Очікує на перевірку

Рудня (Сарненський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Рудня
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район Сарненський район
Тер. громада Висоцька сільська громада
Код КАТОТТГ UA56080050080093908
Облікова картка с Рудня 
Основні дані
Засноване 1552[джерело?]
Населення 511 (01.01.2011)[1]
Площа 0,87[джерело?] км²
Густота населення 673,56[джерело?] осіб/км²
Поштовий індекс 34123[джерело?]
Телефонний код +380 3658[джерело?]
Географічні дані
Географічні координати 51°41′17″ пн. ш. 26°34′58″ сх. д.H G O
Середня висота
над рівнем моря 		143[джерело?] м
Місцева влада
Адреса ради 34123, Рівненська обл., Дубровицький р-н, с. Людинь, вул. Б. Хмельницького, 6[джерело?]
Карта
Рудня. Карта розташування: Україна
Рудня
Рудня
Рудня. Карта розташування: Рівненська область
Рудня
Рудня
Мапа
Мапа

CMNS: Рудня у Вікісховищі

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Рудня.

Ру́дня — село в Україні, в Сарненському районі Рівненської області. Входить до Висоцької сільської громади. До 2020 року підпорядковувалося Людинській сільській раді Дубровицького району.[2] Населення становить 511 осіб (2011).[1]

Назва

[ред. | ред. код]

Польською мовою згадується як Rudnia,[3] російською — як Рудня.[4]

Географія

[ред. | ред. код]

Відстань до Висоцька складає 8 км, до Дубровиці — 18 км, до залізничної станції Дубровиця — 21 км.[джерело?]

Клімат

[ред. | ред. код]

Клімат у селі вологий континентальний («Dfb» за класифікацією кліматів Кеппена).[5] Опадів 610 мм на рік.[5] Найменша кількість опадів спостерігається в лютому й сягає у середньому 29 мм.[5] Найбільша кількість опадів випадає в червні — близько 89 мм.[5] Різниця в опадах між сухими та вологими місяцями становить 60 мм.[5] Пересічна температура січня — -5,6 °C, липня — 18,6 °C.[5] Річна амплітуда температур становить 24,2 °C.[5]


Клімат Рудні
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −2,6 −1,3 3,4 12,4 19,3 22,9 23,9 23,1 18,2 11,7 4,8 0,0 11,3
Середня температура, °C −5,6 −4,5 −0,3 7,5 13,7 17,5 18,6 17,7 13,2 7,7 2,3 −2,5 7,1
Середній мінімум, °C −8,5 −7,7 −3,9 2,7 8,2 12,1 13,3 12,3 8,3 3,8 −0,2 −5 2,9
Норма опадів, мм 36 29 29 42 56 89 81 64 57 45 41 41 610
Джерело: Climate-Data.org (англ.)

Історія

[ред. | ред. код]
Рудня на мапах
Рудня[ком. 1] на російській військово-топографічній мапі 1866—1887 років (рос. дореф.)
Рудня[ком. 2] на німецькій карті 1917 року (нім.)

Село Рудня розташоване поблизу старих ранньосередньовічних городищ і селищ, над автомобільною дорогою Старокостянтинів — Городище. А колись, це був Волинський тракт, що проходив через саме село. В назві села збереглися відомості про заняття місцевих жителів ще з часів добування та переробки болотної руди на залізо. На цей вид корисних копалин ці болотні краї були багаті. В межах села ймовірно було значне родовище руди.[джерело?]

Стародавня людина тут поселилася ще 35-15 тис. років тому. Тоді в цій місцевості з'явилися мезолітичні племена північного (поліського) типу. Вони займалися полюванням, рибальством, збиральництвом та спорудженням легкого житла а також майстерно обробляли камінь, виготовляючи з нього вістря стріл, шкребки, проколки, різці, сокири, молотки та інше. Тут про це свідчать сім місць проживання людини, які відкрили вчені — археологи. Це археологічні пам'ятки, розташовані поблизу села, а саме:[джерело?]

