Великі числа
Великі числа — числа, що значно більші, ніж ті, які зазвичай використовуються в повсякденному житті (наприклад, у простому рахунку чи грошових операціях), часто з’являються в таких областях, як математика, космологія, криптографія та статистична механіка.
Гугологія — розділ математики, об'єктами якого є великі числа і їх номенклатура[1][2]. Термін був утворений як комбінація слів «гугол» (класичне велике число) і «логос» (вчення).
III ст. до н. е. — Архімед у своїй праці «Псамміт» представив позначення, що дозволяє записувати числа до [3].
I століття — В буддистському священному тексті Аватамсака-сутра було згадано число
1928 рік — Вільгельм Аккерман опублікував свою функцію.
1940 рік — Едвард Казнер описав числа гугол () та гуголплекс ()[4].
1947 рік — Рубен Гудштейн дав найменування операцій тетрації (), пентації () та гексації ()[5].
1970 рік — С. Вайнер дав визначення швидкозростаючої ієрархії[6].
1976 рік — Дональд Кнут винайшов нотацію Кнута [7] (межа у термінології швидкозростаючої ієрархії).
1977 рік — М. Гарднер в журналі Scientific American описав число Грема[8] (, де . Функція має швидкість росту порядку ).
1983 рік — була винайдена нотація Штейнгауза — Мозера[9](межа ).
1995 рік — Д. Конвей винайшов ланцюгову стрілочну нотацію (межа ).
2002 рік — Джонатан Бауерс опублікував свою нотацію масиву (межа ) і розширене позначення масиву (межа ). У 2007 році Бауерс визначив ще більше своєю дужою позначення BEAF (ця нотація добре визначена до числа, що перевищують цей рівень, викликають суперечливість оцінок).
- Х. Фридман[en] дав визначення функції TREE(n), що має швидкість зростання .
2011 рік — С. Сайбіан (S. Saibian) запропонував гіпер-Е позначення (межа ), в 2013 році створену на її основі каскадну-Е позначення[10][11] (межа ) і в 2014 році розширену каскадну-Е позначення (межа ).
Математичні об'єкти, що мають відношення до гугології (зокрема великі числа), називаються гугологізмами. В даний час найменування дані для декількох тисяч чисел, переважаючих гугол. Нижче наведено список деяких гугологізмів та їх вираження в найбільш відомих нотаціях[12]. Перед виразом в тій нотації, в якій число було записано автором, стоїть знак рівності, вираження для того ж числа в інших нотаціях являють собою апроксимації.
Ім'я числа | Степінь
десяти |
нотація Кнута | нотація Конвея | нотація Бауерса | нотация Сайбиана | швидкозростаюча ієрархія |
---|---|---|---|---|---|---|
Гугол | ||||||
Гуголплекс | ||||||
Гиггол (Giggol) | ||||||
Гаггол (Gaggol) | ||||||
Бугол (Boogol) | ||||||
Число Грема | ||||||
Траддом (Traddom)[13] | ||||||
Биггол (Biggol) | ||||||
Трултом (Trultom) | ||||||
Тругол (Troogol) |
Числа наведені нижче знаходяться вже за межами застосування нотацій Кнута і Конвея.
Ім'я числа | Нотація Бауерса
(BEAF) |
Нотація Сайбіана | Швидкозростаюча |
---|---|---|---|
Квадругол (Quadroogol) | |||
Квадрексом (Quadrexom) | |||
Квинтугол (Quintoogol) | |||
Губол (Goobol) |
|
||
Бубол (Boobol) | E100#^#100##100 | ||
Трубол (Troobol) | E100#^#100###101 | ||
Квадрубол (Quadroobol) | E100#^#100####101 | ||
Гутрол (Gootrol) | E100#^#100#^#100 | ||
Госсол (Gossol) | E100#^#*#100 | ||
Моссол (Mossol) | E100#^#*##100 | ||
Боссол (Bossol) | E100#^#*###100 | ||
Троссол (Trossol) | E100#^#*####100 | ||
Дубол (Dubol) | E100#^#*#^#100 | ||
Дутрол (Dutrol) | E100#^#*#^#100#^#*#^#100 | ||
Колоссол (Colossol) | E10#^###10 | ||
Тероссол (Terossol) | E10#^####10 | ||
Петоссол (Petossol) | E10#^#####10 | ||
Гонгулус (Gongulus) | E10#^#^#100 | ||
Годтосол (Godtothol) | =E100#^#^#^#100 | ||
Годтопол (Godtopol) | =E100#^#^#^#^#^#100 | ||
Годоктол (Godoctol) | =E100#^#^#^#^#^#^#^#^#100 | ||
Декотетром (Dekotetrom) | E10#^^#10 | ||
Гоппатос (Goppatoth) | E10#^^#101 | ||
Тесракросс (Tethracross) | =E100#^^##100 | ||
Тесракубор (Tethracubor) | =E100#^^###100 | ||
Тесратерон (Tethrateron) | =E100#^^####100 | ||
Пентаксулум (Pentacthulhum) | =E100#^^^#100 | ||
Гексаксулум (Hexacthulhum) | =E100#^^^^#100 | ||
Годсгодгулус (Godsgodgulus) | =E100#^{100}^#100 | ||
TREE(3) |
- ↑ One Million Things: A Visual Encyclopedia. New York, New York 10014, United States: DK Publishing. 2008. с. 286. ISBN 978-0-7566-3843-6.
- ↑ Googology. Архів оригіналу за 11 жовтня 2016. Процитовано 10 жовтня 2016.
- ↑ The Sand Reckoner (Arenario). Архів оригіналу за 7 серпня 2016. Процитовано 8 жовтня 2016.
- ↑ Kasner, Edward; Newman, James R. (1940). Mathematics and the Imagination. Simon and Schuster, New York. ISBN 0-486-41703-4. Архів оригіналу за 3 липня 2014. Процитовано 10 жовтня 2016. The relevant passage about the googol and googolplex, attributing both of these names to Kasner's nine-year-old nephew, is available in James R. Newman, ред. (2000) [1956]. The world of mathematics, volume 3. Mineola, New York: Dover Publications. с. 2007—2010. ISBN 978-0-486-41151-4.
- ↑ Goodstein, R. L. (1947).
- ↑ Löb, M.H. and Wainer, S.S., "Hierarchies of Number Theoretic Functions I, II: A Correction, " Arch.
- ↑ Knuth, D. E. (1976) «Mathematics and Computer Science: Coping with Finiteness.» [Архівовано 24 серпня 2013 у Wayback Machine.]
- ↑ Gardner, M. (1977) «Mathematical games: In which joining sets of points leads into diverse (and diverting) paths» [Архівовано 19 жовтня 2013 у Wayback Machine.] Scientific American 237(5), 18-28. doi:10.1038/scientificamerican1177-18.
- ↑ Steinhaus-Moser Notation — MathWorld. Архів оригіналу за 13 жовтня 2016. Процитовано 10 жовтня 2016.
- ↑ Sbiis, Saibian One to Infinity [Архівовано 13 жовтня 2016 у Wayback Machine.].
- ↑ Cascading-E notation [Архівовано 13 жовтня 2016 у Wayback Machine.]. Проверено 9 октября 2016.
- ↑ List of googologisms [Архівовано 21 листопада 2016 у Wayback Machine.]. Проверено 10 октября 2016.
- ↑ Traddom. Архів оригіналу за 11 жовтня 2016. Процитовано 10 жовтня 2016.