полюхович Катерина Петрівна. Основною діяльністю є лікувально — профілактична допомога населенню.

Релігія

[ред. | ред. код]

В селі функціонує Свято-Миколаївська церква Сарненської Єпархії Української Православної церкви Московського патріархату. У 2001 році було освячено місце та закладено перший камінь під будівництво церкви в с. Обсіч. Освячення вів владика Сарненський і Поліський Анатолій, благочинний православних церков Рокитнівського району протоієрей Іван Котик і священик Микола Кулакевич. У 2001 році отець Миколай проводив службу у недобудованому храмі.19 травня 2004 року церква була освячена на честь св. Миколая Чудотворця. На даний час настоятелем Свято — Миколаївського храму с. Обсіч є отець Миколай.

Церкви Християн Віри Євангельської П'ятидесятників. Перші віруючі на території села Обсіч з'явились у 20 рр.. Члени громади ХВЄ відносились до громади ХВЄ с. Кам'яне, куди ходили на зібрання. У 80-х роках віруючі збудували власну церкву у пристосованому приміщенні, у якому знаходився житловий будинок і яка пізніше була офіційно зареєстрована. 8 червня відкрився новий Дім молитви http://www.chve.org.ua/obsich_vifkryttya-dm-8-06-20/ [Архівовано 27 вересня 2020 у Wayback Machine.]

З 1930 року просвітером був Стах Рудницький, потім Лесковець Михайло до 1960 року. З 1960 по 1990 року — Савич Петро, 1990 р. по 2002 р. — Мініч Павло, з 2002 р. по 2013 р.- Андруховець Петро, а з 2013 р. — Помін Іван Михайлович.

Сфера послуг

[ред. | ред. код]

В селі діє дві торгові точки магазин «ПРОДУКТИ» власник- ПП Колодич Іван Максимович та магазин «НАТАЛІ» власник — ПП Лозян Руслан Миколайович.

Відомі люди

[ред. | ред. код]

Бойко Іван Андрійович [Архівовано 10 липня 2015 у Wayback Machine.] народився в 1916 році в с. Обсічі Рокитніського району Рівненської області. В 1943 році був призваний на фронт. Закінчив війну в Східній Прусії. В 1946 році був демобілізований. За мужність та героїзм нагороджений орденами та медалями.

Буза Михайло Васильович [Архівовано 10 липня 2015 у Wayback Machine.] народився в 1917 році в с. Обсічі Рокитніського району Рівненської області. Воював у складі спецзагону Бринського на території України, Польщі, Німеччини. З січня 1945 року служив в 3-й танковій армії. День Перемоги зустрів в Берліні. За мужність та героїзм нагороджений орденами та медалями, зокрема орденом Червоної зірки. Помер в 1993 році.

Мініч Захар Васильович [Архівовано 10 липня 2015 у Wayback Machine.] народився в 1913 році в с. Обсічі Рокитніського району Рівненської області. Воював у складі спецзагону Бринського на території України, Польщі, Чехословачини. Закінчив війну в Чехословачині де отримав поранення. За мужність та героїзм нагороджений орденами та медалями. Помер в 1990 році.

Левковець Потап Михайлович [Архівовано 10 липня 2015 у Wayback Machine.] народився в 1924 році в с. Обсічі Рокитніського району Рівненської області. Воював в партизанському загоні ім. Котовського. Після звільнення Рівненщини від німецько-фашистських загарбників був мобілізований до лав Радянської армії. В лютому 1945 році отримав поранення. За мужність та героїзм нагороджений орденами та медалями.

Савич Семен Степанович [Архівовано 10 липня 2015 у Wayback Machine.] народився в 1911 році в с. Обсічі Рокитніського району Рівненської області. Призваний на фронт в 1944 році, воював кулеметником на фронті. Закінчив війну в березні 1945 року під Дрезденом де отримав поранення. За мужність та героїзм нагороджений орденами та медалями. Помер 1988 році.

Ковальчук Ісак Олексійович [Архівовано 10 липня 2015 у Wayback Machine.] народився в 1924 році в с. Обсічі Рокитніського району Рівненської області. Призваний на фронт в 1944 році, воював в партизанському загоні ім. Котовського до 1947 року. Після демобілізації служив в органах МВС. За мужність та героїзм нагороджений орденами та медалями. Помер 1978 році.

Гайова Валентина Іванівна [Архівовано 10 липня 2015 у Wayback Machine.], майстриня вишивки, народилася 1962 році в с. Обсіч Рокитнівського району Рівненської області. Своїми умілими руками вона вишила багато рушників, картин, ікон, сорочок. Перші навички вишивання хрестиком взяла від своєї тітки — Дробуш Катерини Семенівни. Вишиває Валентина з юності. Все життя працює вчителькою початкових класів в рідному селі. Окрім основних уроків керувала гуртком «Умілі руки», де багатьом дітям привила любов до вишивання. Валентина Іванівна не просто вишиває, а передаючи на полотно різні візерунки, вона вкладає в них свою душу.

Джерела

[ред. | ред. код]

Коханевич В. Н. Топоніміка і легенди Рокитнівщини: наук.-пізнав. посіб. — / В. Н. Коханевич. — Рокитне, 2007 — с.46. Джерела, що наповнюють життя: історія розвитку бібліотечної справи Рокитнівщини.-Рокитне,2004.-с.40-41

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. Коханевич В. Н. Топоніміка і легенди Рокитнівщини: наук.-пізнав. посіб. — / В. Н. Коханевич. — Рокитне, 2007 — с.46.
  2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - 056 РОКИТНІВСЬКИЙ РАЙОН , Рік. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 лютого 2019.
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - 056 РОКИТНІВСЬКИЙ РАЙОН, Рік , Вказали у якості рідної мову. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 2 лютого 2019.
  4. Джерела, що наповнюють життя: історія розвитку бібліотечної справи Рокитнівщини.-Рокитне,2004.-с.40-41

Посилання

[ред. | ред. код]