  • дві стоянки, поселення та могильник в заплаві річки Сирань (притока річки Горинь), на лівому березі, (ІХ — УІ тис. до н. е., У — ІІ тис. до н. е., 1Х — Х тис., ІІ тис до н. е.) розмір 100×200 м;
  • стоянка мезолітична в урочищі «Млин, Млинища» (УІІ тис. до н. е.), розмір (80х50м);
  • стоянка фінальнопалеолітична (ІХ — УІ до н. е.) площа 120×70 м;
  • поселення ранньослов'янське на північно — східній частині піщаного мису, на відстані 800 метрів на схід від села (початок І тис. н. е.) розмір 120 х 70 метрів.

В краєзнавчій літературі перша згадка про село датується 1552 роком, проте джерело звідки взята дата, не вказується. В 1861 році село Рудня є приписним до дубровицької Різдво Богородичної православної церкви (кам'яної).[джерело?]

До 1917 року село входило до складу Російської імперії. У 1906 році село входило до складу Висоцької волості Рівненського повіту Волинської губернії Російської імперії.[4] У 1918—1920 роки нетривалий час перебувало в складі Української Народної Республіки.[6][7]

У 1921—1939 роки входило до складу Польщі.[8] У 1921 році село входило до складу гміни Висоцьк Сарненського повіту Поліського воєводства Польської Республіки.[3] 1 січня 1923 року розпорядженням Ради Міністрів Польщі Висоцька гміна вилучена із Сарненського повіту і включена до Столінського повіту.[9] У 1935 році село Рудня разом з хутором Правосудівка належало до однойменної громади гміни Висоцьк Поліського воєводства.[10]

З 1939 року — у складі Рівненської області УРСР. У роки Другої світової війни деякі мешканці села долучилися до національно-визвольної боротьби в лавах УПА та ОУН.[11] У липні 1941 року до села зайшли німці. У роки війни тут також діяли формування Бульби (Боровця). У 1943 році прийшли на Полісся групи ОУН УПА (Б).[джерело?] За даними українського націоналістичного підпілля 27 жовтня 1943 року більшовицька банда пограбувала село та вбила господарчого.[12] Загалом встановлено 29 жителів села, які брали участь у визвольних змаганнях, з них 10 загинуло, 13 було репресовано.[13]

У 1944 році у селі знову встановлений радянський контроль. Збройний опір УПА проти більшовицької окупації тривав до 1951 року.[джерело?]

У 1947 році село Рудня разом з хутором Прасодівка підпорядковувалося Руднянській сільській раді Висоцького району Ровенської області УРСР.[14]

Відповідно до прийнятої в грудні 1989 року постанови Ради Міністрів УРСР село занесене до переліку населених пунктів, які зазнали радіоактивного забруднення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, жителям виплачувалася грошова допомога.[15] Згідно з постановою Кабінету Міністрів Української РСР, ухваленою в липні 1991 року, село належало до зони гарантованого добровільного відселення.[ком. 3][17] На кінець 1993 року забруднення ґрунтів становило 5,44 Кі/км² (137Cs + 134Cs), молока — 5,54 мКі/л (137Cs + 134Cs), картоплі — 0,84 мКі/кг (137Cs + 134Cs), сумарна доза опромінення — 211 мбер, з якої: зовнішнього — 71 мбер, загальна від радіонуклідів — 14 мбер (з них Cs — 136 мбер, Sr — 3 мбер).[18]

Населення

[ред. | ред. код]
Зміни населення
Рік Населення Зміна
1859[19] 120 —
1906[4] 347 +189.2%
1921[3] 459 +32.3%
1989[20] 581 +26.6%
1993[18] 617 +6.2%
2001[21] 581 −5.8%
2011[1] 511 −12.0%
2017[22] 541 +5.9%
Динаміка населення

Станом на 1859 рік, у власницькому селі Рудня налічувалося 11 дворів та 120 жителів (67 чоловіків і 53 жінок), з них 113 православних і 7 євреїв[19]. Станом на 1906 рік у селі було 34 двори та мешкало 347 осіб.[4]

За переписом населення Польщі 10 вересня 1921 року в селі та сусідньому хуторі Прасодівка разом налічувалося 71 будинок та 459 мешканців, з них: 220 чоловіків та 239 жінок; 449 православних, 6 юдеїв та 4 римо-католики; 449 українців, 6 євреїв та 4 поляки.[3]

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 581 особа, з яких 282 чоловіки та 299 жінок.[20] На кінець 1993 року в селі мешкало 617 жителів, з них 179 — дітей.[18]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 581 особа.[21] Станом на 1 січня 2011 року населення села становить 511 осіб.[1]

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[23]

Мова Відсоток
українська 99,49 %
російська 0,34 %

Вікова і статева структура

[ред. | ред. код]

Структура жителів села за віком і статтю (станом на 2011 рік):[24]

Статевий склад серед основних вікових груп
Вік Чоловіків Жінок Разом
0-17 50 41 91
18-39 28 61 89
40-59 82 66 148
60+ 101 82 183
Разом 261 250 511

Соціально-економічні показники

[ред. | ред. код]
Працездатність (станом на 2011 рік)[25]
Працездатне населення Непрацездатне населення Все населення
Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 511
ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. %
174 33 138 26 312 59 97 18 117 22 214 40
Зайнятість (станом на 2011 рік)[26]
Зайняті Безробітні Все населення
Чоловіки Жінки Разом Чоловіки Жінки Разом 511
ос. % ос. % ос. % ос. % ос. % ос. %
148 7 147 7 295 14 456 22 408 20 864 42
Контингент органів соціального захисту (станом на 2011 рік)[27]
Дорослі Діти Пенсіонери Інваліди Німецько-радянської війни Учасники бойових дій Інваліди всіх груп і категорій Люди, які обслуговуються служб. соц. допом. на дому Неповні сім'ї Діти з неповних сімей Багатодітні сім'ї Діти з багатодітних сімей Діти-інваліди Діти-сироти Одинокі багатодітні матері
420 112 139 - - 32 3 4 5 10 34 - 3 -

Політика

[ред. | ред. код]

Органи влади

[ред. | ред. код]

Місцеві органи влади представлені Людинською сільською радою.[2]

Вибори

[ред. | ред. код]

Село входить до виборчого округу № 155.[28] У селі розташована виборча дільниця № 560270.[28] Станом на 2011 рік кількість виборців становила 411 осіб.[1]

Культура

[ред. | ред. код]

У селі працює Руднянський сільський клуб на 56 місць.[29] Діє Руднянська публічно-шкільна бібліотека, книжковий фонд якої становлять 4635 книг та яка має 2 місця для читання, 1 особу персоналу, кількість читачів — 400 осіб.[30]

Релігія

[ред. | ред. код]

Список конфесійних громад станом на 2011 рік:

Назва громади Релігійна організація Дата реєстрації Орієнтовна кількість парафіян Тип ритуальної будівлі Джерела
Релігійна громада УПЦ (Свято-Парескевської) УПЦ (МП) 12 лютого 2001 120 Церква [31]
     — православні.

Освіта

[ред. | ред. код]

У селі діє Руднянська загальноосвітня школа І ступеня.[32] У 2011 році в ній навчалося 14 учнів (із 80 розрахованих) та викладало 4 учителі.[32]

Примітки

[ред. | ред. код]

Коментарі

[ред. | ред. код]
  1. ↑ рос. Рудня, 11 дворів.
  2. ↑ нім. Rudnja, 49 дворів.
  3. ↑ «Зона гарантованого добровільного відселення — територія зі щільністю забруднення ґрунту понад доаварійний рівень ізотопами цезію від 5,0 до 15 Кі/км², або стронцію від 0,15 до 3,0 Кі/км², або плутонію від 0,01 до 0,1 Кі/км², де розрахункова ефективна еквівалентна доза опромінення людини з урахуванням коефіцієнтів міграції радіонуклідів у рослини та інших факторів може перевищувати 1,0 мЗв (0,1 бер) за рік понад дозу, яку вона одержувала у доаварійний період.»[16]

Джерела

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б в г д Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 4.
  2. ↑ а б с Рудня // Облікова картка на офіційному вебсайті Верховної Ради України.
  3. ↑ а б в г Skorowidz miejscowości Rzeczypospolitej Polskiej opracowany na podstawie wyników pierwszego powszechnego spisu ludności z dn. 30 września 1921 r. i innych źródeł urzędowych (PDF). Т. Tom VIII, Województwo poleskie. Warszawa: Główny Urząd Statystyczny. 1924. с. 65. (пол.)
  4. ↑ а б в г Список населенных мест Волынской губернии / Издание Волынского губернского статистического комитета. — Житомир : Волынская губернская типография, 1906. — С. 207. (рос.)
  5. ↑ а б в г д е ж Rudnia climate: Average Temperature, weather by month, Rudnia weather averages. Climate-Data.org. Процитовано 16 жовтня 2019.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url (посилання) (англ.)
  6. ↑ ІАУ, 1980, с. 55.
  7. ↑ Ukrainia. The London Geographic Institute. 1919.
  8. ↑ ІАУ, 1980, с. 57.
  9. ↑ Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 6 grudnia 1922 r. o utworzeniu powiatu stolińskiego oraz włączeniu gmin dobrosławskiej i pohostskiej do powiatu pińskiego. [Архівовано 2016-10-12 у Wayback Machine.] (пол.)
  10. ↑ Poleski Dziennik Wojewódzki. 1935, nr 18. — Brześć nad Bugiem : Poleski Urząd Wojewódzki, 1935.11.20. — С. 60-62. (пол.)
  11. ↑ Рівненщині - 70. dubrlibr.rv.ua. Архів оригіналу за 26 лютого 2017. Процитовано 29 жовтня 2019.
  12. ↑ Літопис УПА, 2007, с. 416.
  13. ↑ Денищук О. С. Книга Пам'яті і Слави Волині. — 2007. — Т. 14 : Рівненська область, Дубровицький район. — С. 222. — ISBN 978-966-8424-79-3.
  14. ↑ Українська РСР: Адміністративно-територіальний поділ (на 1 вересня 1946 року) / М. Ф. Попівський (відп. ред.). — 1 вид. — К. : Українське видавництво політичної літератури, 1947. — С. 446.
  15. ↑ Постанова від 14 грудня 1989 г. N 315 «Про додаткові заходи щодо посилення охорони здоров'я та поліпшення матеріального становища населення, яке проживає на території, що зазнала радіоактивного забруднення в результаті аварії на Чорнобильській АЕС». zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 24 вересня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
  16. ↑ Термін «Зона гарантованого добровільного відселення». zakon.rada.gov.ua. Процитовано 16 жовтня 2019.
  17. ↑ Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" та "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи". zakon.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 10 грудня 2018. Процитовано 16 жовтня 2019.
  18. ↑ а б в Коротун І. М., Коротун Л. К. Географія Рівненської області в 3-х частинах. — Рівне, 1996. — С. 270.
  19. ↑ а б Сведения о населенных местах Волынской губернии, собранные губернским статистическим комитетом МВД по предписанию Министра внутренних дел от 9 апреля 1859 г., для подготовки издания Полного списка населенных мест Российской Империи. Часть II. — 1859. — С. 651. (рос. дореф.)
  20. ↑ а б Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
  21. ↑ а б Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Рівненська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
  22. ↑ КІЛЬКІСТЬ НАСЕЛЕННЯ ДУБРОВИЦЬКОГО РАЙОНУ. Дубровицька районна державна адміністрація. Архів оригіналу за 9 жовтня 2019. Процитовано 16 жовтня 2019.
  23. ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Рівненська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 16 жовтня 2019.
  24. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 5.
  25. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 10.
  26. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 13.
  27. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 42.
  28. ↑ а б Рівненська область — одномандатний виборчий округ № 155. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 16 жовтня 2019.
  29. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 55.
  30. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 58.
  31. ↑ Паспорт Дубровицького району, 2011.
  32. ↑ а б Паспорт Дубровицького району, 2011, с. 51.

Книги

[ред. | ред. код]
  • Літопис УПА / НАН України. Інститут української археографії та джерелознавства ім . М. С. Грушевського. — Київ-Торонто : Видавництво «Літопис УПА» та ін, 2007. — Т. 11: Мережа ОУН(б) і запілля УПА на території ВО «Заграва», «Турів», «Богун» (серпень 1942 — грудень 1943 рр.). — 849 с.

Офіційні дані та нормативно-правові акти

[ред. | ред. код]

Мапи

[ред. | ред. код]
  • Історичний Атлас України / Гол. ред. Л. Винар; Упорядн.: І. Тесля, Е. Тютько. Українське історичне товариство. — Монреаль; Нью-Йорк; Мюнхен, 1980. — 182 с.

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Рудня (Сарненський район)

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Рудня_(Сарненський_район)&oldid=41177794